Групи індикаторів екологічних аспектів гармонійного розвитку

Захист якості прісноводних ресурсів і водопостачання.

Захист океанів, усіх видів морів і прибережної зони.

Інтегрований підхід до планування і використання земельних ресурсів.

Підтримка гармонійного сільськогосподарського розвитку.

Захист атмосфери.

Збереження біологічного розмаїття.

Екологічно безпечне поводження з твердими відходами і розв’язання проблеми комунальних відходів.

Екологічно безпечне поводження з токсичними хімікатами.

Відвернення обліснення.

Безпека й екологічно безпечне поводження з радіоактивними відходами.

Головну роль у створенні умов переходу до гармонійного розвитку має відігравати держава, гарантуючи безпеку в політичній, економічній, соціальній, екологічній і оборонній сферах. Державне управління процесом переходу до гармонійного розвитку має передбачати створення системи програмних і прогнозуємих документів: довгострокової державної стратегії; довго- і середньотермінових прогнозів, створення ефективних систем взаємодії “центр-регіони”. Цільові орієнтири мають визначатися в показниках, що характеризують якість життя, рівень економічного розвитку й екологічного благополуччя.

Реалізація принципів гармонійного розвитку має розглядатися поетапно. Прогнозові і програмні документи розробляються тільки для відносно ранніх етапів з огляду на вже діючі національні, державні й регіональні екологічні програми і досвід міжнародної екологічної співпраці (для зон екологічного лиха, для розв’язання проблем питної води, екологічно чистих продуктів харчування тощо). Пізніше програми екологізації мають передбачати структурні перетворення в економіці, раціоналізацію природокористування. На завершальних етапах розв’язують питання гармонізації взаємодії з природою у масштабах людства.