Тепловий удар. Перша допомога.

Білет № 6

1. Поглинання. Взаємозв’язок з флюїдопроявленням.

Поглинання – неконтрольований процес відтоку розчину в природні або штучно створені канали у стінках свердловини, внаслідок порушення .

Часткове поглинання – зменшення розходу на виході з свердловини в порівнянні з продуктивністю насоса. Динамічний і статичний рівні розчину при цьому на гирлі свердловини не знижуються.

Повне поглинання – повна втрата циркуляції, але статичний рівень на гирлі може бути відновлений шляхом доливання розчину або води в затрубний простір.

Катастрофічне поглинання – поглинання, при якому неможливо встановити статичний рівень розчину на гирлі.

Поглинання бурового розчину може бути причиною зім’яття обсадних колон, порушення цілісності стінок свердловини та ГНВП.

2. Дії вахти при поглинанні.

При поглинанні з пониженням рівня нижче устя необхідно поступово доливати свердловину буровим розчином (в т.ч. полегшеним) або водою в затрубний простір і контролювати рівень в затрубному просторі. Необхідно добиватись підняття рівня рідини до устя.

У випадку часткового або повного поглинання бурового розчину під час розкриття (або при розкритих) напірних горизонтів потрібно визначитись з темпом поглинання за відсутності циркуляції і лише потім піднімати труби в башмак або на визначену глибину. Якщо поглинання пов’язане з гідророзривом пласта через велику густину розчину, то, до підйому бурильних труб, потрібно спробувати відновити рівень розчину на усті і розпочати циркуляцію із закачуванням в свердловину розчину з мінімально допустимою густиною.

3. Засувка з гідравлічним управлінням ЗМГ-80х70. Призначення, будова, правила експлуатації.

ЗМГ – 80х35

З - засувка,

М – маніфольдна,

Г – з гідроуправлінням,

80 – умовний діаметр прохідного отвору, мм,

70 – робочий тиск, МПа.

Прямоточна засувка з гідроприводом встановлюється у складі маніфольда противикидного обладнання. Управління здійснюється за допомогою гідроциліндра подвійної дії. Робочий тиск гідроциліндра 10 МПа.

Основні складові елементи: корпус засувки, шибер, сідло шибера, зрівноважу вальний шток, ущільнення сідла шибера, корпус гідроциліндра, поршень із ущільненнями і штоком, натискний гвинт.

Правила експлуатації: своєчасне проведення ревізії усіх вузлів, не перевищення робочого тиску засувки, експлуатація відповідно до вимог заводу виробника.

Тепловому удару сприяють підвищена температура оточуючого повітря та висока його вологість, довготривале перебування в жаркому задушливому приміщенні, під палючим сонцем з непокритою головою, товстий та з поганим вентилюванням одяг, переїдання, споживання алкоголю.

Ознаки теплового удару: головний біль, нудота, слабкість, запаморочення, порушується сприйняття кольору. Нерідко буває блювання, з’являється сухість в роті, сильна спрага, обличчя стає багряним. Прискорюється пульс та дихання, людина скаржиться на неприємні відчуття в області серця. При легкій формі удару відбувається незначне підвищення температури тіла – до 37,5°, при більш важкій формі – до 39 – 40°. В тяжких випадках при тепловому ударі людина втрачає свідомість, може трапитися зупинка дихання та серця.

Перша допомога: перш за все необхідно вкласти постраждалого в тіні, в прохолодному місці, щоб голова знаходилась на одному рівні з тілом. У випадку нудоти та блювання, голову необхідно повернути набік та очистити ротову порожнину від блювотних мас (пальцем обгорнутим хустинкою, бинтом, марлею). Намочити обличчя холодною водою, обтерти тіло мокрим рушником, на лоб покласти щось холодне – (пляшку з льодом, холодні примочки). Якщо людина при свідомості, можна її напоїти холодною водою, краще підсоленою (половина чайної ложки на склянку води). Для збудження дихання постраждалому слід час від часу давати нюхати нашатирний спирт, намочивши ним шматочок вати. Слідкуйте, щоб краплини спирту не потрапили на обличчя.

Якщо людина втратила свідомість, не дихає та не відчутний пульс, треба одразу починати проводити штучне дихання способом «із рота в рот» або «із рота в ніс» та непрямий масаж серця.

