Закон України

Внести зміни до наступних законодавчих актів України:

1. Статтю 188¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122) доповнити частиною другою наступного змісту:

«Невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, ненадання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів — спричиняють за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян».

2. У Законі України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 21, ст. 252; 1994 р., № 45, ст. 404, ст. 406; 1996 р., № 52, ст. 301; 2000 р., № 43, ст. 363; 2001 р., № 45, ст. 237; 2003 р., № 37, ст. 300, № 39, ст. 333; 2004 р., № 17–18, ст. 250, № 37, ст. 451, ст. 453; 2005 р., № 7–8, ст. 162, № 17–19, ст. 267, № 25, ст. 337):

1) частину другу статті викласти в наступній редакції: «Центральні і місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності і галузевої приналежності), їх філіали, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової і господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, фізичні особи, які використовують найману працю, а також представництва іноземних юридичних осіб (зокрема міжнародних організацій), які використовують працю найнятих робітників — громадян України, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, притягують представників суспільних організацій інвалідів до підготовки рішень, що торкаються інтересів інвалідів";

2) статті 10–12 викласти в наступній редакції:

"Стаття 10. Фінансування заходів щодо соціальної захищеності інвалідів і дітей-інвалідів здійснюється Фондом соціального захисту інвалідів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Положення про Фонд соціального захисту інвалідів затверджується Кабінетом Міністрів України з врахуванням пропозицій всеукраїнських суспільних організацій інвалідів.

Стаття 11. Бюджет Фонду соціального захисту інвалідів формується за рахунок коштів державного бюджету добродійних внесків, добровільних пожертвувань та інших надходжень.

Органи місцевого самоврядування мають право створювати цільові фонди соціальної допомоги інвалідам, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого бюджету. Порядок і умови витрачання засобів цих фондів визначаються органами місцевого самоврядування за участю суспільних організацій інвалідів.

Стаття 12. Суспільній організації інвалідів і союзам суспільних організацій інвалідів (далі – суспільні організації інвалідів) створюються з метою здійснення заходів щодо соціального захисту, реабілітації інвалідів, залучення їх до суспільно корисної діяльності, заняттям фізичною культурою і спортом і мають право користуватися пільгами і преференціями, передбаченими законодавством";

3) частини першу і другу статті 14 викласти в наступній редакції:

"Стаття 14. Суспільні організації інвалідів надають соціальні послуги, здійснюють суспільний контроль за дотриманням прав інвалідів, представництво інтересів і захист прав інвалідів, створюють підприємства, які здійснюють комерційну і некомерційну господарську та іншу діяльність, не заборонену законодавством.

Продукція підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів включається в державне замовлення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України";

4) статті 14¹–14³ викласти в наступній редакції:

"Стаття 14¹. Підприємства і організації суспільних організацій інвалідів мають право на пільги по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати вказані пільги такі підприємства і організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами по оподаткуванню, що надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів (далі – Комісія).

Комісія є спеціально уповноваженим державним органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів у вигляді пільг по оподаткуванню, зворотній і безповоротній фінансовій допомозі (далі – за), в трудовлаштуванні інвалідів і в інших формах, а також здійснення обліку і контролю за використанням такої допомоги.

Фінансове і матеріально-технічне забезпечення Комісії здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Положення про міжвідомчу Комісію з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів, типове положення про регіональні комісії з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

До складу Комісії входять представники Міністерства праці і соціальної політики України (зокрема Фонду соціального захисту інвалідів), Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства фінансів України (зокрема Головного контрольно-ревізійного управління України), Міністерства економіки України, Державного комітету України по земельних ресурсах, народний депутат України — представник профільного комітету Верховної Ради України з питань соціального захисту інвалідів і представник, делегований всеукраїнськими суспільними організаціями інвалідів.

Співголовами Комісії за посадою є міністр праці і соціальної політики України і голова профільного комітету Верховної Ради України з питань соціального захисту інвалідів або уповноважені ними особи.

Комісія має регіональні (територіальні) органи – комісії з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі (далі — регіональні комісії).

