Батерфляй

Від початку першого гребка руками після старту і після кожного повороту, тіло повинно лежати на грудях, а плечі повинні бути на одній лінії з водною поверхнею. Підводні поштовхи ногами в сторони дозволяються. Не дозволяється перевертатися на спину у будь-який момент.

Обидві руки повинні проноситись вперед разом над водою та вертатися назад одночасно.

Всі рухи ніг повинні виконуватись однаковим способом. Одночасні вертикальні рухи ніг і ступнею угору та униз дозволяються. Ноги та ступні можуть бути на однаковому рівні, але поперемінні рухи не дозволяються.

При кожному повороті та на фініші дистанції торкання повинно бути зроблено обома руками одночасно на, над або під поверхнею води.

На старті та повороті плавцю дозволяється зробити під водою один або більше поштовхів ногами та один гребок руками під водою, який повинен повернути його на поверхню. Плавцю дозволяється повністю занурюватися на відстані не більш ніж 15 метрів після старту та кожного повороту. У цій точці голова повинна розривати поверхню води. Плавець повинен залишатися на поверхні до наступного повороту або фінішу.

IV Методика навчання плаванню

План

1.Підготовчі вправи для освоєння з водою.

2.Навчальні стрибки у воду.

3.Навчання спортивних способів плавання.

4.Навчання техніки плавання кролем на грудях і на спині.

5.Навчання техніки плавання дельфіном.

6.Навчання техніки плавання брасом.

1. Підготовчі вправи для освоєння з водою

Комплекс вправ, що застосовується на першому етапі навчання плавання, зведений в певну систему під назвою “Підготовчі вправи для освоєння з водою”.

З допомогою підготовчих вправ для освоєння з водою вирішуються такі основні завдання:

- ознайомлення з властивостями води, переборення водобоязні і виховання впевненості в своїх силах;

- формування навичок правильного горизонтального положення тіла у воді і виконання простих плавальних рухів;

- навчання видихів у воду.

Виконання підготовчих вправ дозволяє новачку ознайомитись з фізичними властивостями води: густиною, в’язкістю, температурою, відчути виштовхувальну підйомну силу води, відчути опору на воду. В результаті в учня зникає інстинктивний страх перед водою, з’являється вміння орієнтуватись в незвичних умовах водного середовища, впевненість поведінки.

Всі вправи для освоєння з водою виконуються на затриманому диханні після вдиху. Це збільшує плавучість тіла і допомагає учням швидше відчути, що вони легші за воду і можуть без всяких зусиль втримуватись на її поверхні.

Підготовчі вправи для освоєння з водою є обов’язковими для виконання учнями будь-якого віку та підготовленості - від тих хто не вміє триматись на поверхні води, до добре плаваючих самоуків. Вони служать основним навчальним матеріалом перших уроків плавання і є своєрідною азбукою навчання плавання. Всі вправи виконуються на мілкому місці (глибина не вище грудей учнів). Вправи для освоєння з водою можна умовно розділити на 5 груп:

- вправи для ознайомлення з густиною і опором води;

- вправи на занурення з головою і відкривання очей в воді;

- вправи на спливання і лежання на воді;

- вправи на навчання видихів у воду;

- вправи на ковзання.

Навчання підготовчих вправ для освоєння з водним середовищем

Виконання цих вправ сприяє:

1) освоєнню з водою, зняттю відчуття страху перед новим незвичним середовищем;

2) ознайомитися з температурними умовами, густиною, в’язкістю і опором води;

3) Навчитись опиратись на воду і відштовхуватись від неї основними гребучими поверхнями: долонями, передпліччями, стопою, гомілкою, що необхідно для послідуючого оволодіння правильними гребками руками і ногами.

Вправи:

1. Ходьба по дну, тримаючись за доріжку чи бортик басейну.

2. В парах, тримаючись за руки, перейти басейн і назад, спочатку кроком, потім бігом.

3. Ходьба по дну з поворотами і зміною напрямку - боком, спиною - з різними положеннями і рухами рук.

4. Ходьба по дну в нахилі вперед, витягнувши руки, з’єднати кисті, положити плечі і руки на воду.

Вправи для ознайомлення з густиною і опором води.

