Увімкнення за допомогою струму керування

Цей спосіб уможливлює ввімкнення тиристора у триністорному режимі у разі, коли на аноді приладу є деяка напруга ( < ). Тоді, збільшуючи струм , можна ввімкнути тиристор. Найбільш поширеним способом керування є імпульсний спосіб. При цьому процес накопичення нерівноважних носіїв відбувається немиттєво, і тому для ввімкнення тиристора необхідно, щоб імпульс струму керування мав певну тривалість і амплітуду. Розглянемо випадок керування по катоду.

Час перемикання тиристора можна розбити на два інтервали, що відповідають різним законам зміни струму через тиристор (рис. 5.7).

Час задержки визначається часом дифузії інжекто­ваних з - емітера електронів через - базу до КП. Струм через КП і, отже, через тиристор зростатиме відчутно лише тоді, коли інжектовані електрони досягнуть КП. На діаграмі рис. 5.7 – це проміжок часу, за який струм збільшиться до 0,1 від усталеного значення (або час, за який анодна напруга на тиристорі знизиться до 0,9 від свого початкового значення).

Рисунок 5.7 – Перехідні процеси струму і напруги при ввімкненні тиристора

Час наростання зв’язаний з інерційністю процесу накопичення нерівноважних носіїв заряду в базах тиристора. За цей час струм анода різко зростає до величини 0,9 , а напруга на аноді зменшується від 0,9 до 0,1 . Цей інтервал часу відповідає перебуванню робочої точки на ділянці негативного диференціального опору (ділянка III на ВАХ рис. 5.2 в), і тому процес перемикання має регенеративний, лавиноподібний, нестійкий характер. Цей процес обов’язково закінчиться зміною стану приладу, навіть якщо в цей час припиниться дія імпульсу керування. Саме тому тривалість імпульсу керування може вибиратись у межах . Закінчення перемикання тиристора відповідає моменту, коли знак напруги на КП зміниться на протилежний. Реальна тривалість імпульсу керування досягає 15-20 мкс. Після закінчення імпульсу тиристор перебуватиме у відкритому стані і надалі, якщо або (див. ВАХ рис. 5.2 в), тобто якщо робоча точка буде на IV ділянці ВАХ.

Процес відкривання тиристора за допомогою імпульсу струму керування має ще й інші особливості. Спочатку відкривання КП відбувається у вузькому каналі біля керувального електрода, оскільки більша частина амплітуди імпульсу керування спадає на розподіленому опорі бази, і тому інжекція через ЕП збільшується не на всій його площі, а на ділянці біля керувального електрода. Виникає струмопровідний “шнур”, який може призвести до локального перегріву тиристорної структури. Лише потім за рахунок дифузії носіїв канал розширюється на всю площу переходу.