Газирування розчину, газопроявлення.

Білет №4

Наявність у розчині газу. Як правило, в процесі буріння розчин має певну газонасиченість, яка утворюється внаслідок роботи насосів, надходження газу з раніше розкритих пластів, з вибуреної породи, під час фізико-хімічних процесів у хім. реагентах. Така газонасиченість називається фоновою. Якщо газонасиченість у процесі циркуляції стає більшою від фонової - це свідчить про надходження газу з пласта

Газонафтоводопроявлення- неконтрольоване надходження пластового флюїду у свердловину в наслідок перевищення пластового тиску над гідростатичним.

2. Ознаки ГНВП при СПО . Дії вахти при його виникнення.

Ознаки ГНВП при СПО це:

- перелив розчину після припинення (при відсутності) циркуляції або руху труб під час СПО;

- зменшення проти розрахункового об’єму бурового розчину, який доливається в затрубний простір свердловини при підйомі бурильного інструменту;

- збільшення проти розрахункового об’єму бурового розчину в приймальних ємностях при спуску бурильної колони.

Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак ГНВП під час СПО

При наявності в свердловині бурильної колони довжиною більше половини глибини свердловини і відповідності її діаметра плашкам превенторів

Дії бурильника:

Установлює бурильну колону на ротор. Накручує на неї ведучу трубу з кульовим краном. Докріплює різьбове з’єднання машинними ключами. Піднімає бурильну колону на 0,5 – 0,8 м, надійно закріплює гальмо лебідки. З допоміжного пульта управління превенторами відкриває гідрозасувку з боку блоку дроселювання і переконавшись що гідрозасувка відкрита закриває універсальний або верхній плашковий превентор. Дає вказівку першому помічнику бурильника закрити засувку перед блоком дроселювання і засувку на викидний маніфольд бурових насосів. Фіксує початковий тиск після герметизації у трубному просторі, слідкує і фіксує зростання тиску через кожні 10 хвилин в затрубному, трубному, міжколонному просторах. Організовує повідомлення про ГНВП в ВБР (РІТС, ЦІТС). Проводить роботи відповідно до оперативного плану ліквідації ГНВП.
При наявності в свердловині бурильної колони довжиною менше половини глибини свердловини і невідповідності її діаметра плашкам превенторів

Дії бурильника:

Установлює бурильну колону на ротор. Накручує на неї аварійну трубу з кульовим краном і перевідником. Докріплює різьбове з’єднання машинними ключами. Спускає бурильну колону в свердловину і закриває кульовий кран. Піднімає бурильну колону до виходу мітки на аварійній трубі до рівня стола ротора, тим самим установлює замкове її з’єднання нижче верхнього плашкового превентора на 0,2 – 0,3 м надійно закріплює гальмо лебідки. З допоміжного пульта управління превенторами відкриває гідрозасувку з боку блоку дроселювання і переконавшись що гідрозасувка відкрита закриває верхній плашковий превентор. Дає вказівку першому помічнику бурильника закрити засувку перед блоком дроселювання і засувку на викидний маніфольд бурових насосів. Фіксує початковий тиск після герметизації у трубному просторі, слідкує і фіксує зростання тиску через кожні 10 хвилин в затрубному, трубному, міжколонному просторах. Організовує повідомлення про ГНВП в ВБР (РІТС, ЦІТС). Проводить роботи відповідно до оперативного плану ліквідації ГНВП.

Дії першого помічника бурильника:

Бере участь у накручуванні при необхідності аварійної труби з перевідником і кульовим краном та ведучої труби, або цементувальної (промивальної) головки і закритті кранів.

Дії другого помічника бурильника:

Бере участь в накручуванні при необхідності аварійної труби з перехідником, цементувальної (промивної) головки і закритті кранів високого тиску.

Дії третього помічника бурильника:

Бере участь в накручуванні на бурильну колону ведучої труби з кульовим краном і перевідником. Фіксує ручним приводом плашки превентора. Готує засоби дегазації і обважнення бурового розчину до роботи.

Дії четвертого помічника бурильника:

По сигналу тривоги “ВИКИД” спускається з палатей верхового. Фіксує ручним приводом плашки превентора. Слідкує, щоб на теріторії бурової не було відкритого вогню. Доповідає буровому майстру або в ЦІТС про стан на буровій. Виконує роботи за вказівкою бурильника.

3. Превентор плашковий ППГ 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.

Призначені для герметизації гирла свердловини при наявностічивідсутності колони бурильних труб в свердловині.