При важкому тепловому ударі постраждалого терміново необхідно доправити до медичного закладу.

Білет № 7

1. Розвиток газопроявлення в загерметизованій і незагерметизованій свердловині.

Часто при ГНВП на гирлі загерметизованої свердловини без циркуляції з часом спостерігається ріст тиску. Він може досягати величини, небезпечної для стану свердловини.

Зміна тисків на гирлі закритої, внаслідок ГНВП, свердловини при повному чи частковому заповненні її рідиною, обумовлена протіканням ефекту, який називається інверсією тиску. В умовах свердловини дія цього ефекту прявляється наступному: якщо в момент герметизації гирла в свердловині знаходиться газ, то він під дією архімедових сил буде вспливати на поверхню. Але не маючи можливості розширятися, кожен газовий елемент (бульбашка) буде зберігати об’єм, і відповідно тиск, який він мав на момент герметизації гирла. Якщо свердловина загерметизована в самому початку ГНВП, то вихідним станом можна вважати утворення на вибої і вище стовпа газу чи суміші газу з буровим розчином.

У випадку незагерметизованої свердловини при підйомі газу від вибою до гирла свердловини зростає його об’єм. Це приводить до інтенсивного зниження тиску на вибої і стає причиною переходу газопроявлення у відкриті фонтани.

2. Ознаки газопроявлення в процесі тривалого простою та дії вахти при його виникненні при відсутності робочої компоновки труб в свердловині.

При відсутності циркуляції бурового розчину в свердловині, або при повністю піднятій колоні, геофізичних і ремонтних роботах, ГНВП розпізнають по руху рідини в жолобній системі. При цьому не можна допускати збільшення об’єму бурового розчину в приймальній ємності більше V доп.

Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак ГНВП під час геофізичних або прострілочних робіт, при відсутності в свердловині бурильної колони

Діїбурильника:

При виконанні геофізичних робіт або прострілочно-вибухових в свердловині – піднімає зонд або перфоратор. При неможливості підняття – обрубує кабель. З допоміжного пульта управління превенторами відкриває гідрозасувку з боку блоку дроселювання і переконавшись, що гідрозасувка відкрита закриває превентор з глухими плашками. Дає вказівку першому помічнику бурильника закрити засувку перед блоком дроселювання і засувку на викидний маніфольд бурових насосів. Фіксує початковий тиск після герметизації у трубному просторі, слідкує і фіксує зростання тиску через кожні 10 хвилин в затрубному, трубному, міжколонному просторах. Організовує повідомлення про ГНВП в ВБР (РІТС, ЦІТС). Проводить роботи відповідно до оперативного плану ліквідації ГНВП.

3. Правила монтажу противинидного обладнання на гирлі свердловини.

Монтаж та експлуатація противикидного обладнання здійснюється у відповідності до “ Технологічних регламентів з монтажу та експлуатації противикидного обладнання при бурінні свердловин на підприємствах БУ “Укрбургаз” .

Гирло свердловини повинно обв’язуватись спеціально навченими та проінструктованими працівниками під керівництвом механіка по ОП. ОП монтується на гирлі свердловини після перевірки його комплектності, ревізії усіх вузлів та деталей, гідравлічних випробувань з складанням акту. Для безперешкодного доступу обслуговуючого персоналу до встановленого на гирло свердловини ОП необхідно передбачати спорудження твердого покриття під полом бурової, яке повинно забезпечувати стікання розчину і рідини з під бурової.

Фланцеві з’єднання всіх вузлів обв’язки ущільнюються металічними кільцями. Застосування прокладок з інших матеріалів забороняється.

Якщо хрестовина превенторів має внутрішній діаметр більший, чим внутрішній діаметр обсадної колони, то у її нижній частині встановлюється запобіжне кільце з скосом під кутом 60⁰.

Управління превенторами повинно бути дистанційним, гідравлічним і дубльоване ручним приводом.

Довжина ліній глушіння і дроселювання для нафтових свердловин повинна бути не менше 30 м.

Довжина ліній глушіння і дроселювання для газових свердловин повинна бути не менше 100 м.

Викидні трубопроводи маніфольда ОП спрямовуються у бік від проїзних доріг, мереж електропередач, котельних та інших виробничих та побутових споруд. Кінці відводів направляються у скидні амбари на факел.

