Принцип роботи гідроприводу

Дизельний двигун обертає вал гідронасосу, а також блок циліндрів і вал підживлювального насосу (рис.2). Підживлювальний насос всмоктує робочу рідину з баку через фільтр і подає в гідронасос. Система підживлювання включає підживлювальний насос 26, а також зворотні запобіжні і переливній клапани.

Призначення системи підживлювання - постачати робочою рідиною систему керування, забезпечувати мінімальний тиск в магістралях «гідронасос–гідромотор», компенсувати втрати в гідронасосі і гідромоторі, постійно перемішувати рідину, яка циркулює в гідронасосі і гідромоторі, з рідиною в баці, відводячи від деталей тепло.

При відсутності тиску в сервоциліндрах пружини, які знаходяться в них, встановлюють коливну плиту так, щоб площина опори (шайби) яка знаходиться в ній була перпендикулярна осі вала. В цьому випадку при обертанні блоку циліндрів башмаки плунжерів ковзають по опорі, не викликаючи осьового переміщення плунжерів і гідронасос не подає робочу рідину в гідромотор; від регульованого гідронасосу і процесі роботи можна одержати різний об’єм рідини, яка подається за один оберт (подача).

Для зміни подачі гідронасосу повертають рукоятку гідророзподільника, який кінетично зв’язаний з коливною плитою 18 золотником. Останній переміщуючись, направляє робочу рідину, яка поступає від підживлювального насосу, в систему керування в один з сервоциліндрів 11 або 23, а другий сервоциліндр з’єднує із зливною порожниною. Знаходячись під дією тиску робочої рідини поршень першого сервоциліндра починає рух, повертаючи коливну плиту, переміщуючи поршень в другому сервоциліндрі і стискуючи пружину. Коливна плита, повер­таючись в положення яке задане рукояткою гідророзподільника, пере­міщує золотник 22, поки не поверне його в нейтральне положення (при цьому положенні вихід робочої рідини з сервоциліндрів закритий поясками золотника).

При обертанні блоку циліндрів 14 башмаки, ковзаючи по похилій площині, викликають переміщення плунжерів в осьовому напрямку і внаслідок цього відбувається зміна об’єму камер, які утворені отворами в блоці циліндрів і плунжерами 15. При цьому половина камер збільшує свій об’єм, друга половина - зменшує. Завдяки отворам в приставному дні і в розподільнику ці камери почергово з'єд­нуються з магістралями "гідронасос-гідромотор".

В камерах, які збільшують свій об’єм, робоча рідина поступає з магістралі низького тиску, куди подається підживлювальним насосом через один з зворотних клапанів. Обертаючи блок циліндрів рі­дина, яка знаходиться в камерах, переноситься до другої магістралі і витісняється в неї плунжерами, створюючи високий тиск. По цій магістралі вона потрапляє в робочі камери гідромотора, де тиск передається на торцеві поверхні плунжерів, викликаючи їх перемі­щення в осьовому напрямку дякуючи взаємодії башмаків плунжерів з коливною плитою заставляє блок циліндрів обертатись. Проходячи робочі камери гідромотору, робоча рідина входить в магістраль низького тиску, по якій частина її повертається до гідронасосу, а за­лишки через золотник і переливний клапан витікають у внутрішню порожнину гідромотора. При перевантаженні гідроприводу високий тиск в магістралі "гідронасос-гідромотор" може підвищуватись до тих пір, поки не відкриється клапан високого тиску, який перепустить робочу рідину з магістралі високого тиску з магістраль низького тиску, минуючи гідромотор.