Причини виникнення газопроявлень.

Надходження пластових флюїдів в ствол свердловини зумовлюється перевищенням пластового тиску над вибійним або над тиском від гідродинамічного стовпа бурового розчину і відбувається в результаті:

- Недостатньої густини бурового розчину через похибки при визначенні пластових тисків при проектуванні свердловин і недостатнього контролю за поточними значеннями пластових тисків в процесі розробки родовищ, або відхилення фактичної густини відпроектної;

- Виникнення поглинання;

- Розкриття свердловиною тектонічної тріщини, яка має сполучення з газовим горизонтом, який залягає нижче;

- несвоєчасне і неякісне доливання свердловини при підйомі бурильної колони, а також зниження рівня розчину у свердловині внаслідок поршнювання;

- порушення технології установлення різного виду рідинних ванн з густиною меншою, ніж густина бурового розчину;

- тривалий простій свердловини без циркуляції в результаті якого в буровому розчині відбуваються фізико-хімічні процеси, що приводять до зменшення величини тиску його стовпа на вибій;

- негерметичність з'єднань з порушенням цілісності обсадних колон, які перекривають напірні горизонти;

- порушення технології випробування свердловин випробувачами пластів на трубах;

-неякісної ліквідації (цементування) першого ствола, в якому розкрит ігазовіго ризонти.

3. Превентор плашковий ППГ 230х35. Призначення будова, правила експлуатації.

Призначений для герметизації гирла свердловини при наявності чи відсутності колони бурильних труб в свердловині.

Умовне позначення превентора ППГ 230х35, де П – превентор; П – плашковий; Г – гідравлічний; 230 – діаметр прохідного отвору (мм); 35 –тиск (МПа).

Будова ППГ:

Експлуатація противикидного обладнання:

Профілактична перевірка противикидного обладнання механіком і буровим майстром, буровою вахтою, несправності, які виникають при експлуатації противикидного обладнання та способи їх усунення, особливості експлуатації противикидного обладнання в зимовий період.

Перевірка зашламованості внутрішнього простору корпуса превентора, куди входять плашки. Робота ручним насосом станції гідравлічного управління превенторами і засувками.

4. Зупинка кровотечі. Порядок накладання закрутки.

Перша допомога при пораненнях складається із зупинки кровотечі та захисту рани від додаткового травмування і забруднення (занесення інфекції).

В разі надання допомоги потрібно притримуватися наступних правил:

- обробку рани необхідно проводити чистими руками;

- для дезінфекції застосовувати – бензин, йодну настойку, перекис водню;

- перев’язку проводити стерильними бинтами або марлею, при відсутності стерильного матеріалу нестерильний матеріал (обов’язково гігроскопічний, наприклад полотно) змочити у слабому розчині марганцево-кислого калію (світло-фіолетовий колір). в розчині борної кислоти (1/3 чайної ложки на 1 стакан кип’яченої води), прикласти цей матеріал до рани, після чого забинтувати, або на те місце матеріалу, яке розміщене безпосередньо на рані, необхідно накапати декілька капель йодної настойки;

- рану не можна промивати водою, а тим більше спиртом або йодною настойкою (дезінфікуючий розчин, попадаючи на рану, веде до загибелі пошкоджених кліток, тим самим визиваючи біль і погіршення заживання рани;

- рану не можна засипати ніякими порошками, а також накладати на неї мазь;

- не можна стирати з рани пісок, землю тощо;

- не можна видаляти з рани згустки крові;

- якщо з рани виступають зовні якісь тканини – мозок, кишечник тощо – то їх прикривають чистою марлею, але ні в якому випадку не вдавлюють всередину;

- не наклеювати смужку пластира безпосередньо на рану, так як при цьому на рану фактично накладається брудний пластир.

При відсутності джгута накладають закрутку. Хустину або інший стягуючий матеріал слабко зав’язують, в петлю вставляють паличку та закручують. Під закрутку підкладають бинт, щоб не защемити шкіру. Кожні півгодини закрутку знімають на 1-2 хвилини, в цей час притискають артерію пальцями. Після накладання кровозупиняльного джгута або закрутки необхідно як можна швидше доправити постраждалого до медичного закладу.