Умовне позначення превентора ППГ 230х35, де П – превентор; П – плашковий; Г – гідравлічний; 230 – діаметр прохідного отвору (мм); 35 –тиск (МПа).

Будова ППГ:

Експлуатація противикидного обладнання:

ОП, що встановлене на усті свердловини, повинно постійно знаходитись у режимі оперативної готовності, а саме, важіль розподілювачів основного і допоміжного пультів гідроуправління превенторами знаходяться: для превенторів - у положенні “відкрито”; для засувок - у положенні “закрито”. Усі вентилі на панелі приладів відкриті; електроживлення увімкнуте, у гідросистемі підтримується робочий тиск.

За 50 мдо розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів і подальшому бурінні до проектної глибини буровий майстер щотижнево, а разом з механіком один раз в два тижні, зобов’язаний проводити профілактичну перевірку ОП у такому порядку:

1.Перевірити справність усіх манометрів.

2.Уточнити тиск азоту в пневмогідроакумуляторі і рівень масла у пульті.

3.Перевірити автоматичне вмикання й вимикання двигуна насоса електроконтактним манометром.

4.Закрити і відкрити плашкові превентори і гідравлічні засувки з основного пульту.

5.Виявити ступінь зашламування в корпусі превентора, де знаходяться плашки, закрити превентор гідроприводом, повернути штурвали приводу ручної фіксації проти годинникової стрілки до упору, відкрити превентор гідроприводом, підвищити тиск у гідросистемі до максимального робочого, обертати штурвали приводу ручної фіксації за годинниковою стрілкою. Поворот штурвалу більш, ніж на один оберт свідчить про наявність шламу в превенторі. Очищення від шламу не повинно суперечити технології проводки свердловини і визначається у кожному конкретному випадку технологічною службою підприємства.

6.Закрити універсальний превентор з основного пульта (при гідравлічних випробуваннях на усті свердловини і при планових перевірках працездатності, закриття проводиться на гладкій частині труби, діаметр якої в залежності від діаметра проходу превентора має бути:

- для ПУ діаметром 230 мм і менше – труба діаметром не меншим 89 мм;

- для ПУ діаметром 280 мм і більше – труба діаметром не менше 127 мм.

7.Закрити й відкрити універсальний превентор з допоміжного пульта.

8.Перевірити роботу регулюючого клапана обертанням його маховика. Після перевірки маховичок регулюючого клапана вигвинчують проти годинникової стрілки, встановивши відрегульований тиск робочим.

9.Відкрити засувки з гідроуправлінням ручним приводом.

10.Перевірити герметичність кілець ущільнення штока приводу плашок.

11.Перевірити затягування гайок кріплення гідроциліндрів і гайок кріплення ОП.

12.Перевірити справність роботи ручного насосу.

13.Перевірити затягування гайок на шпильках ОП, фланцях і хомутах до стояків.

Бурова вахта перевіряє справність ОП шляхом закривання – відкривання плашкових превенторів і засувок з гідроуправлінням до спуску і перед підйомом бурильного інструменту, але не менше одного разу на добу.

На початку зміни бурова вахта перевіряє:

1.Положення рукояток управління превенторами і засувками на основному і допоміжному пультах.

2.Тиск масла і показання всіх манометрів гідроуправління.

3.Рівень масла у пульті і герметичність гідросистеми.

4.Стан ОП і підходів до нього.

5.Наявність і роботоздатність двох кульових кранів, аварійної труби з кульовим краном і перехідником.

6.Наявність комплекту ключів для кріплення ОП.

7. Освітлення пульта управління і під буровою.

8.Положення засувок на блоці глушіння і дроселювання.

9.Положення штурвалів ручного приводу.

В процесі нормального буріння гідравлічні засувки, засувки противикидного маніфольду перед дроселями, і кінцеві засувки повинні бути закриті, решта засувок і дроселя повинні бути відкриті/

Експлуатація гідроуправління превенторами проводиться у повній відповідності з інструкціями заводу-виготовлювача.

Не менше одного разу на три місяці потрібно перевіряти масло в гідросистемі та наявність у ньому продуктів зношення, промивної рідини та інших механічних домішок, які підвищують зношення механізмів гідросистеми і зменшують їх довговічність.

Вміст домішок у маслі допускається не більше 0,05 % від його маси.

При забрудненні гідросистеми потрібно випустити масло з пневмогідроакумулятора у бак й злити його. Промити бак дизпаливом, заповнити систему маслом і прокачати всі агрегати три-чотири рази, після чого масло замінити. При заміні масла в гідросистемі перевіряти роботу сигналізатора, прослідкувати за чистотою встановленого у баку датчика реле рівня масла.

