Проект виконання окремих видів робіт.

ПВР на окремі монтажні й спеціальні види робіт (монтажні, санітарно-технічні, опоряджувальні, геодезичні і т.д.) включає:

- календарний графік виконання відповідних видів робіт;

- будівельний генеральний план на стадії виконання відповідного виду робіт;

- технологічні карти виконання комплексу даного виду робіт з доданням схем послідовності виконання робіт і операційного контролю якості, даних щодо потреби в основних матеріалах, конструкціях і виробах, а також використовуваних машинах, пристроях і оснастці, короткої пояснювальної записки; в технологічну карту також включають рішення, наведені в п.2.2.1 для складу технологічної карти на виконання даного виду робіт.

Вихідними матеріалами для розробки ПВР послуговують:

- завдання на розробку ПВР;

- ПОБ, розроблений у складі технічної (проектної) документації;

- робочі креслення і кошторисна на будівництво об’єкта;

- умови комплектації будівництва матеріалами, технічними, енергетичними і людськими ресурсами;

- умови організації праці робітників;

- документація по технічному дослідженню діючих підприємств, будов і споруд під час їх реконструкції.

ПВР після розробки затверджується головним інженером будівельної організації.

2.2.3. Будівельний генеральний план, його види та зміст у складі проекту виконання робіт.

Будівельний генеральний план (БГП), як і ПВР, розробляється на будівництво об’єкта чи його частини, або на виконання окремого виду робіт - як невід’ємна складова частина відповідного ПВР. На БГП зазначають:

- межі будівельного майданчика та види огородження;

- діючі постійні і тимчасові підземні, надземні і повітряні мережі і комунікації;

- постійні і тимчасові дороги;

- схеми руху засобів транспорту і механізмів;

- місця встановлення будівельних і вантажопідйомних машин із зазначенням шляхів їх пересування і зон дії;

- розміщення постійних, споруджуваних і тимчасових будівель і споруд;

- місця розташування знаків геодезичної основи;

- межі небезпечних зон;

- шляхи і засоби підйому працюючих на робочі яруси (поверхи), а також підходів до будівель і споруд;

- місця розташування джерел і засобів енергопостачання і освітлення будівельного майданчика із зазначенням розміщення заземлюючих контурів;

- місця розташування пристроїв для видалення будівельного сміття;

- майданчики і приміщення для складування матеріалів і конструкцій;

- майданчики для укрупнювального збирання конструкцій;

- місця розташування приміщень для санітарно-побутового обслуговування будівельників; пристрої для пиття води, місць відпочинку;

- місця виконання робіт, пов’язаних із використанням відкритих вогнищ (розігрівання бітуму, приготування мастик тощо);

- заходи щодо захисту котлованів і траншей від поверхневих і ґрунтових вод;

- характеристики вантажопідйомних машин; схеми безпечної спільної роботи декількох вантажопідйомних машин;

- зони виконання робіт підвищеної небезпеки;

- місця встановлення і особливі умови експлуатації спеціальних пристроїв (висока напруга електричних пристроїв, тимчасовий водовідлив, судини і трубопроводи, що працюють під високим тиском тощо);

- місця і види знаків щодо безпеки руху і виконання будівельно-монтажних робіт.

БГП на зведення об’єкта або його частини розробляється з урахуванням послідовного і суміщеного виконання комплексів робіт окремих технологічних циклів без змін в процесі будівництва меж будівельного майданчика.

2.2.4. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.

Будівельним генеральним планом на стадії виконання окремих видів робіт зветься загальний план майданчика будівництва в період виконання даного виду робіт, на якому вказані постійні і тимчасові будівлі і споруди, тимчасове будівельне господарство і окремі елементи технології і організації відповідних робіт на будівельному майданчику. БГП на стадії зведення частини будівлі (споруди) і виконання окремого виду робіт (зведення підземної частини будівлі, надземної частини будівлі і т.д.) повинні відповідати виду ПВР, до складу якого він входить.

