Висновок

Наведений аналіз свідчить, що в області є значний ресурсний кадровий потенціал, який може забезпечити економіку регіону кваліфікованими кадрами як в промисловості, в сфері обслуговування та торгівлі і в сільському господарстві.

Доходи населення за період 2002-2013 років.

Одним із важливих показників соціально-економічного розвитку та добробуту населення є його доходи.

Значну частину в доходах населення складає заробітна плата. Розмір середньомісячної номінальної заробітної плати за період з 2002 по 2013 рік поступово зростав.

Рівень оплати праці на Київщині залишається одним із найвищих, поступаючись лише м. Києву, Донецькій області. Заробітна плата за 2013 рік на 2,6% перевищила середній розмір по Україні (3302 грн.).

Найвищу заробітну плату в економіці отримували працівники транспорту, складського господарства, а серед промислових видів діяльності – підприємств з виробництва комп’ютерів, електронної та оптичної продукції, де заробітна плата в 1,7–8,6 раза перевищила середній показник по економіці області.

6. ФІНАНСОВО БЮДЖЕТНА СФЕРА

Найбільшу питому вагу у структурі місцевих бюджетів мають районні бюджети, тоді як села/селища та міста районного значення – найменшу.

У структурі доходів зведених бюджетів районів у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 2/3 частини всіх отриманих доходів.

Самодостатніми можна вважати лише місцеві бюджети Бориспільського і К-Святошинського районів, в доходах яких питома вага трансфертів становила 25,9% і 37,9% відповідно.

Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є місцеві бюджети Богуславського, Бородянського, Поліського, Ставищенського, Таращанського, Тетіївського, Фастівського районів, де частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 70%. Ще в одинадцяти зведених бюджетах районів трансферти становили більше 60 відсотків усіх отриманих місцевими бюджетами доходів.

У структурі доходів бюджетів міст обласного значення, у переважній більшості обсяг трансфертів з державного бюджету становить 1/3 частини всіх отриманих доходів.

Самодостатніми можна вважати бюджети міст Бориспіль, Обухів, Бровари, Ірпінь, Славутич, в доходах яких питома вага трансфертів становила від 15,5% до 32,0%.

Найбільш залежними від трансфертів з державного бюджету є бюджети міст Березань, Біла Церква, Ржищів, у яких частка трансфертів у загальному обсязі доходів перевищила 60%.

За 2013 рік до бюджету розвитку місцевих бюджетів Київської області надійшло 431,1 млн.грн. доходів (без передачі коштів із загального фонду бюджету та міжбюджетних трансфертів).

Найбільше доходів в розрахунку на одного жителя отримують міські бюджети міст обласного значення, що обумовлено більшою економічною активністю населення таких міст та відповідно ширшою базою оподаткування єдиним податком, питома вага якого 70 відсотків усіх надходжень до бюджету розвитку зведеного бюджету області.

Інші надходження – кошти від продажу землі, комунального майна та кошти пайової участі забудовників у розвитку інфраструктури населеного пункту тощо, не мають стабільної динаміки і їх вплив на загальні надходженнях несуттєвий.

Найнижчий показник має обласний бюджет, у зв’язку із відсутністю постійних (реальних) джерел надходжень для реалізації регіональних інфраструктурних проектів.

У 2013 році Київською областю фактично освоєно 50,7 млн.грн. коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Загальна частка цієї субвенції у бюджетах, які її отримали становить 30 відсотків до загального обсягу бюджету розвитку цих бюджетів, тоді як в цілому по області цей показник складає 11 відсотків.

Кошти субвенції спрямовуються на капітальні ремонти, а також добудову об’єктів соціально-культурної сфери з високим рівнем будівельної готовності.

Найбільш віддалені від м. Києва райони та міста мають найнижчий показник на одного мешканця від 979 до 1 017,6 гривень (Поліський, Бородянський, Таращанський райони). Найвищий обсяг доходів на одну особу від 3 119,7 до 5 223,1 гривень припадає на м. Бориспіль та м. Славутич, Обухівський, Бориспільський, К-Святошинський райони.

Всі регіони Київської області у 2013 році за виключенням 6 регіонів (Бориспільського і К-Святошинського районів та міст Бориспіль, Фастів, Славутич, Обухів ) були дотаційними.

При цьому, обсяг дотації вирівнювання в окремих місцевих бюджетах (Баришівському, Богуславському, Бородянському, П.-Хмельницькому, Поліському, Ставищенському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському районах) значно перевищував обсяг власних і закріплених доходів, її частка у доходах лише перелічених місцевих бюджетів становила від 54,7 відсотка до 74,6 відсотка.