Повороти ліній глушіння та дроселювання дозволяється після блоку засувок у виняткових випадках із застосуванням кованих косинців з різьбовими фланцями або трійників з буферним пристроєм.

Відстані між опорами кріплення трубопроводу маніфольда ОП повинна бути не більше 10 метрів за умови встановлення якорів кріплення на гладкій частині кожної труби.

В кінці трубопроводу маніфольда ОП повинно бути встановлено дві опори на відстані один метр від кінця трубопроводу.

Кріплення трубопроводу маніфольда ОП до основи бурової забороняється.

Забороняється виготовляти трубопроводи маніфольда ОП із труб ЛБТ.

Після блоку засувок допускається збільшення діаметрів трубопроводів ліній глушіння і дроселювання відносно номінального, але не більше ніж на 30 мм.

Забороняється з’єднувати трубопроводи маніфольда ОП від хрестовини превенторів до блока засувок на замках або муфтах заводського виготовлення. Вони повинні з’єднуватись тільки на фланцях.

Допускається з’єднувати трубопроводи маніфольда ОП після блоку засувок на замках або муфтах заводського виготовлення.

Основний пульт управління превенторами і засувками повинен розташовуватись на відстані не менше як 3 м від маніфольда ОП.

У випадках коли висота ОП, що змонтовано на гирлі свердловини, перевищує 2,5 м рекомендується встановлювати 4 розтяжки для попередження вібрації і поломок елементів гирлового обладнання. Розтяжки слід виготовляти з стального канату діаметром 12-16 мм із пристроями для натягування. У плані розтяжки спрямовуються під кутом 45° до головних вісей бурової установки. Одним кінцем розтяжка кріпиться до корпуса універсального превентора, другим – до фундаменту під ноги вишки, кронштейна на полоззях або на “лонжеронах”. Кут між вертикальною віссю й розтяжкою має бути не менше 45°.

4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання гумового джгута.

Способи зупинки кровотечі. Обробка ран і накладання захисних пов’язок.

Перша допомога при пораненнях складається із зупинки кровотечі та захисту рани від додаткового травмування і забруднення (занесення інфекції).

В разі надання допомоги потрібно притримуватися наступних правил:

- обробку рани необхідно проводити чистими руками;

- для дезінфекції застосовувати – бензин, йодну настойку, перекис водню;

- перев’язку проводити стерильними бинтами або марлею, при відсутності стерильного матеріалу нестерильний матеріал (обов’язково гігроскопічний, наприклад полотно) змочити у слабому розчині марганцево-кислого калію (світло-фіолетовий колір). в розчині борної кислоти (1/3 чайної ложки на 1 стакан кип’яченої води), прикласти цей матеріал до рани, після чого забинтувати, або на те місце матеріалу, яке розміщене безпосередньо на рані, необхідно накапати декілька капель йодної настойки;

- рану не можна промивати водою, а тим більше спиртом або йодною настойкою (дезінфікуючий розчин, попадаючи на рану, веде до загибелі пошкоджених кліток, тим самим визиваючи біль і погіршення заживання рани;

- рану не можна засипати ніякими порошками, а також накладати на неї мазь;

- не можна стирати з рани пісок, землю тощо;

- не можна видаляти з рани згустки крові;

- якщо з рани виступають зовні якісь тканини – мозок, кишечник тощо – то їх прикривають чистою марлею, але ні в якому випадку не вдавлюють всередину;

- не наклеювати смужку пластира безпосередньо на рану, так як при цьому на рану фактично накладається брудний пластир.

При поверхневій кровотечі кров виступає на поверхню крізь рану шкіри або слизової оболонки, а при внутрішній кровотечі – виливається в порожнини та тканини. При пораненнях головна задача полягає в тому, щоб якомога швидше, хоча б на деякий час, зупинити кровотечу.

При кровотечах з дрібних судин (капіляри, невеликі вени) достатньо накласти на рану стискуючу пов’язку та підняти вгору поранену кінцівку. Перш ніж накласти пов’язку на рану, шкіру коло неї мажуть розчином з йоду, накладають марлю, яку міцно прибинтовують. Стискуючу пов’язку неможна накладати, якщо в ній знаходяться чужорідні предмети (частки скла, металу і т. і.).

З метою тимчасової зупинки артеріальної кровотечі необхідно притиснути артерію до кістки вище місця поранення. Цим способом користуються за допомогою джгута. Крім того, притиснути артерію можна пальцями однієї чи обох рук, а інколи за допомогою кулака.

