Зона біологічного зараження

У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біоло-гічних засобів (аварія, випадкове занесення збудника хвороби чи застосуван-ня біологічної ЗМУ) і поширення на місцевості хвороботворних мікробів, ток-синів, небезпечних шкідників можуть утворитися зони біологічного заражен-ня і осередки біологічного ураження.

Зона біологічного зараження— це територія, заражена біологічними збудниками захворювань у небезпечних для людей, тварин або рослин межах. Збудники інфекційних хвороб можуть поширюватися, збільшуючи зону зара-ження, людьми, комахами, особливо кровососними, тваринами, гризунами, птахами. Заражатися можуть люди, сільськогосподарські тварини і птиця, дикі звірі і птахи, повітря, місцевість, водойми, колодязі, резервуари з питною во-дою, фураж, сільськогосподарські посіви, запаси урожаю, продукти харчуван-ня, техніка, тваринницькі приміщення, пасовища і житлові приміщення.

Зона зараження характеризується видом біологічних засобів, розміра-ми, розміщенням відносно об’єктів господарювання, часом утворення, ступенем небезпеки і зміною із часом. Розміри осередку біологічного зараження залежать від типу, виду хвороботворних мікробів чи шкідників рослин, їх кількості, умов потрапляння та розмноження в навколишньому середовищі, метеорологічних умов, швидкості їх виявлення своєчасності проведення профілактичних і лікувальних заходів.

Осередок біологічного ураження— це територія, на якій у результаті впливу біологічних засобів (зброї противника) виникли масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин. Він може утворитися не тільки в зоні зараження, а й за її межами, як результат поширення інфекційних за-хворювань. Осередок біологічного ураження характеризується видом біоло-гічних засобів, кількістю уражених людей, тварин, рослин, тривалістю дії вражаючих властивостей збудників хвороб.

На основі узагальнення даних, одержаних від санітарно-епідеміологічних станцій, ветеринарно-бактеріологічних лабораторій, станцій захисту рослин, медичними службами ЦЗ і службами захисту тварин і рослин ЦЗ встановлю-ються межі зони біологічного зараження й осередку ураження.

Формування осередку біологічного ураження залежить від: 1) саніта-рно-епідеміологічного і ветеринарно-санітарного стану місцевості, населеного пункту, тваринницьких приміщень і комплексу; 2) якості організації і проведен-ня протиепідемічних та протиепізоотичних заходів; 3) ступеня профілактик-ної імунізації й рівня імунітету проти захворювань, збудники яких можуть поширитися; 4) наявності у сільськогосподарському виробництві сортів сіль-ськогосподарських культур, стійких проти найбільш небезпечних хвороб і шкідників; 5) наявності медичних, ветеринарних засобів профілактики і лі-кування найбільш небезпечних хвороб і хімічних засобів боротьби з хвороба-ми й шкідниками сільськогосподарських культур.

Стійкість осередку біологічного ураження залежить від температури, вологості повітря, наявності сонячних днів. Збудники багатьох хвороб при температурі нижче 0 °С можуть тривалий час зберігатися в зовнішньому сере-довищі, тому взимку тривалість біологічного зараження більша. Влітку при високій температурі та інтенсивній сонячній радіації збудники хвороб ги-нуть швидше. Підвищення вологості також сприяє зниженню стійкості збуд-ників хвороб. За даними досліджень вчених, ідеальним станом атмосфери для застосування бойових біологічних засобів є інверсія, а найбільш вигідний час доби настає після заходу сонця, коли немає прямої дії сонячних променів на біоагенти. Виходячи з цього вважається, що великомасштабне застосування біологічної зброї буде у вечірній і нічний час.

При виникненні осередку біологічного зараження для запобігання поши-ренню інфекційних захворювань із первинного осередку, вводиться карантин і обсервація.

Карантин — це система державних заходів, які проводяться в епіде-мічному (епізоотичному, епіфітотичному) осередку для запобігання поширен-ню інфекційних захворювань із вогнища ураження та для повної ізоляції і ліквідації його.