Сьогодні, місцеві бюджети області не достатньо забезпечені власними доходами і не здатні в повній мірі утримувати соціально-культурну сферу.

Збалансування місцевих бюджетів забезпечується за рахунок дотації вирівнювання з державного бюджету, які є основним джерелом доходів місцевих бюджетів.

Тому, в системі міжбюджетних відносин в Україні повинна відбуватися поступова децентралізація шляхом збільшення фінансової спроможності місцевих бюджетів та реформування системи трансфертів для переходу від вирівнювальних трансфертів до стимулюючих.

7.ЕКОЛОГІЯ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

7.1 Стан атмосферного повітря

Київська область у порівнянні з іншими регіонами України за викидами в атмосферне повітря знаходиться позаду таких промислових регіонів як Донецька, Дніпропетровська та Луганська області.

Валові обсяги викидів області складають всього 4,5 % від усіх викидів України, обсяги викидів в розрахунку на квадратний кілометр площі в середньому становлять 10 т/км2, а у розрахунку на одну особу складають 179 кг/особу.

У цілому в Київській області існує тенденція до збільшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу біля 300 тис. тонн на рік.

Суттєвою складовою забруднення атмосферного повітря області є викиди від пересувних джерел (близько 58 % валових викидів області), які щороку зростають внаслідок збільшення кількості автотранспорту та інтенсивності його руху, що стосується викидів стаціонарних джерел то вони першочергово залежать від роботи підприємств енергетичної галузі, а саме: від кількості виробництва електроенергії.

Найбільш забрудненою у Київській області є територія Обухівського району на яку припадає біля 35 % викидів шкідливих речовин у повітря, що обумовлюється розташуванням на цій території, в першу чергу, Трипільської ТЕС.

7.2 Екологічна ситуація в галузі водопостачання

За запасами водних ресурсів область має достатньо поверхневих і підземних водних ресурсів: у маловодний рік 95% забезпеченості на 1 кв. км тут припадає 996,5 тис. куб. м загальних і 26,4 тис. куб. м місцевих поверхневих водних ресурсів, а на одного мешканця – відповідно 6,48 і 0,18 тис. куб. метрів. Водозабезпеченість території і населення загальними водними ресурсами майже в 6-11 раз більші і місцевими в 1,2-2,2 рази менші, ніж у середньому по Україні.

У 2013 році було забрано 1008,0 млн.м3 води, що на 162млн.м3 менше ніж у попередньому році. З них із поверхневих водних джерел – 956,31 млн.м3, із підземних – 51,69 млн.м3 .

Протягом 2013року було використано 865,7 млн.м3 води, в тому числі на виробничі потреби – 762,5 млн.м3, на господарсько-питні потреби – 45,77 млн. м3 води, для зрошення - 3,091 млн. м3 води.

Фактичний скид стічних вод у поверхневі водні об’єкти у 2013 році склав 771,4 млн.м3, що на 137,8 млн.м3 менше ніж у 2012 році, з них 3,308 млн.м3 забруднених (0,4%), 722,4 млн.м3 нормативно чистих без очистки (93,7), нормативно очищених 45,64 млн.м3 (5,9%). При цьому зменшився скид забруднених вод на 0,62 млн.м3.

У Київській області нараховується 95 підприємств-водокористувачів, що здійснюють скиди зворотних вод в поверхневі водойми.

Якість питної води за мікробіологічними показниками у 2013 році погіршилась і становить 4,2% (у 2012 році 3,17%) нестандартних проб води, за санітарно-хімічними показниками покращилась і становить 16,9 % нестандартних проб ( у 2012р. - 19,9%)

На якість питної води, що подається населенню, негативно впливає стан джерел водозабору, технічний стан водопровідних споруд і мереж.

Із 163 каналізаційних очисних споруд розташованих в населених пунктах області, 52 працюють неефективно, потребують ремонту та реконструкції у містах Бориспіль, Васильків, Богуслав, Кагарлик, Фастів, Боярка, смт. Баришівка, Бородянка, Іванків, Згурівка, Макарів, Димер та с. Нові Петрівці Вишгородського району, Глеваха Васильківського району, Борова Фастівського району, Пісківка Бородянського району, селах Княжичі, Рудня, Гоголів, Шевченкове Броварського району; с. Жуківка Згурівського району; селах Гореничі, Музичі та КОС Боярського коледжу екології, Українського НАУ Києво-Святошинського району; селах Плисецьке, Калинівка, Кодаки Васильківського району; с.Циблі Переяслав-Хмельницького району, с. Мала Олександрівка, Іванків, Старе Бориспільського району, с. Жуківка Згурівського району.