При кровотечі зі скроневої області скроневу артерію притискають перед мочкою вуха до щелепної кістки.

При кровотечі з ран волосяної частини голови, обличчя та язика притискають загальну сонну артерію з переднього краю грудино-ключичнососкової лінії до поперечного відростку 4-го шийного хребця.

При кровотечі з області плеча – підключичну артерію притискають до плечової кістки.

При кровотечі з області стегна, голені – стегнову артерію притискають в паховій складці.

Найбільш надійний спосіб тимчасової зупинки артеріальної кровотечі з пошкоджених кінцівок – накладення кровозупиняльного джгута або бинта, кругове стягнення кінцівки вище місця поранення. З цією метою можна використовувати джгут-закрутку, гумову трубку, ремінь, полотенце, хустину, але не вірьовку.

Гумовий джгут на кінцівку накладають поверх підкладки (полотенця, бинта, хустини, одягу). Кінцівку підіймають, джгут розтягують та намотують на кінцівку 2-3 рази. Кінцівки джгута закріплюють. При правильному накладанні джгута пульс нижче місця поранення зникає.

Джгут накладається тільки при сильній артеріальній кровотечі, яку неможна зупинити іншим способом. Накладати джгут необхідно трохи вище місця поранення; на кінцівці він може знаходитися не більше ніж 1,5 – 2 години, а в зимовий час – не більше 1 години.

При довготривалому транспортуванні постраждалого, джгут знімають кожні 1 - 1,5 години на 3-5 хвилин, а в цей час притискають артерію пальцями, потім знову накладають джгут, трохи відступивши від місця попереднього накладання. Таке маніпулювання необхідно повторювати до моменту доставки постраждалого до медичного закладу.

При відсутності джгута накладають закрутку. Хустину або інший стягуючий матеріал слабко зав’язують, в петлю вставляють паличку та закручують. Під закрутку підкладають бинт, щоб не защемити шкіру. Кожні півгодини закрутку знімають на 1-2 хвилини, в цей час притискають артерію пальцями. Після накладання кровозупиняльного джгута або закрутки необхідно як можна швидше доправити постраждалого до медичного закладу.

Необхідно також знати про можливість внутрішніх кровотеч, при яких кров не виділяється зовні; наприклад, при забої живота може мати місце розрив селезінки, печінки; при травмі в області поясниці – розрив нирки тощо. Ознаки: слабий і частий пульс, блідість лиця, холодний піт, синюшний колір піднігтьових просторів, різка болючість при найменшому дотику до черевної стінки і в області поясниці. В цих випадках потрібно укласти потерпілого на щось тверде, забезпечити повний спокій і заборонити прийом їжі і води (у потерпілого спостерігається спрага), негайно викликати машину швидкої допомоги.

Білет №8

1. Сифон, перелив, флюїдопроявлення, викид.

Сифон – витікання розчину з труб (зворотній сифон), або з затрубного простору (прямий сифон) після припинення циркуляції, спричинене різницею гідростатичних тисків у трубах і затрубному просторі. Під час прямого сифона падає рівень розчину в трубах, під час зворотного сифона – у затрубному просторі.

Перелив – витікання розчину з труб чи з затрубного простору, або одночасно з обох просторів, спричинене надходженням пластового флюїду до свердловини (із свердловини на денну поверхню). Якщо перелив має місце по одному з просторів, рівень розчину в другому залишається постійним.

Викид – інтенсивний із наростаючим темпом перелив розчину по трубному або по затрубному просторах, чи по обох просторах одночасно.

Фдюїдопроявлення (ГНВП)-Газонафтоводопроявлення – неконтрольований приплив пластового флюїду у свердловину.

2. Ознаки газопроявлення під час проведення геофізичних робіт, дії вахти.

При геофізичних і ремонтних роботах, ГНВП розпізнають по руху рідини в жолобній системі. При цьому не допускати збільшення об'єму бурового розчину в приймальній місткості більше V_доп_.

Попередження ГНВП при проведенні геофізичних досліджень у свердловині

Роботи геофізичної партії у свердловині дозволяються тільки при можливості оперативної герметизації свердловини, а також при наявності пристрою для рубання кабеля.