Білет № 3

1. Гідростатичний, динамічний тиск у свердловині.

Гідростатичний тиск – тиск, який створює розчин у стані спокою на стінки і вибій свердловини.

Р_гст = ρ· g·Н

Під динамічним станом рідини в свердловині треба розуміти такий стан, при якому встановлений рух рідини, що прокачується у всіх січеннях трубного і затрубного простору підтримується за рахунок тиску, який створюється буровим насосом або цементувальним агрегатом, незалежно від того, загерметизоване гирло чи ні.

2. Ознаки газопроявлення під час промивки. Дії вахти при його виникнення.

Під час промивок після спуску бурильної, або обсадної колони, або тривалої зупинки циркуляції прояв розпізнають по зниженню тиску на бурових насосах, підвищенню вмісту газу в буровому розчині (непрямі ознаки), по збільшенню об`єму бурового розчину в приймальній ємкості, збільшенні витрати (швидкості потоку) бурового розчину на виході із свердловини (прямі ознаки).

Послідовність дій членів бурової вахти при виявленні ознак ГНВП під час буріння, промивок.

Перший хто помітив хоча б одну з ознак ГНВП, негайно повідомляє бурильника! Подає сигнал тривоги “ВИКИД”.

Дії бурильника:

Без припинення промивання піднімає бурильну колону до виходу замка бурильної колони вище ротора на 0,5 – 0,8 м. Надійно закріплює гальмо лебідки. Організовує установку елеватора під замок бурильної колони. Зупиняє циркуляцію – буровий насос. З допоміжного пульта управління превенторами відкриває гідрозасувку з боку блоку дроселювання і переконавшись що гідрозасувка відкрита закриває універсальний або верхній плашковий превентор. Дає вказівку першому помічнику бурильника закрити засувки на дроселях і засувку на викидний трубопровід. Фіксує початковий тиск після герметизації у трубному просторі, слідкує і фіксує зростання тиску через кожні 10 хвилин в затрубному, трубному міжколонному просторах. Організовує повідомлення про ГНВП в ВБР (РІТС, ЦІТС). Проводить роботи відповідно до оперативного плану ліквідації ГНВП.

Дії першого помічника бурильника:

Бере участь в накручуванні на бурильну колону ведучої труби з кульовим краном і перевідником. Перевіряє чи відкрилася гідрозасувка з боку блоку дроселювання, закриває засувки на дроселях, фіксуєручним приводом плашки превентора, доповідає бурильнику. Перевіряє готовність насосів до роботи.

Дії другого помічника бурильника:

По сигналу тривоги “ВИКИД” спускається з палатей верхового. Фіксує ручним приводом плашки превентора. Доповідає бурильнику. Готує засоби дегазації і обважнення бурового розчину до роботи.

Дії третього помічника бурильника:

Бере участь в накручуванні на бурильну колону ведучої труби з кульовим краном і перевідником. Фіксує ручним приводом плашки превентора. Готує засоби дегазації і обважнення бурового розчину до роботи.

Дії четвертого помічника бурильника:

По сигналу тривоги “ВИКИД” спускається з палатей верхового. Фіксує ручним приводом плашки превентора. Слідкує, щоб на теріторії бурової не було відкритого вогню. Доповідає буровому майстру або в ЦІТС про стан на буровій. Виконує роботи за вказівкою бурильника.

Дії дизеліста:

Забезпечує роботу дизелів, приводу насосів, їх пуск і зупинку. За вказівкою бурильника глушить дизелі, відключає електроенергію, гасить топки тощо.

Дії електрика:

Забезпечує роботу електромоторів, приводу насосів, їх пуск і зупинку. За вказівкою бурильника виключає електромотори, відключає електроенергію і ін.

3. Превентор плашковий ППГ 350х35. Призначення будова, правила експлуатації.