На БГП на виконання окремого виду робіт зазначається:

- об’єкти, що зводяться;

- межі будівельного майданчика і види його огородження;

- діючі постійні і тимчасові підземні, надземні і повітряні мережі і комунікації;

- постійні і тимчасові дороги;

- схеми руху засобів транспорту, машин і механізмів;

- місця встановлення будівельних і вантажопідйомних машин із зазначенням шляхів їх переміщення і зон дії;

- розташування постійних і тимчасових будівель і споруд;

- місця розташування знаків геодезичної розбивової основи;

- межі небезпечних зон;

- шляхи і засоби підйому робітників на робочі яруси (поверхи), а також місця проходів в будівлях і спорудах;

- місця розташування джерел і засобів енергозабезпечення і освітлення будівельного майданчика з зазначенням розташування контурів заземлення;

- місця розташування пристроїв для видалення будівельного сміття;

- майданчики і приміщення складування матеріалів і конструкцій;

- місця розташування приміщень для санітарно-побутового обслуговування будівельників; питних пристроїв, а також місця для відпочинку робітників;

- межі зон виконання робіт підвищеної небезпеки, а також інші елементи ситуації, наведені в п.2.2.3.

При розробці БГП необхідно керуватися такими основними принципами:

- тимчасові будівлі і споруди мають бути інвентарними пересувними (побутові вагони, контейнери тощо);

- для тимчасових потреб будівництва слід максимально (по можливості) використовувати постійні будівлі, споруди, інженерні мережі та під’їзні шляхи);

- зведення будівель і споруд здійснюється потоково-комплектним методом на основі застосування нормокомплектів конструкцій з високою заводською готовністю, матеріалів, машин, робочого інвентарю, інструментів, пристосувань, а також робочої сили;

- виконання робіт передбачати за суворою технологічною послідовністю;

- постачання конструкцій і блоків для монтажу слід здійснювати (при відповідному обґрунтуванні) з транспортних засобів;

- під час виконання робіт виконувати вимоги щодо охорони праці, охорони навколишнього середовища і культури ведення робіт.

Для проектування будгенплану виконуються розрахунки:

- складського господарства;

- тимчасових будівель виробничого, санітарно-побутового й службового призначення;

- тимчасового водопостачання будівельного майданчика;

- тимчасового енергопостачання будівельного майданчика.

Розташування (компоновка) об’єктів і елементів ситуації на кресленнях БГП виконується в масштабі 1:400 або 1:500.

Розрахунок складського господарства для БГП виконується для двох видів складів: при об’єктних відкритих і закритих інвентарних будов. Розрахунки зручно виконувати у вигляді таблиць (див. табл. 2.1).

Площа відкритих складів розраховується детально, виходячи з фактичних розмірів у плані (довжини й ширини) конструкцій, що будуть складуватися; їх кількості і нормативного питомого навантаження на підвалини складу з додержанням правил техніки безпеки і протипожежних вимог.

Запас зберігання конструкцій і матеріалів на стадії розробки БГП для окремого конкретного виду робіт визначається виходячи з прийнятого темпу робіт, обсягу потреби на одну захватку, на один поверх у межах блок-секцій (блок-модуля), на один поверх у межах двох блок-секцій, на один прольот одного блока тощо.

Площа складу компонується з корисної площі S_к, зайнятої безпосередньо під конструкціями, що зберігаються, і додаткової - з урахуванням проходів, проїздів та майданчиків розвантаження.

Одиницями виміру (гр.2), наприклад, для збірних залізобетонних конструкцій є “м³” і “штука”, тому що площа їх складування визначається геометричними розмірами в плані, а питома нормативна площа складу вимірюється в м² для 1м³ залізобетонних конструкцій. Одиницею виміру монтажного обладнання і допоміжних матеріалів є “штука»- контейнер, розміри якого в плані можна прийняти 3х1,5м.

Тривалість споживання конструкцій (гр.3) приймається такою, що дорівнює тривалості монтажу одного блок-модуля в днях; визначається згідно до календарного графіку виконання монтажних робіт або за технологічними картами.

