Загальна характеристика психологічного тестування

Психологічне тестування – це метод вимірювання та оцінки психологічних характеристик людини за допомогою спеціальних технік. Предметом тестування можуть бути будь-які психологічні характеристики людини: психічні процеси, стани, властивості, відносини і т. п. Основою психологічного тестування є психологічний тест – стандартизована система випробувань, яка дозволяє виявити і виміряти якісні та кількісні індивідуально-психологічні відмінності.

Спочатку тестування розглядалося як різновид експерименту. Однак до теперішнього часу специфіка і самостійне значення тестування в психології дозволяють відмежувати його від власне експерименту.

Теорія і практика тестування узагальнені в самостійних наукових дисциплінах – психологічній діагностиці та тестології. Психологічна діагностика – це наука про способи виявлення і вимірювання індивідуально-психологічних і індивідуально-психофізіологічних особливостей людини. Таким чином, психодіагностика є експериментально-психологічним розділом диференціальної психології. Тестологія – це наука про розробку, конструювання тестів.

Процес тестування, як правило, містить три етапи:

1) вибір методики, адекватної цілям і завданням тестування;

2) власне тестування, тобто збір даних відповідно до інструкції;

3) порівняння отриманих даних з «нормою» або між собою і винесення оцінки.

У зв'язку з наявністю двох способів винесення оцінки за тестом розрізняють два типи психологічного діагнозу. Перший тип полягає в констатації наявності або відсутності якої-небудь ознаки. У цьому випадку отримані дані про індивідуальні особливості психіки тестованого співвідносяться з деяким заданим критерієм. Другий тип діагнозу дозволяє порівнювати кількох тестованих між собою і знаходити місце кожного з них на певній «осі» залежно від ступеня вираженості тих чи інших якостей. Для цього проводиться ранжування всіх обстежуваних за ступенем представленості досліджуваного показника, вводяться високий, середній, низький і т. п. рівні особливостей, які вивчаються в даній вибірці.

Строго кажучи, психологічний діагноз є не тільки результат порівняння емпіричних даних з тестовою шкалою або між собою, але і підсумок кваліфікованої інтерпретації з урахуванням багатьох привхідних факторів (психічного стану тестованого, його готовності до сприйняття завдань і звіту про свої показники, ситуації тестування та ін.).

Психологічні тести особливо яскраво демонструють зв'язок способу дослідження з методологічними поглядами психолога. Наприклад, залежно від бажаної теорії особистості дослідник вибирає тип особистісного опитувальника.

Використання тестів – невід'ємна риса сучасної психодіагностики. Можна виділити кілька областей практичного використання результатів психодіагностики: сфера навчання і виховання, сфера професійного відбору та професійної орієнтації, консультативна та психотерапевтична практика і, нарешті, область експертизи – медичної, судової і т.п.