До складу регіональних комісій входять представники відповідних управлінь Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Міністерства праці і соціальної політики України (зокрема Фонду соціального захисту інвалідів), Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби України, Міністерства транспорту і зв'язку України, Міністерства фінансів України (зокрема Головного контрольно-ревізійного управління України), Міністерства економіки України, Державного комітету України по земельних ресурсах, представник комітету (комісії) з питань соціального захисту інвалідів, відповідно Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад і представник, делегований суспільними організаціями інвалідів.

Співголовами регіональних комісій є, відповідно, заступник голови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, заступники голів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій і голови профільних комісій із питань соціального захисту інвалідів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських рад або уповноважені ними особи.

Стаття 14². Рішення про надання дозволу підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів на право користування пільгами по оподаткуванню, отриманню позик, фінансовій допомозі приймаються Комісією і регіональними комісіями згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Рішення Комісії і регіональних комісій про надання дозволу підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів на право користування пільгами по оподаткуванню або відмова в наданні такого дозволу повинне бути мотивованим і базуватися на аналізі соціальної значущості відповідного підприємства, організації суспільної організації інвалідів і можливості трудовлаштування інвалідів.

Комісія ухвалює рішення відносно:

— надання дозволу підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів на право користування пільгами по оподаткуванню,

— доцільності надання підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів позик, фінансової допомоги (окрім фінансової допомоги на здійснення заходів щодо фізкультурно-спортивної реабілітації, що надається за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) з урахуванням фінансових можливостей Фонду соціального захисту інвалідів.

Регіональні комісії ухвалюють рішення з питань, указаних в частині третій цієї статті, щодо підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів, які одержали за попередній податковий рік валовий дохід в об'ємі менше 8400 мінімальної заробітної платні.

Комісія здійснює контроль за діяльністю регіональних комісій і вирішує спірні питання.

Порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами по оподаткуванню, підстави для відмови в наданні такого дозволу і його відміна, а також порядок і умови надання позик, фінансової допомоги підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських суспільних організацій інвалідів.

Стаття 14³. Рішення про відміну дозволу на право користування пільгами по оподаткуванню підприємством, організацією суспільної організації інвалідів приймається Комісією у випадку:

— отримання заяви від суспільної організації інвалідів щодо відміни вказаного дозволу,

— подання відповідних органів державної податкової служби та інших державних органів про порушення законодавства України підприємством, організацією суспільної організації інвалідів;

— неефективності виробничої діяльності і відсутності соціальної значущості за наслідками аналізу Комісією соціально-економічних показників діяльності підприємства, організації суспільної організації інвалідів;

— ліквідації підприємства, організації суспільної організації інвалідів":

5) статті 19 і 20 викласти в наступній редакції:

"Стаття 19. Для підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб — в кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, зокрема підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману праця, бронюють місця для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, зокрема підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів в рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У межах вказаних нормативів здійснюється також працевлаштування інвалідів внаслідок психічного розладу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, зокрема підприємством, організацією суспільних організацій інвалідів, фізичною особою, що використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

У виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначених згідно частини першої цієї статті, може бути зараховане забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях суспільних організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, і підприємствами, організаціями суспільних організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення загальних економічних і соціальних задач.

Порядок реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, терміни надання йому звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, контролю за виконанням нормативів робочих місць і перевірки підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо їх реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, його відділеннях, подачі щорічного звіту і сплати ними адміністративно-господарських санкцій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відділення Фонду соціального захисту інвалідів з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбачених частиною першою цієї статті, мають право в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подачі ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць; призначених для працевлаштування інвалідів, зокрема шляхом зарахування і сплати ними адміністративно-господарських санкцій.

Підприємства, установи, організації, зокрема підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, в яких по основному місцю роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів по своєму місцезнаходженню і щорічно надають цим відділенням звіт про працевлаштування інвалідів.

Керівники підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, ненадання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно діючим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінний від вказаних в діючому Законі, застосовуються положення діючого Закону.