Карантин передбачає ізоляцію колективу, всередині якого виникли ін-фекційні хвороби, з госпіталізацією хворих, обсервацією тих, хто був у кон-такті з ними, медичним і ветеринарним спостереженням за рештою. З цією метою проводяться такі адміністративно-господарські заходи: забороняються в’їзд і виїзд людей, вивезення тварин, продукції тваринництва і рослинницт-ва, прийом посилок. Проводяться протиепідемічні, ветеринарно-санітарні, санітарно-гігієнічні, протиепізоотичні лікувально-профілактичні заходи. Нав-коло осередку встановлюють охорону. Через спеціальні пункти під контролем медичної служби ЦЗ організують постачання людей, які знаходяться в осеред-ку. Карантинні заходи в повному обсязі проводяться тільки при появі особ-ливо небезпечних захворювань або тих, яким властиве швидке і масове поши-рення (чума, черевний тиф, холера, натуральна віспа, висипний тиф, ящур, си-бірка, сап). Населення повністю ізолюється, людям не дозволяється виходи-ти з їх помешкань а продукти їм доставляються, припиняється робота під-приємств, а ті, які працюють, переводяться на казармене становище. Прово-диться виявлення хворих та їх госпіталізація. Припиняється карантин після закінчення строку максимального інкубаційного періоду захворювання (з моменту виявлення й ізоляції останнього хворого).

Обсервація — це система заходів спостереження за ізольованими людьми або тваринами, які прибули з осередку, на який наклали карантин, або пере-бувають у загрозливій зоні, тобто на території, яка межує з осередком ура-ження. Ці заходи включать обмеження в’їзду і виїзду, вивезення з осередку майна, урожаю, продукції тваринництва без попереднього знезараження і дозволу медичної й ветеринарної служб, посилений медичний контроль за продуктами харчування і водою. Тривалість обсервації встановлюють, вихо-дячи із тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання.

В осередку біологічного зараження проводять профілактичні й санітарно-гігієнічні заходи, дезінфекцію і санітарну обробку людей, тварин, води, техні-ки та ін. Особовий склад формувань ЦЗ, робітники і службовці, які перебувають в осередку, для його ліквідації переводяться на казармене становище.

Осередок біологічного ураження може бути в мирний час при виникнен-ні інфекційних захворювань людей, тварин і рослин внаслідок завезення чи перенесення збудника хвороби з інших країн або в результаті порушення епідеміологічних норм.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте визначення поняттям НС воєнного характеру, ЗМУ.

2. Опишіть нові види зброї масового ураження.

3. Охарактеризуйте осередок комбінованого ураження.

4. Проаналізуйте характерні риси та можливі наслідки сучасних війн і збройних конфліктів.

5. Дайте визначення поняттю ядерний вибух та осередок ядерного ураження.

6. Назвіть основні класифікації ядерних вибухів

7. Визначте сутність поняття тротиловий еквівалент і критична маса.

8. Перелічите основні вражаючі фактори ядерного вибуху.

9. Опишіть наслідки негативного впливу ударної хвилі на людей, тварин, будівлі і споруди.

10. Охарактеризуйте світлове випромінювання ядерного вибуху.

11. З’ясуйте небезпеку дії проникаючої радіації.

12. Дайте оцінку джерелам і зонам радіоактивного забруднення та опишіть види радіоактивних випадань.

13. Поясніть причини виникнення та наслідки впливу електромагнітного ім-пульсу.

14. Проаналізуйте історію застосування хімічної зброї.

15. Дайте визначення поняттю хімічної зброї, та з’ясуйте її бойові властивості, шляхи надходження в організм людини, способи зберігання і застосування.

16. Опишіть ознаки застосування хімічної зброї.

17. Охарактеризуйте основні види отруйних речовин.

18. Ваші уявлення про токсини рослинного, тваринного або мікробного поход-ження.

19. Назвіть види і дайте характеристику основним фітотоксикантам.

20. Опишіть найбільш небезпечні сильно діючі ядучі речовини.

21. Охарактеризуйте зону та осередок хімічного ураження.

22. З’ясуйте стійкість хімічної речовини на місцевості.

23. Проаналізуйте історію застосування біологічної зброї.

24. Дайте визначення поняттю біологічної зброї, та з’ясуйте її особливості, способи застосування й шляхи проникнення в організм людини.

25. Назвіть види мікроорганізмів, що використовуються в якості біологічних засобів ураження, та дайте їм характеристику.

26. Наведіть приклади небезпечних інфекційних хвороб.

27. Дайте характеристику зоні та осередку біологічного ураження.

28. Вкажіть умови запровадження карантину і обсервації.