Основні принципи збалансованого використання високопродуктивних земель в сільськогосподарському виробництві

Збалансоване використання високопродуктивних земель в сільськогосподарському виробництві планується та реалізується за такими принципами:

1) забезпечення простого відтворення родючості грунтів (підтримання бездефіцитного балансу гумусу та біогенних елементів);

2) підтримання збалансованості взаємозв’язків та процесів у агро екосистемах та забезпечення процесів самовідновлення і підтримання відносно стабільного складу елементів агроекосистеми;

3) адаптивні стратегії землеробства (вирощування культур там, де відмічається максимальна відповідність природних умов вимогам виду рослин);

4) отримання максимальної кількості екологічно чистої продукції згідно сировинного районування території без порушення взаємозв’язків у агро екосистемах.

З врахуванням цих принципів збалансоване використання високопродуктивних земель в сільськогосподарському реалізується в такому порядку:

1) встановлюється належність території до сировинної зони, виділяються межі зон;

2) оптимізується структура ландшафту та розробляється проект реалізації контурно-меліоративної організації території;

3) аналізуються природні умови вирощування сільськогосподарських культур, визначаються відповідні обмеження (див. розд. 13.4.1) та підбирається набір культур згідно адаптивних принципів (щоб умови максимально відповідали потребам рослин);

4) розробляється збалансована структура земельних угідь згідно басейнового підходу;

5) в межах збалансованої структури угідь з врахуванням грунтово-кліматичних умов розробляється збалансована структура сівозмін;

6) для кожної сівозміни розробляються адаптивні технології вирощування культур;

8) для кожної сівозміни з врахуванням потреб кожної культури та ін. умов розробляються збалансовані системи застосування добрив, спрямовані на забезпечення оптимального живлення рослин та підтримання бездефіцитного або позитивного балансу гумусу та елементів живлення;

9) на основі прогнозу розвитку шкідників за метода ними розробляється система інтегрованого захисту рослин у сівозміні від шкідників, хвороб та бур’янів.