Продуктивних пластів. Під час проникнення водяного фільтрату промивальної рідини в нафтонасичений пласт у порових каналах виникає капілярний тиск

Під час проникнення водяного фільтрату промивальної рідини в нафтонасичений пласт у порових каналах виникає капілярний тиск, який сприяє переміщенню цього фільтрату вглиб пласта і чинить перепону рухові нафти до свердловини. Величину капілярного тиску, і як наслідок ефект Жамена, можна зменшити, якщо знайти засоби зниження поверхневого натягу на поверхні розділу фаз “фільтрат – вуглеводневе середовище”. Це дозволить збільшити ефективний радіус порових каналів за рахунок зменшення товщини адсорбційних оболонок і плівок на поверхні пор гірської породи та гідрофобізації цієї поверхні, а крайовий кут змочування буде знаходитись в межах 90⁰. Такими засобами служать ПАР, які не можуть вибиратись довільно, а тільки за результатами детальних досліджень. До ПАР ставлять такі вимоги:

35 при малих концентраціях значно зменшувати крайовий кут змочування на межі розділу фаз “вуглеводневе середовище – фільтрат промивальної рідини”;

36 покращувати змочуванння поверхні пор гірської породи нафтою в присутності водяного фільтрату промивальної рідини;

37 не утворювати нерозчинних осадів при контакті з пластовими флюїдами;

38 чинити перепону набуханню глинистого матеріалу гірських порід в присутності водяного фільтрату промивальної рідини;

39 по можливості у меншому степені адсорбуватись на поверхні пор гірських порід, щоб не збільшувалась витрата ПАР при обробленні промивальних рідин;

40 чинити перепону утворенню у порах порід-колекторів емульсій та гелеподібних структур.

На сьогодні використовують водорозчинні та нафторозчинні ПАР. Водорозчинні адсорбуються на поверхні твердого тіла та гідрофобізують її, одночасно зменшуючи поверхневий натяг на межі “вода – нафта;. Тут можлива як фізична адсорбція, так і хімічна, причому остання найімовірніша у карбонатних породах та глинах. Гідрофобізація поверхні пор порід-колекторів та зменшення поверхневого натягу призводять до збільшення відносних проникностей для нафти і води і сумарної проникності для них, а значить до збільшення швидкості витіснення води нафтою з привибійної частини.

Нафторозчинні ПАР значно знижують відносну проникність для води, сприяють зменшенню залишкової водонасиченості, зменшенню товщини гідратних оболонок, гідрофобізують поверхню порових каналів.

Для обробки промивальних рідин на водній основі застосовують в основному неіоногенні ПАР (ОП-7; ОП-10; УФЕ₈; КАУФЕ₁₄; дисолван та ін.). Вони майже не адсорбуються, значно знижують крайовий кут змочування, повністю розчинні у прісній та мінералізованій воді. При концентрації 0,25% ОП-10 понижує крайовий кут змочування у 5 разів. Крім цього, згадані ПАР є ефективними деемульгаторами.

Для обробки розчинів на вуглеводневій основі використовують в основному іоногенні ПАР: сульфанол, емультал.

При використанні в якості промивальних рідин чистої дегазованої нафти чи дизельного пального ПАР не застосовують.