Загальна потреба конструкцій і матеріалів (Р_заг) на один блок-модуль (гр.4) визначається за робочими кресленнями. Добова потреба Р_д конструкцій і матеріалів (гр.5) визначається за формулою (гр.4 / гр.3):

Р_зон

Р_д = ------- (2.1)

t_м

Коефіцієнт К₁ (гр.6) нерівномірності постачання на склади конструкцій і матеріалів, що постачаються автомобільним транспортом, приймається 1.1.

Коефіцієнт К₂ (гр.7) нерівномірності споживання конструкцій (матеріалів) приймається 1.3.

Норма запасу Р_н конструкцій (гр.8) визначається в днях, приймається рівною t_м.

Розрахунковий запас (гр.9) конструкцій (матеріалів) Р_розр. визначається за формулою (гр.8 х гр.6 х гр.7):

Р_розр = Р_н × К₁ × К₂ (2.2)

Таблиця 2.1.

Розрахунок площі складів відкритого типу

Прийнятий запас (гр.10) конструкцій (матеріалів) на складі в натуральному вимірі Р_скл визначається за формулою:

Р_скл = Р_розр × Р_д (2.3)

Нормативна площа складу S_н (гр.11) на одиницю продукції, що зберігається, приймається згідно довідникам (приклади табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Склади для зберігання конструкцій, матеріалів та виробів (приклад)

Корисна (розрахункова) площа складу S_к (гр.12) без проходів визначається за формулою (гр.10:гр.11):

Р_скл

S_к = -------- (2.4)

S_м

Коефіцієнт використання складу b (гр.13) характеризує відношення корисної площі S_п до загальної площі складу S_з і визначається за довідниками. Для збірних залізобетонних конструкцій і контейнерів b можна приймати в межах 0,5...0,6.

Загальна (розрахункова) площа складу S_з з урахуванням проходів визначається за формулою:

S_к

S_з = ------ (2.5)

b

Фактична складська площа S_ф визначається при компонуванні будгенплану й повинна прийматися на БГП не менше S_з з обов’язковим розташуванням в зоні монтажу конструкцій (тобто в зоні роботи монтажного крана).

Під час монтажу конструкцій з транспортних засобів (“з коліс”), наприклад КПБ, на будгенплані передбачаються майданчики для розміщення панелевозів: на кожний баштовий кран - два майданчики; кожний майданчик має площу, необхідну для заїзду, маневру і розташування одного панелевоза (тягач з причепом) при умові, що на другому майданчику розташовується другий причеп без тягача.

Такі майданчики на БГП проектують в зоні монтажу конструкцій у вигляді розширеної під’їзної дороги з загальними (разом з дорогою) розмірами: ширина - 8м, довжина - не менше 25м.

Крім розрахованих площ складування конструкцій і матеріалів, в зоні роботи кожного монтажного механізму на БГП мають бути розташовані по одній піраміді для складування стінових панелей і панелей перекриття; майданчик, що займається одною пірамідою, має розмір 4х6м.

Закриті склади для зберігання нормокомплектів робочих інструментів, засобів малої механізації, індивідуального і колективного захисту робочих, контрольно-вимірювальних інструментів і приладів і т.д. проектуються у вигляді пересувних вагончиків, наприклад ВО-10, ВО-20, контейнер “Універсал” площею 18м² із розрахунку: один ВО або контейнер на одну бригаду. Розташовуються такі вагончики і контейнери за межами небезпечних зон.

Для проектування БГП виконуються розрахунки тимчасових будівель виробничого, санітарно-побутового і службового призначення.

До будівель виробничого призначення відносяться інструментальні, майстерні, гаражі тощо.

На період виконання даного виду робіт, наприклад, монтажу надземної частини КПБ, включається потрібний перелік тимчасових будівель - один інвентарний контейнер для інструментів: в цьому приміщенні розташовуються і обладнання майстерні (електроточило, лещата, електросвердло і т.д.). Площа такого контейнера визначається за фактичними розмірами (наприклад, 6х3м).

До санітарно-побутових будівель (приміщень) відносяться: гардеробні для перевдягання робочих, помешкання для обігріву, відпочинку і приймання їжі робочими, будівлі для сушіння одежі, душові з умивальниками, оздоровчі пункти, туалети.