5. “Хто вище вистрибне з води”: присісти, відштовхнутись ногами від дна, а руками від води і вистрибнути вгору.

6. Стоячи на дні, плескати по поверхні води кистями рук - долонею, стиснутою в кулак, з широко розведеними пальцями, долонею з зімкненими пальцями.

7. “Полоскання білизни”: прийняти стійке положення на дні і робити рухи обома руками одночасно і поперемінно вправо-вліво, вперед-назад, напруженими і розслабленими, спочатку повільно, потім швидко.

8. Стоячи на дні, руки вперед перед грудьми - повернути долоні назовні і розвести руки в сторони (“розсунути воду в сторони”), потім повернути долоні вниз і з’єднати руки перед грудьми, теж з пересуванням вперед.

9. Стоячи на дні, руки зігнуті в ліктях, передпліччя паралельні - одночасні і поперемінні групові рухи передпліччями і кистями рук, відгрібаючи воду в сторони-назад, те ж з пересуванням (“гребемо назад - ідемо вперед”).

10. “Пишемо вісімки” – стоячи на місці, ноги нарізно - рухи руками перед грудьми у вигляді “лежачих” вісімок.

11. Стоячи по груди у воді - зробити глибокий вдих і затримати дихання. Зігнутими в ліктях руками почергово робити гребки у вигляді “вісімок” перед грудьми. Долоні опираються на воду, як на твердий предмет, одночасно ледь-ледь відривати ноги від дна і старатись втриматись на в воді, як можна довше.

12. Почергові рухи кожною ногою типу “футбол”, відштовхувати воду підйомом і передньою поверхнею гомілки, типу “брас”, відштовхувати воду внутрішньою поверхнею стопи і гомілки.

1З. “Човники” – пересування по дну лицем вперед, боком, спиною з допомогою гребкових рухів руками (“Гребемо назад - ідемо вперед”).

Вправи на занурення з головою і відкривання очей у воді

Оволодіння вправами цієї групи сприяє:

1) перемогти інстинктивний страх перед водою;

2) відчути виштовхувальну підйомну силу води;

3) навчити відкривати очі, чим покращити орієнтування у воді.

Вправи на занурення і відкривання очей у воді.

1. Стоячи у воді, похлюпати собі в лице водою, (“вмитись”). Зробити вдих, затримати дихання, опустити обличчя у воду до носу, до очей, повністю зануритись. Не витирати очі руками.

2. Занурення у воду з головою: стоячи на дні, підборіддя біля поверхні води, руки впираються в коліна - зробити вдих через рот, закрити його, затримати дихання і присісти під воду. Не видихати, швидко не вискакувати з води (порахувати до 5-10 раз), встати - видихнути. Повторити 2-3 рази.

3. Відкривання очей у воді: стоячи парами почергово занурюватись у воду з відкритими очима і рахувати пальці партнера, піднесені до обличчя присівшого під водою.

4. “Сядь на дно” - зробивши вдих, затримати дихання спробувати сісти на дно.

5. Стояти парами один до одного - зробити вдих, затримати дихання і пірнути між широко розставленими ногами партнера.

6. Пірнути і дістати “Скарб” (любий яскравий предмет) з дна.

7. Сидячи на бортику басейну, спертись на нього однією, або обома руками збоку, стрибнути у воду вниз ногами і зануритись з головою під воду.

8. Пересування по дну з зануренням при проходженні під плавальною доріжкою басейну, гімнастичним кругом і т.д.

9. Використання рухливих ігор з зануренням і відкриванням очей у воді.

Вправи на спливання і лежання на воді сприяють:

1) ознайомленню з незвичним станом невагомості;

2) освоєнню навички лежання на воді в горизонтальному положенні.

Вправи на спливання і лежання на воді:

1. Лежачи на грудях, впертись руками в стінку басейну, піднявши на поверхню води ноги і таз – зробити вдих і опустити обличчя у воду. Те ж саме, але відірвати руки від опори, відштовхнутись від неї.

2. “Поплавець” – зробити вдих , присісти під воду і прийняти положення групування (охопити коліна руками, голову положити на коліна). В цьому положенні сплисти на поверхню.

3. Зробити “Поплавець”, повільно випрямитись, витягнути руки і ноги (прийняти положення “стріли”), потім розвести ноги і руки в сторони (прийняти положення “зірочки”).

