Структуроформуючі відношення – генетико-морфологічна однорідність геосистем

Основою виділення одиниць генетико-морфологічної ЛТС є об’єднання територіально суміжних геотопів у більші геосистеми за принципом спільності їх походження (генезису), часу виникнення та закономірностей розвитку (еволюції). Близькі в генетико-еволюційному відношенні геосистеми мають і однотипну геокомпонентну будову (близькі генетичні типи геологічних порід, грунтів, рельєфу тощо). Подібні вони також за зовнішнім (фізіономічним) виглядом, оскільки він значною мірою зумовлений генезисом рельєфу, який у генетично близьких геосистемах одного типу. Таким чином, морфологічні ознаки як внутрішньої будови (складу геокомпонентів), так і зовнішнього вигляду геосистем є важливим індикатором їх генетико-еволюційних особливостей і тому розглядаються як критерії групування морфологічно подібних геотопів в одиниці генетико-морфологічної ЛТС. На цій підставі Г.Хаазе (1976) називає цю структуру не генетико-морфологічною, а субстанційною.

Виділення цієї структури виходить з поняття генетико-морфологічної однорідності геосистем. Під ним розуміють представленість у геосистемі лише генетично близьких таксонів усіх її геокомпонентів (повна однорідність) або деяких з них (часткова однорідність, наприклад – геолого-геоморфологічна, ґрунтова, фітоценотична тощо).

Визначення генетичної однорідності пов’язане з деяким заданим рівнем, відносно якого встановлюється генетична близькість геокомпонентів. Так, ґрунтовий покрив певної геосистеми може складатися з різних видів грунтів, які належать до одного генетичного типу. Така геосистема однорідна на рівні типу, але різнорідна на рівні виду грунту. Аналогічна й морфологічна однорідність геосистем, зумовлена рельєфом – геосистема балки є однорідною на рівні форми, але різнорідною на рівні елементу рельєфу, оскільки балка як єдина форма рельєфу складається з його різних елементів (схилів та днища). Таким чином, генетико-морфологічна однорідність геосистем відносна. Абсолютно однорідною можна вважати хіба що геосистему рангу геотоп, а взагалі чим вищий таксономічний ранг геосистеми, тим нижчий є рівень її генетикоморфологічної однорідності, тобто тим на більш узагальненому рівні аналізу щезають відмінності її геокомпонентів.

Діагностичними геокомпонентами геосистем регіонального та нижчих рівнів розмірностей (тобто компонентами, за якими виділяються геосистеми), є геологічна будова, грунти, рослинність, грунтові води, а також рельєф як важливий фактор просторової диференціації ландшафтів. Діагностичного значення не мають тваринне населення (як дуже мобільний геокомпонент), мікроорганізми (як геокомпонент, що надто складно визначається), приземний шар атмосфери та клімат (оскільки виявляють свої основні риси в закономірностях територіального розподілу рослинності та грунтів, а мікрокліматичні особливості визначаються морфологією рельєфу).

Визначимо рівні генетико-морфологічної однорідності території за різними діагностичними геокомпонентами.