Для запобігання утворення льоду в холодну пору року при температурах близьких до мінусових, треба додати до масла етиловий спирт із розрахунку 50 г на 1 дм³ масла. Спирт слід додавати повільно, забезпечуючи добре перемішування. В’язкість масла має бути в межах 2,5·10^-5 – 4,5·10^-4 м²/с. Після додавання спирту в масло потрібно провести 3-4 прокачування шляхом закриття –відкриття кожного розподілювача

У випадках коли висота ОП, що змонтовано на гирлі свердловини, перевищує 2,5 м рекомендується встановлювати 4 розтяжки для попередження вібрації і поломок елементів гирлового обладнання. Розтяжки слід виготовляти з стального канату діаметром 12-16 мм із пристроями для натягування. У плані розтяжки спрямовуються під кутом 45° до головних вісей бурової установки. Одним кінцем розтяжка кріпиться до корпуса універсального превентора, другим – до фундаменту під ноги вишки, кронштейна на полоззях або на “лонжеронах”. Кут між вертикальною віссю й розтяжкою має бути не менше 45°.

ОП монтується на гирлі свердловини після перевірки його комплектності, ревізії всіх вузлів і деталей, гідравлічних випробувань із складанням акта.

4. Термічні опіки. Перша допомога.

Термічні опіки. Виникають від прямого впливу на шкіру та тканини високої температури (полум’я, розпечені предмети, пар, гарячі рідини). Чим більше пошкоджена поверхня та глибше ураження тканин тіла, тим важчою є ступень опіку. Опіки 1/3 – 1/2 поверхні тіла можуть стати небезпечними для життя постраждалого.

Перша допомога: якщо постраждалий отримав опік від впливу вогню, то необхідно з нього (дуже обережно!) зняти тліючі залишки одягу. Білизна, яка пристала, ні в якому разі не здирати, а обережно зрізати ножицями. На уражену поверхню накладають ватно-марлеву пов’язку або пов’язку, змочену в спирті. Якщо є 0,5 % -й розчин новокаїну, то їм зрошують пошкоджену поверхню. Добре закрити поверхню фібринною плівкою.

Забороняється проколювати пухирі, прикладати примочки, мазі та подібні засоби.

При великих опіках постраждалого загортають в стерильне або чисте простирадло, а зверху накривають теплим одіялом.

При великих опіках кінцівок необхідно накласти шини для транспортування.

Постраждалі з великими опіками, які супроводжуються важким загальним станом, повинні отримувати багато рідини: водяно-сольовий розчин (1 чайна ложка повареної солі та 0,5 чайної ложки соди на 1л води), гарячий чай з цукром. Для тамування болю можна дати постраждалому анальгін.

Постраждалі з великими опіками, а також з опіками 2 - 4 ступенів будь-якої локалізації підлягає негайному транспортуванню до медичного закладу. Під час транспортування слід оберігати постраждалого від травмувань та переохолоджень.

При незначних розмірах опіків 1 ступеня можна обмежитися змащенням ураженої поверхні 2 - 3 % -м розчином марганцевокислого калію та накладанням пов’язки (на обличчя пов’язку не накладають).

Білет №5

1. Гірничий тиск, тиск гідророзриву пласта.

Гірський або точніше, геостатичний тиск на певній глибині являє собою тиск, створений вагою гірських порід, які знаходяться вище тієї глибини, на якій він визначається. Величина геостатичного тиску (за аналогією з гідростатичним) визначається як сума геостатичних тисків всіх пластів (горизонтів), що складають вище розташований розріз.

Тиск гідророзриву-тиск на пласт, під дією якого в стінках свердловини створюються штучні канали відтоку по них розчину.

2. Ознаки ГНВП під час спуску обсадної колони . Дії вахти при його виникнення.

В процесі спуску бурильної і обсадної колон початкове проявлення розпізнають по збільшенню об'єму в приймальній місткості бурового розчину проти розрахункового об'єму витіснення (V_в). Фактичний об'єм витісненого бурового розчину визначати за контрольним об’ємом після спуску кожних 10 свічей до розкриття пласта за методикою, аналогічною для підйому труб, і заносити в таблицю. Якщофактичнийоб'єм не визначався, то за контрольний об'єм витіснення бурового розчину приймати розрахунковий об'єм металлу бурильних труб, збільшений на 1- 4%. Об’єм витісненої рідини порівнювати з контрольним об'ємом після спуску кожних 10 свічей. ЯкщоV_в=V_доп, спуск зупинити і загерметизувати гирло.

Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак ГНВП під час спуску обсадної колони

Дії бурильника:

Встановлює обсадну колону на ротор. При невідповідності її діаметра плашкам превенторів накручує аварійну трубу з перевідником, потім цементувальну (промивальну) головку і закриває крани високого тиску на ній. При відповідності діаметрів навертає цементувальну головку на обсадну колону і закриває кран. В обох випадках замість цементувальної головки можна на аварійну трубу навернути ведучу трубу. З допоміжного пульта управління превенторами відкриває гідрозасувку з боку блоку дроселювання і переконавшись що гідрозасувка відкрита закриває універсальний або верхній плашковий превентор. Дає вказівку першому помічнику бурильника закрити засувку перед блоком дроселювання і засувку на викидний маніфольд бурових насосів. Фіксує початковий тиск після герметизації у трубному просторі, слідкує і фіксує зростання тиску через кожні 10 хвилин в затрубному, трубному, міжколонному просторах. Організовує повідомлення про ГНВП в ВБР (РІТС, ЦІТС). Проводить роботи відповідно до оперативного плану ліквідації ГНВП.

Дії першого помічника бурильника:

Бере участь у накручуванні при необхідності аварійної труби з перевідником і кульовим краном та ведучої труби, або цементувальної (промивальної) головки і закритті кранів.

Дії другого та третього помічника бурильника:

Бере участь в накручуванні при необхідності аварійної труби з перехідником, цементувальної (промивної) головки і закритті кранів високого тиску.

3. Універсальний превентор ПУ 1-230х35. Призначення, будова, правила експлуатації.

Призначений для герметизації гирла свердловини навколо будь-якої частини бурильної колони: ведучої чи бурильної труби, замка складного перерізу, а також для повного перекриття свердловини при відсутності в ній інструменту.

Умовне позначення превентора ПУ1-230х35, де П – превентор; У – універсальний; Г – гідравлічний; 230 – діаметр прохідного отвору (мм); 35 –тиск (МПа).

Експлуатація противикидного обладнання:

ОП, що встановлене на усті свердловини, повинно постійно знаходитись у режимі оперативної готовності, а саме, важіль розподілювачів основного і допоміжного пультів гідроуправління превенторами знаходяться: для превенторів - у положенні “відкрито”; для засувок - у положенні “закрито”. Усі вентилі на панелі приладів відкриті; електроживлення увімкнуте, у гідросистемі підтримується робочий тиск.

За 50 мдо розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів і подальшому бурінні до проектної глибини буровий майстер щотижнево, а разом з механіком один раз в два тижні, зобов’язаний проводити профілактичну перевірку ОП у такому порядку:

1.Перевірити справність усіх манометрів.

2.Уточнити тиск азоту в пневмогідроакумуляторі і рівень масла у пульті.

3.Перевірити автоматичне вмикання й вимикання двигуна насоса електроконтактним манометром.

4.Закрити і відкрити плашкові превентори і гідравлічні засувки з основного пульту.

5.Виявити ступінь зашламування в корпусі превентора, де знаходяться плашки, закрити превентор гідроприводом, повернути штурвали приводу ручної фіксації проти годинникової стрілки до упору, відкрити превентор гідроприводом, підвищити тиск у гідросистемі до максимального робочого, обертати штурвали приводу ручної фіксації за годинниковою стрілкою. Поворот штурвалу більш, ніж на один оберт свідчить про наявність шламу в превенторі. Очищення від шламу не повинно суперечити технології проводки свердловини і визначається у кожному конкретному випадку технологічною службою підприємства.

6.Закрити універсальний превентор з основного пульта (при гідравлічних випробуваннях на усті свердловини і при планових перевірках працездатності, закриття проводиться на гладкій частині труби, діаметр якої в залежності від діаметра проходу превентора має бути:

- для ПУ діаметром 230 мм і менше – труба діаметром не меншим 89 мм;

- для ПУ діаметром 280 мм і більше – труба діаметром не менше 127 мм.

7.Закрити й відкрити універсальний превентор з допоміжного пульта.

8.Перевірити роботу регулюючого клапана обертанням його маховика. Після перевірки маховичок регулюючого клапана вигвинчують проти годинникової стрілки, встановивши відрегульований тиск робочим.

9.Відкрити засувки з гідроуправлінням ручним приводом.

10.Перевірити герметичність кілець ущільнення штока приводу плашок.

