Призначення пакетів і їх структура

Інформація в локальних мережах, як правило, передається окремими порціями, блоками, званими в різних джерелах пакетами (расkets), кадрами (frames) або блоками. Причому гранична довжина цих пакетів строго обмежена (звичайно величиною в декілька кілобайтів). Обмежена довжина пакету і знизу (як правило, декількома десятками байт). Вибір пакетної передачі пов'язаний з декількома важливими міркуваннями.

Якби вся необхідна інформація передавалася якимось абонентом відразу, безперервно, без розділення на пакети, то це привело б до монопольного захоплення мережі цим абонентом на досить тривалий час. Вся решта абонентів була вимушена б чекати закінчення передачі всієї інформації, що у ряді випадків могло б зажадати десятки секунд і навіть хвилин (наприклад, при копіюванні вмісту цілого жорсткого диска). З тим щоб зрівняти в правах всіх абонентів, а також зробити приблизно однаковою для всіх них величину часу доступу до мережі і інтегральну швидкість передачі інформації, якраз і застосовуються пакети (кадри) обмеженої довжини. Важливо також і те, що при передачі великих масивів інформації вірогідність помилки через перешкоди і збої досить висока.

Порівняно великі пакети мають переваги перед дуже маленькими пакетами, наприклад, перед побайтовою (8 біт) або послівною (16 біт або 32 біти) передачею інформації.

Річ у тому, що кожний пакет крім власне даних, які вимагається передати, повинен містити деяку кількість службової інформації. Перш за все, це адресна інформація, яка визначає, від кого і кому передається даний пакет (як на поштовому конверті – адреси одержувача і відправника). Якщо порція передаваних даних буде дуже маленькою (наприклад, байт), то частка службової інформації стане недозволенна високою, що різко понизить інтегральну швидкість обміну інформацією по мережі.

Випадок з mTorrent протоколом. Коли хотіли покращити передавання даних для користувачів з повільним Інтернетом, але насправді тільки погіршили передавання даних.

Існує деяка мінімальна довжина пакету (або оптимальний діапазон довжин пакетів), при якій середня швидкість обміну інформацією по мережі буде максимальна.

Таким чином, процес інформаційного обміну в мережі є чергуванням пакетів, кожний з яких містить інформацію, що передається від абонента до абонента.

Структура і розміри пакету в кожній мережі жорстко визначена стандартом на дану мережа і зв'язана, перш за все, з апаратурними особливостями даної мережі, вибраною топологією і типом середовища передачі інформації. Крім того, ці параметри залежать від протоколу, що використовується (порядку обміну інформацією).

Приклад пакету(Фрейду мережі Ethernet)

Пакети можна переглядати за допомогою спец програм: сніферів (Sniffer), спуферів (Spoofer). Ці програми можна застосовувати при написанні власних клієнт-серверних програм, для аналізу пакетів даних ітд.