4. “Медуза” - прийняти положення основної стійки, руки вгору, зробити вдих, затримати дихання, лягти на воду, розслабити руки і ноги.

5. Стоячи боком до стінки басейну, взятись руками за бортик - лягти на спину, друга рука вздовж тулуба; те ж саме, але відірвати руку від опори. Повторити ставши другим боком до опори.

6. “Зірочка” в положенні на спині, зробивши вдих, лягти на спину, витягнути руки вздовж тіла, дивитись в гору, розвести в сторони руки і ноги.

7. “Зірочка” в положенні на грудях. Декілька раз звести і розвести руки і ноги.

8. Ця ж вправа, але в положенні на спині.

9. Зробити вдих, присісти повільно лягти на спину, руки вздовж тіла. Можна виконувати кистями рук підтримуючі рухи у вигляді вісімок.

Для навчання основ дихання у воді учні засвоюють:

1) навичку затримувати дихання на вдосі;

2) вміння робити видих - вдих і затримати дихання на вдосі;

3) видихи у воду.

Вправи на навчання видихів у воду:

1. Вмивання - хлюпати собі в обличчя водою, виконуючи при цьому видих.

2. Видих у воду , стоячи на місці, підборіддя біля поверхні води, відкрити рот і подути на воду, як на гарячий чай, теж саме опустивши рот у воду.

3. Зробити вдих, присісти під водою і виконати тривалий неперервний видих через рот.

4. Видихи у воду 5-10 раз. Видих повинен бути неперервним і тривалим (приблизно в 3 рази довшим за вдих) і виконуватися тільки через рот. Велика кількість бульок на поверхні води критерій правильності видиху.

5. Пересування по дну з зануреним у воду обличчям, відкритими очима і видихами у воду. Видих виконується на три кроки, вдих під час зупинки.

6. Стоячи, ноги нарізно, в нахилі вперед одна рука впирається в коліно, голова в положенні вдиху, щока лежить на воді відкрити рот, зробити вдих, повернути обличчя у воду і виконати видих. Цю ж вправу при пересуванні по дну.

7. Лежачи на грудях тримаючись руками за бортик, ноги біля поверхні води - зробити вдих і опустити обличчя у воду. В цьому положенні зробити 10-15 видихів у воду, спочатку піднімаючи голову, потім з поворотом голови для вдиху.

Вправи на ковзання сприяють засвоєнню:

1) рівноваги і обтічного положення тіла;

2) вміння тягнутися вперед у напрямку руху;

3) максимум м’язових зусиль для підтримання робочої пози плавця.

1. Ковзання на грудях – стоячи обличчям до берега чи мілкого місця, піднявши руки вгору, з’єднати кисті, голова між руками зробити вдих, затримати дихання присісти відштовхнутись ногами від стінки (дна) басейну лягти на воду.

2. Ковзання на спині: стоячи спиною до берега, стійки басейну, руки вздовж тіла - зробити вдих, затримати дихання привідштовхнутись ногами, лягти на спину. Відразу підняти вище живіт, притиснути підборіддя до грудей. Не сідати. Стійкому положенню на спині допомагають рухи кистями рук (долоні повернуті вниз).

3. Ковзання на грудях з різними положеннями рук – взодовж тіла, одна попереду. Різні положення рук змінюють положення центру ваги плавучості, що сприяє засвоєнню рівноваги і горизонтального положення тіла у воді.

4. Ковзання на спині з різним положенням рук.

5. Ковзання на грудях з послідуючими поворотами на бік, спину, груди і т.д.

6. Ковзання на грудях і на спині з різними положеннями рук і рухів ногами кролем.

Вправи на ковзання завершують комплекс підготовчих вправ по освоєнню з водним середовищем, як справедливо відзначалося О. Ганіке, ще на початку нашого століття “вправи такого роду швидко впевнюють учня в тому, що він прекрасно підтримується водою, і в цьому усвідомленні криється вся таємниця мистецтва плавання”.

2. Навчальні стрибки у воду

При навчанні плаванню, стрибки у воду застосовуються як один із засобів освоєння з водою. Стрибки виховують сміливість, впевненість сприяють навчанню орієнтування під водою і вмінню виконувати прості підтримуючі гребкові рухи.