До будівель службового призначення відносяться помешкання (контори) майстра (виконроба) й приміщення культурно-побутового обслуговування робітників.

Рекомендується приймати інвентарні, переважно пересувні й контейнерні тимчасові будівлі (побутові вагони, вагони-гуртожитки - ВГ, а також побутові приміщення у вигляді контейнерів КБГ - контейнери будівельні, гуртожитки).

Розрахунок площі потрібних тимчасових будівель (помешкань) зручно виконувати у вигляді таблиць (див. табл. 2.3).

Перелік прийнятих тимчасових будівель записується в гр.1 табл. 2.3.

В гр.2 чисельність найбільш численної зміни приймається на основі розрахунку складу бригади, наприклад монтажників, що обслуговує один монтажний кран і кількості кранів, що працюють одночасно.

Значення параметрів гр.3 приймається за довідниками, а гр.4 є результатом множення гр.3 на гр.2.

Таблиця 2.3

Розрахунок площі тимчасових будівель (приміщень)

*⁾ Під час роботи однієї бригади - 15 чол., двох - 30 чол.

Тип і загальна площа тимчасових будов гр.5, 6 і 7 приймаються за довідниками.

Кількість тимчасових будівель (гр.8) приймається на основі виконаних розрахунків, але не менше одного побутового вагона на одну бригаду.

Вартість тимчасових будов, віднесена до даного БГП, підраховується шляхом ділення первісної вартості будівлі на обертовість (до капітального ремонту); наприклад для ВГ обертовість складає 25 періодів, для КБГ - 10 періодів тощо.

Розрахунок тимчасового водопостачання будмайданчика виконується на основі норм питомих витрат води споживачами. Потреба у воді складається з витрат її групами споживачів як сума витрат - на виробничі, господарсько-побутові і протипожежні потреби, в л/с. Розрахунки зводяться до визначення діаметра трубопроводу, який мусить бути не менше 100мм (для протипожежних потреб).

Сумарний розрахунковий розхід води Q_заг (в л/с) визначається за формулою:

Q_заг = Q_вир + Q_госп + Q_пож., (2.6)

де Q_вир, Q_госп, Q_пож - відповідно витрати води на виробничі, господарсько-побутові і протипожежні цілі (л/с).

Розхід води на виробничі потреби Q_вир визначається за формулою:

Q_с × r₁

Q_вир = 1,2å ---------------, л/с (2.7)

7,7 × 3600

де 1,2 - коефіцієнт на невраховані витрати води (миття особистих автомобілів тощо);

Q_с - середній виробничий розхід води за зміну;

r₁ - коефіцієнт змінної нерівномірності споживання води, приймається 1,6;

7,7 - тривалість робочої зміни (для робочих) при тризмінному режимі, год.;

3600 - перевідне число (сек. в годині).

Витрати води на господарсько-побутові потреби Q_госп складаються з розходу води на санітарні та питні потреби й визначаються за формулою:

n_р n₁ × r₂

Q_госп = ------- ( --------- + n₂ × r₃), л/с (2.8)

3600 7,7

де n_р - найбільша кількість робітників в зміну, чол.;

n₁ - норма потреби води на 1 чол. за зміну; для майданчика з каналізацією - 20...25 л, без каналізації - 10...15 л;

r₂ - коефіцієнт нерівномірності споживання води, приймається 2,7;

n₂ - норма споживання води на приймання одного душа, приймається 30л;

r₃ - коефіцієнт, що враховує відношення кількості людей, що користуються душем, до найбільшої кількості робочих в зміні, приймається 0,3...0,4.

Розхід води на протипожежні потреби Q_пож приймається в залежності від площі будівельного майданчика, га: до 10га - 10л/с, 10...50га - 20л/с; 50...75га - 25л/с.

Результати розрахунків зводяться в табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Витрати води для тимчасового водопостачання

Діаметр труб водопроводу для тимчасового водопостачання визначається за формулою:

Q_заг × 1000

d = 2Ö -------------- (2.8)

p × V

де V - швидкість руху води по трубах, приймається 1,5...2 м/с.