11.Перевірити затягування гайок кріплення гідроциліндрів і гайок кріплення ОП.

12.Перевірити справність роботи ручного насосу.

13.Перевірити затягування гайок на шпильках ОП, фланцях і хомутах до стояків.

Бурова вахта перевіряє справність ОП шляхом закривання – відкривання плашкових превенторів і засувок з гідроуправлінням до спуску і перед підйомом бурильного інструменту, але не менше одного разу на добу.

На початку зміни бурова вахта перевіряє:

1.Положення рукояток управління превенторами і засувками на основному і допоміжному пультах.

2.Тиск масла і показання всіх манометрів гідроуправління.

3.Рівень масла у пульті і герметичність гідросистеми.

4.Стан ОП і підходів до нього.

5.Наявність і роботоздатність двох кульових кранів, аварійної труби з кульовим краном і перехідником.

6.Наявність комплекту ключів для кріплення ОП.

7. Освітлення пульта управління і під буровою.

8.Положення засувок на блоці глушіння і дроселювання.

9.Положення штурвалів ручного приводу.

В процесі нормального буріння гідравлічні засувки, засувки противикидного маніфольду перед дроселями, і кінцеві засувки повинні бути закриті, решта засувок і дроселя повинні бути відкриті/

Експлуатація гідроуправління превенторами проводиться у повній відповідності з інструкціями заводу-виготовлювача.

Не менше одного разу на три місяці потрібно перевіряти масло в гідросистемі та наявність у ньому продуктів зношення, промивної рідини та інших механічних домішок, які підвищують зношення механізмів гідросистеми і зменшують їх довговічність.

Вміст домішок у маслі допускається не більше 0,05 % від його маси.

При забрудненні гідросистеми потрібно випустити масло з пневмогідроакумулятора у бак й злити його. Промити бак дизпаливом, заповнити систему маслом і прокачати всі агрегати три-чотири рази, після чого масло замінити. При заміні масла в гідросистемі перевіряти роботу сигналізатора, прослідкувати за чистотою встановленого у баку датчика реле рівня масла.

Для запобігання утворення льоду в холодну пору року при температурах близьких до мінусових, треба додати до масла етиловий спирт із розрахунку 50 г на 1 дм³ масла. Спирт слід додавати повільно, забезпечуючи добре перемішування. В’язкість масла має бути в межах 2,5·10^-5 – 4,5·10^-4 м²/с. Після додавання спирту в масло потрібно провести 3-4 прокачування шляхом закриття –відкриття кожного розподілювача

У випадках коли висота ОП, що змонтовано на гирлі свердловини, перевищує 2,5 м рекомендується встановлювати 4 розтяжки для попередження вібрації і поломок елементів гирлового обладнання. Розтяжки слід виготовляти з стального канату діаметром 12-16 мм із пристроями для натягування. У плані розтяжки спрямовуються під кутом 45° до головних вісей бурової установки. Одним кінцем розтяжка кріпиться до корпуса універсального превентора, другим – до фундаменту під ноги вишки, кронштейна на полоззях або на “лонжеронах”. Кут між вертикальною віссю й розтяжкою має бути не менше 45°.

ОП монтується на гирлі свердловини після перевірки його комплектності, ревізії всіх вузлів і деталей, гідравлічних випробувань із складанням акта.

4. Хімічні опіки. Перша допомога.

Хімічні опіки шкіри та слизових оболонок виникають від дії на них різних хімічних речовин: кислот, солей деяких важких металів, лугу, фосфору, а також довготривалого впливу бензину або керосину. Ознаки ті ж, що й при термічних опіках.

Перша допомога: негайне та рясне обмивання пошкодженої частини шкіри впродовж 5 - 10 хвилин водою (краще під тиском – струменем із водопроводу, насоса тощо). При опіках вапном чи фосфором необхідно спершу видалити залишки хімічної речовини та після цього перейти до обмивання ураженої поверхні. Якщо є можливість, то після води пошкоджену ділянку промивають таким розчином: при опіках кислотами або фосфором – 2% соди або мильною водою; при опіках лугами – 1-2 % розчином оцтової, лимонної чи борної кислоти; при опіках фосфором – примочка з 5 % розчину марганцевокислого калію.

Потім на пошкоджену поверхню накладають суху пов’язку. При опіках фосфором не застосовувати мазевих пов’язок.

При хімічних опіках стравоходу та шлунку дають випити молока та олію.

Постраждалих з хімічними опіками необхідно негайно доправити до медичного закладу.