Перед початком геофізичних досліджень свердловину заповнити до гирла розчином з параметрами передбаченими планом робіт.

Під час проведення геофізичних робіт буровою бригадою повинен бути забезпечений постійний контроль за рівнем розчину в свердловині. У випадку зниження рівня забезпечити доливання, а при наявності переливу негайно припинити геофізичні роботи.

Геофізичні роботи тривалістю більше 48 годин при розкритому газоносному горизонті повинні бути припинені для приведення параметрів розчину до значень передбачених планом робіт.

Під час підйому геофізичних приборів забезпечити контроль за рівнем розчину в свердловині та його постійне доливання.

Проводити перфорацію при депресії тільки через лубрикатор, який встановлено на фонтанній арматурі і опресовано на той же тиск, що і обсадну колону.

Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак ГНВП під час геофізичних або прострілочних робіт, при відсутності в свердловині бурильної колони:

Діїбурильника:

3. Система гідравлічного управління ГУП-100Бр-2. Призначення, будова, правила експлуатації.

ГУП-100Бр-2 призначено для утворення, акумулювання і розподілу гідравлічної енергії для незалежного приводу шести пристроїв противикидного обладнання: універсального превентора, трьох плашкових превенторів і двох гідропривідних засувок.

Основні вузли гідравлічного управління: група тиску (основний пульт управління); пульт управління (допоміжній пульт управління); комплект трубопроводів.

Перевірка стану ГУП-100Бр-2.

ОП, що встановлене на гирлі свердловини, повинно постійно перебувати в режимі оперативної готовності. Для цього рукоятка розподілювачів основного і допоміжного пультів гідроуправління превенторами знаходяться в превенторів у положенні “відкрито”, засувок у положенні “закрито”. Усі вентилі на панелі приладів відкриті; електроживлення увімкнуте, у гідросистемі підтримується робочий тиск.

Бурова вахта перевіряє справність пульта гідроуправління шляхом закривання – відкривання превенторів і засувок з гідроуправлінням до спуску і перед підйомом бурильного інструменту, але не менше одного разу на добу.

На початку зміни бурова вахта перевіряє:

- положення рукояток управління превенторами і засувками на основному і допоміжному пультах;

- тиск масла і показання всіх манометрів гідроуправління;

- рівень масла у пульті і герметичність гідросистеми;

- освітлення пульта управління.

При розкритті і проходці інтервалів можливих нафтогазоводопроявів і подальшому бурінні до спуску чергової колони буровий майстер щотижнево, а разом з механіком один раз в два тижні, зобов’язаний проводити профілактичну перевірку пульта гідроуправління у такому порядку:

- перевірити справність усіх манометрів;

- уточнити тиск азоту в пневмогідроакумуляторі і рівень масла у пульті;

- перевірити автоматичне вмикання й вимикання двигуна насоса електроконтактним манометром;

- закрити і відкрити плашкові превентори і гідравлічні засувки з основного пульта;

- закрити універсальний превентор з основного пульта;

- закрити й відкрити універсальний превентор з допоміжного пульта;

- перевірити роботу регулюючого клапана обертанням його маховика. Після перевірки маховичок регулюючого клапана вигвинчують проти годинникової стрілки, встановивши відрегульований тиск робочим;

- перевірити справність роботи ручного насосу.

Принцип роботи гідравлічної схеми станцій управління ГУП-100Бр-2 наступний:

Плунжерний (шестеренчастий) насос усмоктує робочу рідину із масляного бака і через трійник із зворотним клапаном нагнітає її в гідропневмоакумулятор , де при цьому стискається азотна подушка до режимного тиску. коли тиск у гідропневмоакумуляторі досягне величини 10 МПа електроконтактний манометр вимикає електродвигун приводу плунжерного насоса.

Розширяючись азотна подушка подає робочу рідину із гідропневмоакумулятора через розподільний блок в колектор живлення чотирьохходових роздільників, котрі подають робочу рідину в камери закриття чи відкриття превенторів та засувок, одночасно забезпечуючи повернення робочої рідини в бак через загальний викидний трубопровід.

Гідравлічна схема ГУП-100Бр-2 забезпечує такі варіанти управління ОП:

З основного пульта можливо відкрити та закрити плашкові превентора і засувки, універсальний превентор з основного пульта тільки закривається.