Підключення тимчасового водопроводу треба виконувати до постійних мереж водопроводу, побудованого в підготовчий період нульового циклу робіт.

Розрахунок тимчасового електропостачання будівельного майданчика виконується за нормами розходу електроенергії на споживачів.

Споживачами електроенергії на будмайданчику являються:

- електродвигуни монтажних кранів бетонозмішувачів і електроінструментів;

- електрозварювальні трансформатори;

- електроприймачі внутрішнього і зовнішнього електроосвітлювання;

- електронагріві прибори в побутових приміщеннях;

- трансформатори для електрообогріву бетону тощо.

Розрахунок розходу електроенергії зручно вести в табличній формі (табл. 2.5) з урахуванням термінів, передбачених календарним графіком виконання даного виду робіт або технологічною картою.

Кількість електроприймачів і сумарна потужність споживання електроенергії визначається на основі вибору нормокомплекту оснащення бригад робочих знаряддям праці, розрахунку освітлюваних площ будмайданчика й тимчасових будівель, а також кількості тимчасових будівель.

Одиночна або питома потужність електроприймачів визначається за довідниками.

Розрахунок електричних навантажень Р згідно з встановленою потужністю електроприймачів і коефіцієнтами попиту з диференціацією по видах споживачів виконується за формулою:

Таблиця 2.5

Розрахунок розходу електроенергії для потреби будівельного майданчика (приклад)

Р_сК₁ Р_тК₂

Р = d (å --------- + å ---------- + å Р_овК₃ + å Р_озК₄) (2.9)

Соs j₁ Соs j₂

де d - коефіцієнт, що враховує втрати потужності в мережі в залежності від протяжності, перетину, матеріалу дроту і т.д., d=1,05...1,0;

Р_с - потужність силових споживачів, кВт, поз. 1, 3, 4 табл. 2.5;

Р_т - потужність для технологічних потреб, кВт (поз. 2, 7 табл. 2.5);

Р_ов - потужність обладнання внутрішнього освітлення, кВт (поз. 6б, табл. 2.5);

К₁, К₂, К₃, К₄ - коефіцієнти попиту, що залежать від кількості споживачів, приймаються за довідниками;

Соs j - коефіцієнт потужності, залежний від характеру, кількості і навантаження споживачів електричної енергії; приймається за довідниками.

За результатами розрахунків Р підбирається комплектна трансформаторна підстанція (КТП); характеристики окремих КТП наведено в табл. 2.6 (приклад).

Таблиця 2.6

Характеристика електропідстанцій (приклад)

Інвентарні пристрої для електропостачання будівельного майданчика, типи розподільчих панелей (щитів), ввідних розподільчих пристроїв, опор і стояків для світильників і т.д. слід проектувати інвентарними і стандартизованими.

Об’єкти будівельного господарства розташовуються на будмайданчику з урахуванням умов: мінімальна площа складів, монтаж з транспортних засобів, використання постійних будівель, приміщень і мереж для тимчасових потреб.

Розміри будгенплану мають бути мінімальними, але не менше розмірів небезпечної зони з додаванням майданчиків тимчасових будівель і споруд, що зводяться на вимоги охорони праці за межами небезпечної зони, а також безпечні проходи робочих з вантажем (не менше 1м) між межею небезпечної зони і огородженням будівельного майданчика.

Техніко-економічні показники будгенплану на стадії виконання окремого виду робіт:

- питомі витрати на тимчасові будівлі і споруди, що визначаються відношенням вартості тимчасового будівельного господарства до кошторисної вартості даного виду робіт, у відсотках (мін. - 1,5%, Макс. - 12%);

- обсяг і вартість робіт щодо влаштування тимчасового будівельного господарства за статтями витрат (дороги, будівлі, мережі і т.д.) віднесені до 1 млн. грн. будівельно-монтажних робіт (БМР) чи до 1 га території БГП;

- трудомісткість робіт організації тимчасового господарства за тими ж вимірниками;

- коефіцієнт забудови або використання площі будівництва, що визначається відношенням площі постійних будівель і споруд до загальної площі БГП.