Стаття 20. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менше встановленої нормативом, передбаченим статтею 19 діючого Закону, щорічно сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної платні на відповідному підприємстві, в установі, організації, зокрема підприємстві, організації суспільних організацій інвалідів, фізичної особи, що використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, зокрема підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної заробітної платні на відповідному підприємстві, в установі, організації, зокрема підприємстві, організації суспільних організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій спричиняє за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її термін.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, зокрема підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються і сплачуються підприємствами, установами, організаціями, зокрема підприємствами, організаціями суспільних організацій інвалідів, фізичними особами, вказаними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 діючого Закону. При цьому до правовідносин по стягненню адміністративно-господарських санкцій, передбачених діючим Законом, не застосовуються терміни, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій можуть бути обернуті на майно підприємства, установи, організації, зокрема підприємства, організації суспільних організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів на:

— фінансування цим Фондом заходів, які здійснюються центральними органами виконавчої влади і підлеглими їм установами, зокрема спеціалізованими, і підприємствами, організаціями суспільних організацій інвалідів, по соціальній, трудовій, фізкультурно-спортивній (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) і професійній реабілітації інвалідів;

— надання підприємствам, установам, організаціям, зокрема підприємствам, організаціям суспільних організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю, цільової позики (на зворотній основі з терміном повернення до трьох років) на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у межах коштів, передбачених на вказані потреби у відповідному році. Цільові позики підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів надаються тільки за наявності відповідного рішення Комісії;

– фінансування витрат на професійне навчання непрацюючих інвалідів, зокрема за напрямом державної служби зайнятості, на професійне навчання інвалідів з числа випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях підприємств, організацій інвалідів;

— надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) і професійної реабілітації інвалідів (відновлення працездатності шляхом забезпечення інваліда технічними реабілітаційними засобами, створення умов для занять фізичною культурою і спортом, оплата навчання і перекваліфікації, створення на робочому місці інваліда відповідних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації інваліда, випуск для інвалідів спеціальної літератури і аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування інвалідів шляхом створення робочих місць, зокрема спеціальних робочих місць; а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них інвалідів і на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій суспільних організацій інвалідів з метою створення додаткових робочих місць і трудовлаштування на них інвалідів. Фінансова допомога надається тільки за наявності відповідного рішення Комісії.

У разі нецільового використовування фінансової допомоги, позики або їх частин підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями суспільних організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, або створення ними робочих місць для працевлаштування інвалідів у меншій кількості, ніж передбачалося умовами надання позики або зворотної фінансової допомоги, кошти, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, підлягають поверненню до державного бюджету на підставі відповідного рішення Фонду соціального захисту інвалідів і Комісії (в межах її повноважень).

Порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені у відділення Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських суспільних організацій інвалідів — використовування цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суперечки, що виникають по правовідносинах по статтях 19, 20 Закону, розв'язуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права і законні інтереси, зокрема в суді".

3. Пункт 3 частини першої статті 12 Закону України «Про платню за землю» (Відомості Верховної Ради України, 1996, № 45, ст. 238; 2000 р., №4 3, ст. 363; 2003 р., № 26, ст. 195, № 30, ст. 243; 2004 р., № 17–18. ст. 250; 2005, № 7-8, ст. 262, № 17–19, ст. 267, № 25, ст. 335) викласти в наступній редакції:

«3) Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи й організації, які повністю існують за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, створених відповідно до законів України, окрім Збройних сил України і Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, що повністю існують за рахунок засобів державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні і оздоровчі заклади суспільних організацій інвалідів, реабілітаційні установи суспільних організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні і оздоровчі заклади України, суспільні організації інвалідів України, підприємства і організації суспільних організацій інвалідів, встановлені суспільними організаціями інвалідів є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, складає протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньої облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, які відносяться до складу валових витрат виробництва (обіг).

Вказані підприємства і організації суспільних організацій інвалідів, санаторно-курортні і оздоровчі заклади суспільних організацій інвалідів, реабілітаційні установи суспільних організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, що надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

При порушенні вимог цієї статті вказані суспільні організації інвалідів, їх підприємства і організації зобов'язані сплатити суми земельного податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно з чинним законодавством України.