Підбираються стрибки, виконання яких виключає можливість вдаритись в дно басейну. Це в основному спади у воду з положення сидячи або в упорі присівши на бортику басейну, при виконанні яких учень майже плоско падає з висоти 30-50 см. Перед виконанням зіскоків вниз ногами потрібно застерегти учнів в необхідності згинання ніг в колінах для попередження удару в дно.

Стрибки в воду, як правило, проводяться на початку основної або в заключній частині уроку плавання.

При навчанні стрибків у воду слід обов’язково дотримуватись слідуючих правил:

1. В глибоких басейнах стрибки в воду вивчаються тільки після того як учні навчились плавати.

2. Треба враховувати, що трудність стрибка підвищується з збільшенням висоти, тому починати треба з висоти 20-30см, потім з 50-70 і далі з 1м і вище.

3. При проведенняі стрибків тримати сувору дисципліну. Стрибки виконуються тільки по команді. Наступний учень чи група з декількох чоловік стрибають тільки тоді, коли попередні відійдуть, (відпливуть) на безпечне місце.

1. Сидячи на бортику басейну і впершись в нього однією рукою , зробити вдих і по сигналу стрибнути у воду ногами вниз.

2. Сидячи на бортику, впершись ногами в зливне коритце , підняти руки вгору, голова між ними, нахилитись вперед і відштовхнутись ногами, впасти у воду.

3. Це ж саме з вихідного положення присісти на бортику, руки вгору, голова між руками.

4. Стоячи на бортику, зачепившись пальцями ніг за його край, руки вгору, голова між ногами - присісти, нахилитись вперед-вниз, і втративши рівновагу, впасти у воду.

5. В.п. це ж саме, руки притиснути до тулуба - зробити крок і, приставивши другу ногу, зіскочити у воду ногами вниз.

6. В.п. це ж саме, але при вході у воду підняти руки вгору.

7. Спад у воду з положення стоячи зігнувшись.

8. Це ж саме, але з втратою рівноваги, відштовхнутись ногами.

9. Це ж саме, але в вихідному положенні зігнути руки і ноги.

10. Стрибки у воду з положення плавця на старті.

3. Навчання спортивних способів плавання

При складанні плану занять з конкретною групою, викладач повинен вирішити перед усім, якому способі плавання він буде навчати їх в першу чергу. І чи буде він вивчати з ними тільки один спосіб плавання, чи декілька. Якщо декілька, то як узгодити їх навчання, з якого способу починати. При вирішенні всіх цих питань враховують:

- завдання курсу навчання;

- тривалість навчання (кількість і частота занять, їх тривалість);

- умови для занять (відкрита водойма, плавальний басейн з підігрівачем води, забезпечення інвентарем;

- вік і підготовленість тих, що навчаються.

Візьмемо конкретний приклад. Припустимо, нам треба навчити плавати групу дітей, що приїхали на відпочинок у літній табір. Заняття проводяться на ставі протягом 20 днів. Термін навчання дуже короткий, тривалість занять у воді залежить від погоди, тому навчання потрібно форсувати. Найдоцільніше рішення - навчати якомусь одному способу плавання, який вони можуть засвоїти в найкоротший термін. Для того, щоб кожний учень міг оволодіти цим способом, який йому найлегше дається, групу слід розділити на декілька підгруп по способах плавання. Однак виникає питання, як визначити здібності дітей, взнати який спосіб плавання буде легше засвоїти тому чи іншому учню.

Для того, щоб це вияснити на перших 3-4 уроках навчають дітей рухів ногами брасом і кролем. В процесі цих уроків виясниться, який із цих способів він засвоює швидше. Буде помітно також які рухи ніг краше йому даються - симетричні рухи брасом, відштовхування внутрішньою поверхнею стоп, чи поперемінні рухи зверху вниз , як в кролі, чи асиметричні рухи, як при плаванні на боці. Відповідно до цих здібностей групу ділять на підгрупи і вивчають брас, кроль на грудях, на спині чи на боці. Це так званий вибірковий методнавчання плавання.

Так слід організувати навчання в тих випадках, коли треба навчити плавати в дуже короткі терміни.

