Облік нарахування та виплати процентного доходу за облігаціями. Визначення розміру дисконту (премії) за облігаціями, що підлягають амортизації

Із позиції бухгалтерського обліку зобов’язання за облігаціями є фінансовим інструментом, порядок відображення інформації про який в обліку регулюється П(С)БО 13 «Фінансові інструменти».

Згідно з П(С)БО 13 фінансові інструменти первісно оцінюють і відображають за їх фактичною собівартістю, що складається зі справедливої вартості активів, зобов’язань чи інструментів власного капіталу, наданих чи отриманих в обмін на відповідний фінансовий інструмент, і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням чи вибуттям фінансового інструменту (комісійні, обов’язкові збори та платежі при передачі цінних паперів тощо).

На кожну наступну після визнання дату балансу фінансові зобов’язання оцінюються за амортизованою собівартістю.

Ідея обліку облігацій за амортизованою собівартістю полягає в тому, що дохід, який підприємство одержує у вигляді премії при розміщенні облігацій (як і витрати у вигляді дисконту) не може бути визнано такими відразу: їх необхідно відображати у складі доходів (витрат) протягом періоду нарахування процентів за облігаціями.

Якщо облігації, що випускаються, буде погашено протягом 12 місяців з дати балансу, відповідні фінансові зобов’язання повинні розглядатися емітентом як поточні, якщо ж термін погашення облігацій, що випускаються, перевищує один рік, зобов’язання за ними є довгостроковими.

Для відображення в обліку операцій з довгостроковими зобов’язаннями призначено рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями». Він має три субрахунки:

– 521 «Зобов’язання за облігаціями», по кредиту якого ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, по дебету – погашення заборгованості щодо розрахунків із власниками облігацій;

– 522 «Премія за випущеними облігаціями». По кредиту субрахунку якраз і обліковуються суми премії емітента, тобто суми перевищення ціни розміщення облігацій над їх номінальною вартістю. Ці суми є доходом емітента та списуються в міру амортизації до кредиту субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій»;

– 523 «Дисконт за випущеними облігаціями». Цей субрахунок можна назвати своєрідною альтернативою субрахунку 522, оскільки на ньому (по дебету) обліковується не додатна, а від’ємна різниця між ціною розміщення облігацій та їх номінальною вартістю (дисконт). Сума такої різниці є чимось іншим, ніж витратами емітента, і списується із цього субрахунку до дебету субрахунку 952 «Інші фінансові витрати».

Згорнуте сальдо по рахунку 52 знаходить своє відображення в розділі III пасиву Балансу.