Аналіз причинно-наслідкових зв’язків.

ЛЕКЦІЯ 3

Системний аналіз виробничих ситуацій

План.

1. Аналіз причинно-наслідкових зв’язків.

2. Аналіз і оцінка втрат ресурсів і продукції.

Аналіз причинно-наслідкових зв’язків.

У практичній діяльності часто доводиться аналізувати ситуації, що пов’язані з порушенням технологічного процесу, перевитратою ресур­сів, невиконанням поставлених завдань. Причини цих порушень не завжди очевидні. Вони можуть бути наслідком сукупності причин різ­ного характеру. Для виявлення причин доцільно будувати причинно-на- слідкові ланцюжки (ПНЛ), застосовуючи методи детермінованої логіки. Суть таких методів полягає у постановці тестових запитань до окремих ознак ситуації і відповідей на них. Тестове запитання «.чому виникла дана ознака?» ставиться до конкретного елемента ситуації, а відповіді на нього формулюються справа за схемою, що наведена на рис. 3.1. Деталізація причин здійснюється до встановлення всіх елементарних (кінцевих) причин, які не потребують додаткового пояснення. Форму­вання ознак ситуації здійснюється для усіх складових формули (3.1). В протилежному напрямку — від кінцевих причин до основної ознаки — здійснюється перевірка побудови за допомогою запитання «що викликала дана причина?» (рис.3.1).

Рис. 3.1. Схема постановки тестових запитань при побудові причинно- наслідкового ланцюжка (ПНЯ).

Правила побудови причинно-наслідкових ланцюжків:

1. Формулюється загальна характеристика ситуації (ВС).

2. Формулюється основна ознака ситуації як відповідь на запитання «чому виникла дана ситуація?».

3. Здійснюється перший рівень деталізації головної ознаки, на якому причини її виникнення формулюються як відповіді на запитання «чому?». Пошук причин здійснюється в кожному елементі множин складових ви­робничої ситуації:

(3.1)

де l_j, a_j, m_j, p_j, π_j, x_j — причини, що зумовлюють появу ознак ситуації і відносяться, відповідно, до праці людей, інформації, технічних за­собів, ресурсів, предметів праці, умов.

Причини, що однозначно характеризують вплив на ознаку ситуації і не потребують подальшої деталізації є кінцевими (елементарними) і виділяються рамкою.

4. Проводиться другий рівень деталізації, тих ознак ситуації першо­го рівня, що не виділені як кінцеві причини. Аналізують парні взаємодії елементів ситуації, тобто:

Аналогічно до кроку 3 виділяються кінцеві причини.

5. Якщо на кроці 4 всі причини виділені як кінцеві, то перехід на крок 7 якщо ж ні — то крок 6.

6. Проводиться третій рівень деталізації ознак, що не виділені на кроці 4 як кінцеві. Тут аналізуються потрійні взаємодії і так далі до ви­явлення всіх кінцевих причин за схемою рис. 3.2.

Рис. 3.2. Схема побудови причинно-наслідкового ланцюжка

7. Проводиться перевірка правильності побудови ПНЛ постановкою запитання «що викликала дана причина?». Відповідь має характеризува­ти наслідок.

8. Аналізуються кінцеві причини і приймається рішення щодо усу­нення небажаних відхилень у виробничому процесі.

При побудові причинно-наслідкових ланцюжків також важливо ре­алізувати системний принцип, тобто аналізувати всі складові формули (3.1) та їх взаємодії.

Приклад: Розглянемо ситуацію, коли порушується ритмічність процесу збирання зернових культур. Згідно з наведеним алгоритмом, встановлюємо головну ознаку ситуації (крок 2). Нею є простої комбайнів в очікуванні транспортних засобів. На запитання «чому виникла дана ознака?», встановлюємо можливі причини у кожній складовій виробничої ситу­ації (3.1). Зокрема, у складовій «людина» (L), простої комбайнів можуть бути спричинені недостатньою кількістю водіїв, низькою виробничою дисципліною персоналу, низьким рівнем організації праці.

У складовій «машина» (М) причинами можуть бути: недостатня кіль­кість транспортних засобів, низька їх продуктивність. В складовій «ресурси» (Р) може бути недостатня кількість палива. В інформаційному забезпеченні (І) — відсутність сигналізації про заповнення бункера і виклик транспортного засобу. Неоднорідність хлібостою (предмет праці — П) впливає на тривалість заповнення бункера та ритмічність робіт. На ритмічність можуть вплинути також умови (X), зокрема, во­логість хлібостою, рельєф поля, погода, умови на робочому місці персо­налу. Завершується перший рівень деталізації причин виокремленням тих, що не потребують подальшої конкретизації (кінцевих причин). На рис. 3.2 вони окреслені прямокутником.

На наступному кроці аналізуються парні взаємодії елементів ситуації. Низький рівень організації робіт може бути пов’язаний із невідповідністю кваліфікації персоналу (взаємодія L—М), недосконалістю графіка взаємодії технічних засобів М—М). Низька продуктивність транспортних засобів може бути пов’язана із взаємодіями L—М, М—X (див. рис. 3.2). На третьому рівні деталізуються потрійні взаємодії.

В наведеному прикладі це L—М—М.

За результатами аналізу кінцевих причин приймають рішення щодо удосконалення ТхС.

Рис. 3.2. Приклад побудови причинно-наслідкового ланцюжка для ситуації порушення ритмічності збирання зернових культур (фрагмент).