Графічні та матричні моделі.

ЛТС будь-якого типу можна зобразити графом, вершинами якого є геосистеми, а ребрами – просторові відношення між ними.

Для генетико-морфологічної ЛТС визначальними є відношення генетичної спільності між її геосистемами за комплексом генетично зумовлених ознак. Тому ступінь генетичної близькості двох геосистем можна визначити за допомогою певного дистанційного коефіцієнта. Обчисливши значення цього коефіцієнта для всіх можливих пар геосистем, отримаємо матрицю їх близькості. Важливі морфологічні особливості генетико-морфологічної ЛТС розкриваються через аналіз сусідства геосистем. Цей аналіз зручно вести на основі матриць Сусідств (суміжностей). Залежно від показника, за яким оцінюється ландшафтне сусідство, розрізняється кілька варіантів матриць і графів сусідств. У найпростішому з них (позначимо таку матрицю А⁺) елементами матриці є одиниці (якщо геосистеми межують між собою) або нулі (якщо вони не мають спільної межі). Для генетико-морфологічної ЛТС, зображеної на рис. 18,б, матриця А⁺ наведена в табл.. 13, а на рис 28 подано відповідний граф.

Таблиця 13. Матриця сусідства А⁺ мікрогеохор Керченського півострова

(фрагмент рис.18)

У графічних моделях позиційно-динамічної ЛТС ребра між вершинами (ландшафтними смугами або ярусами) проводяться лише в тому разі, якщо між суміжними геосистемами проходить горизонтальний потік. Для характеристики позиційних особливостей ЛТС цього типу використовуються матриці та графи сусідств А⁺, А^ℓ‚ Аⁿ, з тією лише різницею, що при фіксації зв’язку у формулах визначення значень елементів матриць враховують наявність, довжину та число не всіх суміжних меж між ландшафтними смугами, а лише тих з них, через які від смуги i до смуги j спрямований потік. Приклад такого графу показано на рис 29.

Графи басейнової ЛТС. У гідрології та геоморфології традиційно прийнято зображати басейн річки за допомогою графу-дерева, ребрами якого є водостоки, вершинами – точки їх злиття та витоку. За такими графами легко визначити порядок водостоку , число водостоків у межах будь-якого басейну чи його правої і лівої частини, визначити деякі типологічні характеристики річкової сітки. Для ландшафтно-екологічного аналізу більш зручні графи, ребрами яких є не водостоки, а відношення підпорядкування басейнів, які показуються на графі як його вершини.