Зв’язуючі матеріали, їх класифікація і характеристика

Зв’язуючі матеріали (кріпильники) вводять в суміші для зв’язування піщинок і надання міцності у вологому і сухому стані.

Вимоги до зв’язуючих:

1) рівномірно розподілятися по поверхні формувальних пісків при приготуванні сумішей;

2) не прилипати до моделі і стержневого ящика під час виготовлення стержнів і форм;

3) забезпечувати достатню міцність у вологому і сухому стані;

4) надавати суміші текучості для заповнення всіх порожнин форми і стержневого ящика;

5) сприяти швидкому висиханню стержня і форми, не поглинати вологу при складанні форм і зберіганні стержнів;

6) не виділяти багато газів при сушці і заливанні форми, забезпечувати податливість форми і стержня;

7) не знижувати вогнетривкість суміші і не збільшувати пригар на відливці;

8) сприяти легкому видаленню стержня з відливки;

9) бути дешевими, недефіцитними і нешкідливими для оточуючих.

 

Всі зв’язуючі ділять на органічні (які вигорають) і неорганічні (які не вигорають).

Органічні зв’язуючі бувають водні і неводні. Неорганічні зв’язуючі є водними.

Характер затвердіння зв’язуючого може бути необоротний, оборотний і проміжний.

За своєю зв’язуючою дією кріпильники ділять на такі види:

 

Матеріали, які в процесі сушки форм або стержнів окислюються і полімеризуються, утворюючи міцні плівки, що обволікають і зв’язують зерна піску. Це органічні хімічно твердіючі зв’язуючі, мають низьку міцність і добру текучість у вологому стані, високу міцність у сухому стані, застосовують для виготовлення тонкостінних складних стержнів. До них відносять масла та синтетичні смоли.

Масла: рослинні, з нафтопродуктів, зі сланців.

Рослинні: льняне масло, оліфа.

Льняне масло – отримують з насіння льону, додають в суміш 1-2%, застосовують для особливо відповідальних і складних стержнів; міцність в сухому стані – 6-13 кг/см2.

Оліфа натуральна – отримують спеціальною обробкою льняного масла; міцність – до 13 кг/см2.

Оліфа-оксоль - отримують спеціальною обробкою льняного масла з додаванням уайт-спіриту; міцність – до 8 кг/см2.

Масляні кріпильники з нафтопродуктів: петролатум П, зв’язуючі ПТ, ПС (з покращеними властивостями).

Петролатум П – розчин окисленого петролатуму в уайт-спіриті (1:1), недефіцитний, дешевий замінник рослинних масляних кріпильників, в суміш додають до 4%; міцність – не менше 8 кг/см2.

ПС – 60% окисленого петролатуму + 40% сланцевої смоли; міцність – до 18 кг/см2.

ПТ – розчин окисленого петролатуму і талового масла в уайт-спіриті.

Кріпильник 4ГУ – розчин льняного масла і каніфолі в уайт-спіриті (комбіноване зв’язуюче), замінник льняного масла; міцність – 6-8 кг/см2.

Кріпильник ГТФ – важка фракція сланцевої смоли; міцність – 6-8 кг/см2.

При застосуванні цих зв’язуючих необхідна сушка стержнів ( tсушки = 200-230оС), що пов’язано з енерговитратами, витратами часу і площі.

Синтетичні смоли дозволяють усунути операцію сушки стержнів.

Пульвербакеліт – фенолоформальдегідна смола з отверджувачем, 4-6% у суміші.

Карбамідні смоли – кріпильники МФ17, М, УКС, КФ-35, КФ-40, КФ-90, міцність – 25 кг/см2.

 

2. Матеріали, які розплавляються в процесі сушки форм і стержнів, обволікають зерна піску, утворюючи плівку, яка при затвердінні надає міцності стержню – органічні твердіючі зв’язуючі.

Каніфоль – отримують із соснової смоли, додають в суміш у вигляді порошку, tпл = 85оС, частіше застосовують як добавку до різних кріпильників.

Пеки – продукти обробки смол, отримують з кам’яного вугілля, торфу або деревини, в суміш додають 3-5%.

Деревний пек – вводять у вигляді порошку, tпл = 100-140оС, tсушки = 220-240оС, міцність – 3-4 кг/см2.

Торф’яний пек – додають в суміш у вигляді водного розчину.

Нафтові бітуми.

 

3.Водорозчинні і висихаючі зв’язуючі речовини – органічні висихаючі зв’язуючі. Їх використовують разом з глиною.

Сульфітний щелок – продукт відходів переробки деревини, перед додаванням в суміш розчиняють у воді, застосовують для сирих і сухих формових та для стержневих сумішей. tсушки = 160-180оС, міцність – не менше 4 кг/см2 стержні гігроскопічні.

Сульфітно-спиртова барда – отримують при бродінні щелока; ЛКБЖ – рідкий концентрат (ρ = 1,25-1,3 г/см3), ЛКБТ – твердий концентрат (ρ = 1,4 г/см3), tсушки = 150-180оС; стержні податливі, але гігроскопічні, суміш прилипає до стержневих ящиків.

Кріпильник СП – емульсія сульфітно-спиртової барди (93-95%) + окислений петролатум (5-7%).

Кріпильник СБ - емульсія сульфітно-спиртової барди (80-85%) + ГТФ (15-20%).

Міцність цих кріпильників – до 5 кг/см2, тривалість сушки в 2-3 рази менше, tсушки = 160-180оС, дешеві, недефіцитні.

Патока – рідкі відходи цукрового виробництва; стержні податливі, міцність – 3кг/см2, tсушки = 150оС, значна гігроскопічність.

Декстрин – продукт обробки крохмалю (білий і жовтий); tсушки = 180оС, міцність – не менше 5,5 кг/см2, стержні дуже гігроскопічні.

 








Дата добавления: 2015-05-21; просмотров: 2195;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.