Призначені для герметизації гирла свердловини при наявності чи відсутності колони бурильних труб в свердловині.

Умовне позначення превентора ППГ 350х35, де П – превентор; П – плашковий; Г – гідравлічний; 350 – діаметр прохідного отвору (мм); 35 –робочий тиск (МПа).

Будова ППГ:

Експлуатація противикидного обладнання:

ОП, що встановлене на усті свердловини, повинно постійно знаходитись у режимі оперативної готовності, а саме, важіль розподілювачів основного і допоміжного пультів гідроуправління превенторами знаходяться: для превенторів - у положенні “відкрито”; для засувок - у положенні “закрито”. Усі вентилі на панелі приладів відкриті; електроживлення увімкнуте, у гідросистемі підтримується робочий тиск.

За 50 мдо розкриття газоносних та напірних нафтоводонасичених горизонтів і подальшому бурінні до проектної глибини буровий майстер щотижнево, а разом з механіком один раз в два тижні, зобов’язаний проводити профілактичну перевірку ОП у такому порядку:

1.Перевірити справність усіх манометрів.

2.Уточнити тиск азоту в пневмогідроакумуляторі і рівень масла у пульті.

3.Перевірити автоматичне вмикання й вимикання двигуна насоса електроконтактним манометром.

4.Закрити і відкрити плашкові превентори і гідравлічні засувки з основного пульту.

5.Виявити ступінь зашламування в корпусі превентора, де знаходяться плашки, закрити превентор гідроприводом, повернути штурвали приводу ручної фіксації проти годинникової стрілки до упору, відкрити превентор гідроприводом, підвищити тиск у гідросистемі до максимального робочого, обертати штурвали приводу ручної фіксації за годинниковою стрілкою. Поворот штурвалу більш, ніж на один оберт свідчить про наявність шламу в превенторі. Очищення від шламу не повинно суперечити технології проводки свердловини і визначається у кожному конкретному випадку технологічною службою підприємства.

6.Закрити універсальний превентор з основного пульта (при гідравлічних випробуваннях на усті свердловини і при планових перевірках працездатності, закриття проводиться на гладкій частині труби, діаметр якої в залежності від діаметра проходу превентора має бути:

- для ПУ діаметром 230 мм і менше – труба діаметром не меншим 89 мм;

- для ПУ діаметром 280 мм і більше – труба діаметром не менше 127 мм.

7.Закрити й відкрити універсальний превентор з допоміжного пульта.

8.Перевірити роботу регулюючого клапана обертанням його маховика. Після перевірки маховичок регулюючого клапана вигвинчують проти годинникової стрілки, встановивши відрегульований тиск робочим.

9.Відкрити засувки з гідроуправлінням ручним приводом.

10.Перевірити герметичність кілець ущільнення штока приводу плашок.

11.Перевірити затягування гайок кріплення гідроциліндрів і гайок кріплення ОП.

12.Перевірити справність роботи ручного насосу.

13.Перевірити затягування гайок на шпильках ОП, фланцях і хомутах до стояків.

Бурова вахта перевіряє справність ОП шляхом закривання – відкривання плашкових превенторів і засувок з гідроуправлінням до спуску і перед підйомом бурильного інструменту, але не менше одного разу на добу.

На початку зміни бурова вахта перевіряє:

1.Положення рукояток управління превенторами і засувками на основному і допоміжному пультах.

2.Тиск масла і показання всіх манометрів гідроуправління.

3.Рівень масла у пульті і герметичність гідросистеми.

4.Стан ОП і підходів до нього.

5.Наявність і роботоздатність двох кульових кранів, аварійної труби з кульовим краном і перехідником.

6.Наявність комплекту ключів для кріплення ОП.

7. Освітлення пульта управління і під буровою.

8.Положення засувок на блоці глушіння і дроселювання.

9.Положення штурвалів ручного приводу.