4. Статтю 14 Закону України «Про систему оподаткування» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 16, ст. 119; 1999 р., № 5-6, ст. 39, № 20-21 ст. 192, № 26, ст. 30; 2003 р., № 10-11, ст. 87, № 12, ст. 88, № 33-34. ст. 267; 2004 р., № 7, ст. 56, № 40-42, ст. 492; 2005 р., № 17-19, ст. 267, № 20, ст. 278) викласти в наступній редакції:

«Стаття 14. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)

1. До загальнодержавних відносяться наступні податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, зокрема дивіденди, які виплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на прибутки фізичних осіб;

5) митний збір;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) платня за землю (земельний податок, а також орендна платня за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використовування природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) платня за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) гербовий збір (застосовується до 1 січня 2000 року);

22) єдиний збір, стягуваний у пунктах пропуску через Державний кордон України;

23) збір за використовування радіочастотного ресурсу України;

24) збори до Фонду гарантування внесків фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

25) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, окрім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

26) збір за проведення гастрольних заходів;

27) судовий збір;

28) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

2. Загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.

3. Порядок зарахування загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети і державні цільові фонди визначається згідно з законами України.

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) визначаються в рамках граничних розмірів ставок, встановлених законами України.

5. Спеціальний збір до Фонду гарантування внесків фізичних осіб, вказаний у пункті 24 частини першої цієї статті, встановлюється в порядку, визначеному Законом України «Про Фонд гарантування внесків фізичних осіб».

6. Підприємствам і організаціям суспільних організацій інвалідів можуть надаватися пільги щодо сплати податків, вказаних у пунктах 1, 3, 8 частини першої цієї статті, на підставі дозволу на право користування такою пільгою, що надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Санаторно-курортним і оздоровчим закладам суспільних організацій інвалідів, реабілітаційним установам суспільних організацій інвалідів можуть надаватися пільги щодо сплати податку, вказаного в пункті 8 частини першої цієї статті, за таких же умов.

5. У Законі України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 21, ст. 156; 1998 р., № 36-37, ст. 244; 2005 р., № 17–19, ст. 267):

1) підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 викласти в наступній редакції:

«5.2.1. Поставки товарів (окрім підакцизних товарів) і послуг (окрім грального і лотерейного бізнесу і послуг з поставки підакцизних товарів, одержаних у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які уповноважують такого платника (далі — комісіонера) податків здійснювати поставку товарів від особи і за дорученням іншої особи (далі — комітента) без передачі права власності на такі товари), які безпосередньо виготовляються підприємствами і організаціями суспільних організацій інвалідів, встановленими суспільними організаціями інвалідів і що є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, складає протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, які відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума, витрачена на переробку (обробку, інші види переробки) сировини, комплектуючих, складових частин, інших купованих товарів, що використовуються у виготовленні таких товарів, складає не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Вказані підприємства й організації суспільних організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі надання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів і відповідної заяви платника податків про бажання одержати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

При порушенні вимог цього підпункту платником податків податковий орган відміняє його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податків перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановленими діючим Законом, і з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств і організацій надається в порядку, встановленому згідно з законодавством».

6. Пункт «а» статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170) доповнити підпунктом 9 наступного змісту:

"9) створення цільових фондів соціальної допомоги інвалідам, визначення порядку і умов витрачання засобів цих фондів".

7. Підпункт 7.12.1, пункти 7.12 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутків підприємств" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 2000 р., № 43, ст. 363) викласти в наступній редакції:

"7.12.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств і організацій, які встановлені суспільними організаціями інвалідів і є їх повною власністю, одержана від продажу товарів (робіт, послуг), окрім підакцизних товарів, послуг з поставки підакцизних товарів, одержаних у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які уповноважують такого платника податків здійснювати поставку товарів від особи і за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, і прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, складає не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів складає протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, які відносяться до складу валових витрат виробництва (обіг).

Вказані підприємства і організації суспільних організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, яке надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств і організацій суспільних організацій інвалідів відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

У разі порушення вимог цієї статті вказані суспільні організації інвалідів, їх підприємства і організації зобов'язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням рівня інфляції, а також штраф згідно з Законом.

Підприємства і організації, на які розповсюджується дія цього підпункту, реєструються у відповідному органі податкової служби в порядку, передбаченому для платників цього податку".