Дистрофія

Дистрофія — це зміна хімічного складу клітин, пов'язана з порушенням обміну речовин в організмі. Форма дистрофії залежить від того, яка речовина в клітині або тканині піддається найбільшим змінам. У риб, як і інших хребетних, розрізняють білкові (порушення обміну білка), жирові (порушення ліпідного обміну), вуглеводні (порушення вуглеводного обміну), мінеральні (порушення мінерального обміну) та інші види дистрофії. Причини, що викликають дистрофію, різноманітні.

Під впливом різних отрут в клітинах печінки і нирок риб часто можна виявити зерна білкової природи (зерниста дистрофія).

При зміні хімічних і фізичних властивостей слизу наступає слизиста дистрофія, для якої характерне надмірне утворення слизу.

При запаленні плавального міхура, постодиплстомозі, міксозомозі у риб виникає патологічна пігментація (з групи білкової дистрофії), що виявляється в зміні забарвлення тканини: відкладення гемосидерана. який утворюється при розщеплюванні гемоглобіну на оболонці плавального міхура або чорного пігменту (гемомеланіну) під шкірою.

Жирова дистрофія характеризується зміною якості або кількості жиру. Найчастіше у риб спостерігається жирове переродження. Наприклад, при годуванні форелі недоброякісним кормом у неї відбувається жирове переродження печінки. У риб іноді виникає мінеральна дистрофія: порушується обмін кальцію, який у вигляді вуглекислих солей відкладається щільними масами (петрифікація). Петрифікати, наприклад, утворюються у риб навколо личинок цестод, що вражають печінку, або навколо трематод, паразитуючих в м'язах.