В процесі нормального буріння гідравлічні засувки, засувки противикидного маніфольду перед дроселями, і кінцеві засувки повинні бути закриті, решта засувок і дроселя повинні бути відкриті/

Експлуатація гідроуправління превенторами проводиться у повній відповідності з інструкціями заводу-виготовлювача.

Не менше одного разу на три місяці потрібно перевіряти масло в гідросистемі та наявність у ньому продуктів зношення, промивної рідини та інших механічних домішок, які підвищують зношення механізмів гідросистеми і зменшують їх довговічність.

Вміст домішок у маслі допускається не більше 0,05 % від його маси.

При забрудненні гідросистеми потрібно випустити масло з пневмогідроакумулятора у бак й злити його. Промити бак дизпаливом, заповнити систему маслом і прокачати всі агрегати три-чотири рази, після чого масло замінити. При заміні масла в гідросистемі перевіряти роботу сигналізатора, прослідкувати за чистотою встановленого у баку датчика реле рівня масла.

Для запобігання утворення льоду в холодну пору року при температурах близьких до мінусових, треба додати до масла етиловий спирт із розрахунку 50 г на 1 дм³ масла. Спирт слід додавати повільно, забезпечуючи добре перемішування. В’язкість масла має бути в межах 2,5·10^-5 – 4,5·10^-4 м²/с. Після додавання спирту в масло потрібно провести 3-4 прокачування шляхом закриття –відкриття кожного розподілювача

У випадках коли висота ОП, що змонтовано на гирлі свердловини, перевищує 2,5 м рекомендується встановлювати 4 розтяжки для попередження вібрації і поломок елементів гирлового обладнання. Розтяжки слід виготовляти з стального канату діаметром 12-16 мм із пристроями для натягування. У плані розтяжки спрямовуються під кутом 45° до головних вісей бурової установки. Одним кінцем розтяжка кріпиться до корпуса універсального превентора, другим – до фундаменту під ноги вишки, кронштейна на полоззях або на “лонжеронах”. Кут між вертикальною віссю й розтяжкою має бути не менше 45°.

ОП монтується на гирлі свердловини після перевірки його комплектності, ревізії всіх вузлів і деталей, гідравлічних випробувань із складанням акта.

4. Дія електричного струму на організм людини. Перша допомога потерпілому при ураженні електричним струмом.

Термічна дія полягає в нагріванні тканин та біологічних середовищ організму, що призводить до перегрівання всього організму та, як слідство, до порушення обмінних процесів та пов’язаних з ними відхилень.

Електролітичний вплив полягає в розкладанні крові, плазми та інших фізіологічних рідин організму, після чого вони вже не можуть виконувати свої функції.

Біологічний вплив пов'язаний з роздратуванням та збудженням нервових волокон та інших органів.

Розрізняють два види уражень електричним струмом: електричні травми та удари.

До електричних травм відносяться:

- електричний опік – результат теплового впливу електричного струму в місці контакту;

- електричний знак – специфічне ураження шкіри, яке проявляється в затвердінні та омертвінні верхнього покрову;

- металізація шкіри – потрапляння в шкіру дрібних часточок металу;

- електроофтальпія – запалення зовнішньої оболонки очей через вплив ультрафіолетового випромінювання дуги;

- механічні пошкодження, викликані мимовільними скороченнями м’язів під впливом струму.

Схема надання першої допомоги при ураженні електрострумом:

- знеструмити постраждалого (не забувайте про власну безпеку!);

- при раптовій зупинці серці – нанесіть прекардіальний удар по грудині и приступіть до реанімації;

- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стисну пов’язку;

- при електричних опіках і ранах – накладіть стерильні пов’язки;

- при переломах кісток кінцівок – шини (можна використати будь-які підручні засоби)

- викличте швидку допомогу.

Неприпустимо:

- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;

- втрачати час на пошуки вимикача електроструму якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;

- припиняти реанімацію до появлення ознак біологічної смерті (трупних плям);

- наближатися до електродроту, що лежить на землі бігом або великими кроками;

- закопувати ураженого блискавкою в землю.