З допоміжного пульта можливо закрити два плашкових превентора, відкрити робочу засувку маніфольда, закрити і відкрити універсальний превентор.

Перевірка стану ГУП-100Бр-2.

4. Перелом ключиці. Перша допомога.

Переломи ключиці. Вони виникають в результаті удару, падіння вперед або на витягнуті руки.

Ознаки: ключиця, немовби, стає коротшою, біль при пальпації області перелому, під шкірою можна прощупати (ОБЕРЕЖНО!) гострі краї кісткових обломків, плече і вся рука опущені вниз, рухи кінцівкою майже неможливі.

Перша допомога: іммобілізація (виключення рухів) відбувається так: під пахву кладуть великий згорток вати; руку згинають в лікті та щільно примотують до тулуба; передпліччя підвішують на косинці.

Білет № 9

1. Прямі і непрямі ознаки флюїдопроявлень.

Прямі ознаки ГНВП.

- переливання розчину після припинення (при відсутності) циркуляції або руху труб під час СПО;

- збільшення об'єму (рівня) бурового розчину в приймальних ємностях;

- збільшення витрати (швидкості) висхідного потоку бурового розчину із свердловини при незмінній продуктивності бурових насосів;

- зменшення проти розрахункового об'єму бурового розчину, який доливається в затрубний простір свердловини при підйомі бурильної колони;

- збільшення проти розрахункового об'єму бурового розчину в приймальних ємностях при спуску бурильної колони;

- збільшення вмісту газу в буровому розчині;

Непрямі ознаки можливого виникнення ГНВП

- збільшення механічної швидкості проходки;

- зміна параметрів бурового розчину;

- зменшення тиску на бурових насосах;

- збільшення ваги бурильних труб.

У випадку хоча б одного з прямих ознакiв потрiбно загерметизувати устя свердловини.

2. Ознаки газопроявлення під час проведення перфораційних робіт в свердловині , дії вахти.

Перший помiтивший ознаки ГНВП повинен доповiсти начальнику партii геофiзикiв.

Діїбурильника:

3. Система гідравлічного управління CH6U-76-2. Призначення, будова, правила експлуатації.

Система гідравлічного управління CH6U-76-2 призначена для утворення, акумулювання і розподілу гідравлічної енергії для незалежного приводу шести пристроїв противикидного обладнання: універсального превентора, трьох плашкових превенторів і двох гідропривідних засувок.

Перевірка стану CH6U-76-2.

На початку зміни бурова вахта перевіряє:

- положення рукояток управління превенторами і засувками на основному і допоміжному пультах;

- тиск масла і показання всіх манометрів гідроуправління;

- рівень масла у пульті і герметичність гідросистеми;

- освітлення пульта управління.

- перевірити справність усіх манометрів;

- уточнити тиск азоту в пневмогідроакумуляторі і рівень масла у пульті;

- перевірити автоматичне вмикання й вимикання двигуна насоса електроконтактним манометром;

- закрити і відкрити плашкові превентори і гідравлічні засувки з основного пульта;

- закрити універсальний превентор з основного пульта;

- закрити й відкрити універсальний превентор з допоміжного пульта;

- перевірити справність роботи ручного насосу.

Принцип роботи гідравлічної схеми станцій управління СН6U-76 наступний:

Для регулювання тиску, необхідного для приводу універсального превентора при проходженні через нього бурильних труб під тиском, в схемі передбачено компенсуючий клапан, що живиться через фільтр.

Гідравлічна схема СН6U-76/2 забезпечує три варіанти управління ОП.

1 варіант – з групи тиску (основний пульт) можна відкрити і закрити всі превентори та гідропривідні засувки, а пульт управління (допоміжний пульт) – вимкнений.

2 варіант – з групи тиску можна відкривати і закривати всі превентори та гідропривідні засувки, а з пульта управління тільки закривати.

3 варіант – з пульта управління можна відкривати та закривати всі превентори та гідропривідні засувки, а з групи тиску ніякі операції по управлінню превенторами та засувками виконувати не можливо.

При першому варіанті роботи рукоятки розподільників які включають допоміжний пульт і рукоятка (пульт управління “закриває” знаходяться в нижньому положенні.