Одним із найбільш актуальних питань у сфері житлово-комунального господарства є реконструкція каналізаційних очисних споруд Бортницької станції аерації м. Києва. Необхідність впровадження проекту зумовлена вкрай напруженою ситуацією з відведенням та очищенням стічних вод міста.

7.3 Земельні ресурси та стан ґрунтів

В останні роки спостерігається тенденція до збільшення кількості забудованих земель, які станом на 01.01.2014 займають 134,9 тис. га, що становить 4,8 % від загальної площі області.

Фактично збільшення площі забудованих земель здійснюється переважно за рахунок зменшення площі сільськогосподарських угідь

Забруднювачами земельних ресурсів є в основному накопичувачі побутових відходів (сміттєзвалища, мулові майданчики), склади безхазяйних непридатних пестицидів і агрохімікатів та промислові відходи, що формуються на великих підприємствах.

У Київській області основними показниками забруднення, за якими виявлено перевищення ГДК, є концентрація залишкових кількостей пестицидів та наявність радіонуклідів постчорнобильського походження.

7.4.Природні об’єкти та збереження біорізноманіття

На території Київської області нараховується 194 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 112918,6147 га, що складає 4,01 % від адміністративної площі Київської області, в тому числі 23 об’єкти загальнодержавного значення та 171 об’єкт місцевого значення. З них 2 національних природних парків, 15 заказників, 2 пам’ятки природи, 1 дендрологічний парк, 3 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. До об’єктів місцевого значення входить 82 заказника, 59 пам’яток природи, 11 парк-пам’яток садово-паркового мистецтва, 17 заповідних урочищ та 2 регіональні ландшафтні парки.

Природно-заповідний фонд області представлений майже всіма категоріями: національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, зоопарк, дендропарк, парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва. Найбільшу площу в структурі природно-заповідного фонду області займають заказники загальнодержавного значення (62 715,9 га) та національні парки (17 206,7 га).

Протягом 2004-2014 років створено 54 нові території природно-заповідного фонду, загальною площею 81 064,5 га та збільшено площу заповідності майже на 3 %.

Найбільший показник заповідності спостерігається у Іванківському, Броварському, Бориспільському та Миронівському районах.

7.5.Утворення та накопичення відходів

Інтенсивне утворення та накопичення відходів зумовлюється недостатністю переробки відходів енергетичної та інших галузей промисловості, відсутністю сучасних полігонів з утилізації побутових відходів та потребою в санації існуючих сміттєзвалищ, що вичерпали свій ресурс або експлуатуються з грубими порушеннями норм екологічної безпеки.

У 2013 році на Київщині нараховувалось 556 суб’єктів підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів.

Станом на 01.01.2014 в області за статистичними даними накопичено 41702,5 тис. тонн відходів І-VІ класу небезпеки.

Переважну їх частину становили відходи IV класу небезпеки (41 573,841 тис. т, або 99,7 відс.) та 128,684 тис. т (0,3 відс.) – відходи I-III класів небезпеки, проте, саме вони створюють ризики для здоров’я людей і навколишнього середовища.

Найбільшими утворювачами відходів на території області є
Трипільська ТЕС, ВАТ "Агрокомбінат Калита", ТОВ "Комплекс агромарс", ДП "Укрспирт", ПАТ "Київський картонно-паперовий комбінат".

В 2010 році відображаються дані від економічної діяльності підприємств та організацій, а з 2011р. – з урахуванням відходів, утворених у домогосподарствах області.

Одними з основних проблем поводження з відходами є питання екологічно безпечного зберігання та утилізації (знешкодження) відходів саме І-ІІІ класів небезпеки.

Неабияку небезпеку становлять непридатні і заборонені до використання пестицидів, залишки яких складають 326,221тонн. Пестициди накопичено на території 10 районів у 21 місці зберігання та один склад на території зони відчуження ЧАЕС. Питання вивезення непридатних хімічних засобів захисту рослин частково було вирішено у 2010-2012 роках (загальна кількість вивезених з території Київської області непридатних для використання пестицидів становить понад 2,5 тис. тонн).

Основними переробниками відходів як вторсировини в області є
МПП "Рада", ТОВ "СНГ Плюс", ТОВ "Бровари –Вторма", ЗВПП "Регіон-2001".

Усього для захоронення побутових відходів в області налічується 39 полігонів та звалищ твердих побутових відходів, загальною площею
255,56 га. Три з них перевантажені, більшість не відповідає санітарно-технічним нормам, на жодному не знешкоджується фільтрат.