Візьмемо інший приклад. Треба навчити плавати групу дітей, зарахованих в навчальну групу ДЮСШ. Заняття проводяться в закритому басейні. Слід мати на увазі, що частину дітей пізніше переведуть в навчальні спортивні групи, вони будуть удосконалюватись в плаванні. В цьому випадку існує декілька систем навчання спортивних способів плавання: послідовна, паралельно-послідовна, одночасна.

Послідовна система вивчення спортивних способів плавання передбачає вивчення одного спортивного способу і тільки після його освоєння переходять до іншого способу і так далі.

При такій системі перший спосіб буде засвоєно досить швидко, але не досить якісно. Новачку протягом тривалого часу приходиться виконувати одні і ті ж вправи. Багаторазове повторення одних і тих же вправ може привести до автоматизації помилок і деякі з них стають звичними, подолати які в подальшому буде дуже важко. Крім того заняття стають однотипними, що знижує їх емоційність і відображаються, на активності учнів.

Більш ефективна системапаралельно-послідовногонавчання при якій одночасно починають навчати двом способам плавання, а до других приступають дещо раніше, ніж закінчиться формування навичок в тих способах, з яких починалось навчання. Першим починають навчати кроль на грудях і на спині. Обидва способи плавання вивчають паралельно, але на початку дещо більше уваги приділяють кролю на грудях.

Через деякий час, коли техніка цих способів буде в грубій формі засвоєна, в програму занять включають вправи для навчання плавання дельфіном. Як тільки в грубій формі буде засвоєно дельфін, включають вправи для вивчення брасу, при чому продовжується робота на удосконалення кроля і закріплення техніки плавання дельфіном.

Паралельно-послідовна система дозволяє значно збільшити діапазон застосування засобів навчання і розширити руховий потенціал учнів.

Проте недоліком є деяке розпорошення уваги новачків на різних способах плавання, що дещо стримує процес засвоєння окремих способів.

Одночасна система навчання спортивних способів плавання (п’ятиетапна, система Г.Ф. Полевого) складається з 5 етапів.

- на першому етапі учні знайомляться з особливостями води і вчаться виконувати підготовчі вправи.

- на другому- навчають вмінню проплисти відрізки 25-50м трьома основними способами:

а) при допомозі рухів рук кролем на грудях узгодженими з диханням;

б) з допомогою рухів ніг брасом з видихами у воду;

в) при допомозі рухів тулуба і ніг дельфіном з видихами у воду.

- на третьому етапі навчають пропливанню коротких відрізків 20-25м шістьма другорядними елементами спортивних способів:

а) з допомогою ніг кролем на грудях;

б) з допомогою ніг кролем на спині;

в) з допомогою рухів рук дельфіном з видихами у воду;

г) з допомогою рук брасом з видихами у воду;

д) при допомозі рухів рук в кролі на спині з ритмічним диханням; е) з допомогою рухів рук брасом на спині з вільним, але ритмічним диханням.

- на четвертому етапі навчають узгодженню основних і другорядних рухів в усіх способах плавання.

- на п’ятому етапі удосконалюють усі способи плавання.

Методичні вказівки до навчання техніки спортивних способів плавання

Навчання техніки плавання передбачає повідомлення студентам теоретичних відомостей про способи плавання, про варіанти техніки, про її характерні особливості, про послідовність вивчення елементів, про їх значення в цілісному способі плавання, про швидкісні можливості кожного з способів і т.д.

Пояснення супроводжуються показом способів плавання, окремих елементів і основних вправ. При показі техніки звертається увага на циклічний характер виконання рухів, на якість рухів руками і ногами, на характер дихання і особливості узгодження дихання з рухами кінцівок.

Техніка спортивних способів плавання вивчається за наступною схемою:

1. Демонстрація способів плавання і їх елементів.

2. Теоретичне обгрунтування (пояснення) техніки способів плавання та їх елементів.

3. Ознайомлення з формою рухів на суші.

4. Вивчення елементів способу плавання у воді.

5. Вивчення узгодження елементів у цілісному способі плавання.

6. Удосконалення способу плавання і його елементів.

У воді елементи техніки вивчаються у наступній послідовності:

1. Вивчення рухів в опорному положенні без просування (біля бортика, чи стоячи на дні).