При другому варіанті роботи рукоятка розподільника знаходиться в нижньому положенні (пульт управління “закриває”), а рукоятка розподільника знаходиться в верхньому положенні (пульт управління “увімкнено”). Для того щоб відкрити превентор, закритий з пульта управління, необхідно рукоятку трьохходового розподільника на пульті управління перевести в положення “відкрито” і відкрити превентор чотирьохходовим розподільником групи тиску.

При третьому варіанті роботи рукоятки розподільників знаходяться у верхньому положенні (пульт управління “закриває і відкриває”; пульт управління “увімкнено”). При переході на третій варіант роботи спочатку необхідно увімкнути пульт управління, тобто рукоятку розподільника перевести у верхнє положення, а потім перевести у верхнє положення рукоятку розподільника . Порядок переводу рукояток у верхнє положення порушувати не можна. Якщо при роботі по третьому варіанту на буровій виник фонтан або пожежа і з пульта управління не вдалося виконати операції по закриттю-відкриттю ОП, то необхідно на групі тиску перевести рукоятки розподільників у нижнє положення і провести закриття-відкриття ОП.

Перевірка стану СН6U-76.

4. Травматичні ампутації. Перша допомога.

Травматичні ампутації – це відтинання кінцівок або їх частин.

При нещасних випадках можливі повні та неповні відтинання частин кінцівки. Найчастіше трапляються відтинання пальців або їх фаланг. В цих випадках роблять теж саме, що й при інших пораненнях: зупиняють кровотечу та накладають пов’язку. Якщо трапляються неповні відтинання частини кінцівки (відтята частина висить на шкіряній чи на шкіряно-м’язовій частині), тоді її слід обережно загорнути в стерильний матеріал та, при можливості, покласти на неї холод. Якщо має місце повне відтинання частини кінцівки, то і в цьому випадку після тимчасової зупинки кровотечі та накладення пов’язки відтяту частину необхідно зберегти, загорнувши в стерильний матеріал. У всіх випадках потерпілого необхідно негайно доправити до медичного закладу, де за допомогою хірургічного втручання можна спробувати відновити цілісність кінцівки.

При сильних пораненнях, з метою попередження розвитку інфекції, рекомендовано дати постраждалому 1-2 таблетки антибіотика, а також обов’язково накласти на пошкоджене місце шину для транспортування.

При будь-яких пораненнях потерпілому необхідно ввести сироватку проти стовбняка.

Білет № 10

1. Геологічні причини виникнення ГНВП.

Геологічні причини виникнення ГНВП

До них відносяться такі, які повинні бути передбачені на стадії прооектування геологічної частини технічного проекту а також при погодженні планів на окремі види робіт у свердловині під час буріння, кріплення та на стадії завершальних робіт, а саме:

1) невідповідність гідростатичного тиску розчину при відповідності густини розчину
вимогам ГТН та технічного проекту.

2) аномально високий тиск (АВПТ) у щойно розкритому пласті.

3) не перекриття кондуктором, проміжною та технічною колоною зон поглинання та газонасичених, у тому числі і техногенних покладів з причини незнання умов у горизонтах, що повинні бути розкриті під час подальшого буріння.

2. Дії вахти при виникненні газопроявлень під час проведення аварійних робіт в свердловині.

Пiд час проведення аварiйних робiт при виявленнi прямих проявiв ГНВП, вахта повинна приступити до герметизацii свердловини згiдно ПЛАС в залежностi вiд виду виконуэмих аварiйних робiт.

3. Колонна головка ОКК2-35-168х245х324. Призначення, будова, технічна характеристика, порядок монтажу на гирлі свердловини

ОКК2 – 35 – 168 х 245 х 324 призначена для обв’язки трьох обсадних колон, герметизації та контролю тиску в міжколонному просторі, регулювання режиму роботи свердловини при бурінні і експлуатації свердловини.

Розшифровується як: О – обладнання; К – колон; К – клинове; 2 – схема (модель);
35 – робочий тиск; 168 – діаметр експлуатаційної колони, мм; 245 – діаметр технічної колони, мм; 324 – діаметр кондуктора, мм.

1 однофланцева хрестовина; 2,3 двохфланцева хрестовина; 4 засувки міжколонного простору; 5 експлуатаційна колона; 6 верхнє пакерне ущільнення; 7 нижнє пакерне ущільнення; 8 клинова підвіска; 9 обойма клинової підвіски.

< 1 2 3 4 5 6 >

Дата добавления: 2015-05-08; просмотров: 1551;