2. Вивчення рухів в опорному положенні з просуванням, вивчення рухів ніг - при підтримці партнера, рухів рук - ходьба по дну).

3. Вивчення рухів в безопорному положенні з просуванням (дихання затримане).

4. Вивчення і удосконалення рухів з використанням рухомої опори ( плавальна дошка).

Кожний спосіб плавання вивчається в такій послідовності:

1. Вивчення рухів ногами.

2. Вивчення техніки дихання.

3. Вивчення узгодження рухів ніг і дихання.

4. Вивчення рухів руками.

5. Вивчення рухів рук і дихання.

6. Вивчення узгодження рухів рук і ніг при затриманому диханні.

7. Вивчення способу плавання в цілому.

Найбільш розповсюдженим методом навчання плаванню як в Україні так і за кордоном є цілісно-роздільний метод. Навчання плавання за цим методом передбачає початкове ознайомлення з технікою плавання в цілому, пізніше роздільне вивчення окремих елементів техніки і знову вивчення, але вже на більш високому якісному рівні техніки плавання в цілому на базі отриманого досвіду.

Методичні прийоми навчання плавання

Завдання: задуй свічку, дуй, як на гарячий чай, зроби слід на воді, як після моторного човна ( при вивченні видихів у воду), пірни, як качка “витягнись в струну,” ноги рухаються, як в жабки і т.д.

Ні один із наведених прикладів не може бути універсальним. Тому однією з умов ефективності навчального процесу є вміле узгодження різноманітних прийомів навчання плавання і чим вища кваліфікація викладача, тим ширшим діапазоном методичних прийомів він володіє.

При навчанні плавання широко використовують численні методичні прийоми.

1. Полегшення умов виконання вправ: плавання поперек басейну, виконання рухів на мілкому місці, спрощення способу плавання ( кріль без виносу рук. На боці – без виносу верхньої руки, без видиху у воду, багатоударним дельфіном і т.п.

2. Навчання в ускладнених умовах: плавання на глибокій воді плавання в довжину басейну, тримання плавальної дошки в вертикальному положенні, плавання з допомогою тільки рук і т.д.

3. Повільне плавання: застосовується для оцінки ступеня оволодіння узгодження рухів і дихання для відчуття опору гребучими поверхнями.

4. Використання орієнтирів: орієнтири можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні це поперечні і повздовжні лінії на дні басейну, колір поплавків на доріжках, місце розташування драбинок в басейні, різні лінії на стелі басейну.

Положення одних частин тіла відносно інших на рівні вісі одноіменного плеча, рука виходить ліктем вгору, закінчувати гребок за лінією тазу; в брасі гребок руками завершується під підборіддям і т.д.

Тимчасові орієнтири: це місце викладача перед початком вправи, прапорець, інший предмет, встановлений на повній відстані від старту і т.д.

Можуть використовуватись і звукові орієнтири (свистком, голосом, сплеском рук ) які фіксують початок чи кінець якихось рухів.

5. Взаємонавчання, виконання рухів з підтримкою партнера. Цей методичний прийом дає добрий навчальний ефект, як тому, хто виконує вправу, так і тому, хто допомагає, підтримує і одночасно аналізує про себе якість виконання руху товаришем. Цей прийом, як правило, використовується відразу після виконання вправ біля нерухомої опори.

6. Контрасні прийоми: виконання “поплавка” на вдиху і на видиху різні варіанти узгодження рухів рук і ніг, плавання з різними швидкостями, з різними кутами згинання рук і т.д. Такі прийоми дозволять вибрати власний стиль техніки плавання.

7. Варіативність виконання плавальних рухів: хвилеподібні рухи тулуба і ніг в різних вихідних положеннях ( на грудях, на спині, на правому, лівому боці, під водою, на поверхні води) і інші.

8. Образні вирази і порівняння полегшують зрозуміти суть завдання: задуй свічку, дуй, як на гарячий чай, зроби слід на воді, як після моторного човна ( при вивченні видихів у воду), пірни, як качка “витягнись в струну,” ноги рухаються, як в жабки і т.д.

Ні один із наведених прикладів не може бути універсальним. Тому однією з умов ефективності навчального процесу є вміле узгодження різноманітних прийомів навчання плавання.

4. Навчання техніки плавання кролем на грудях і на спині