Порядок нанесення зон зараження на топографічні мапи та схеми.

Зона можливого зараження хмарою СДОР на мапі (схемі) обмежена колом, напівколом або сектором, які мають кут φ та радіус r (що дорівнює розрахунковій глибині зараження Г_р).

Площу зони можливого зараження для хмари СДОР можна визначити за формулою:

де - площа зони можливого зараження СДОР, км²;

- розрахункова глибина зони можливого зараження, км;

- кут зони, який залежить від швидкості повітря.

Залежність кута від швидкості приземного вітру зображена нижче в таблиці 4.5.

Зона фактичного зараження, має форму еліпсу і включається в зону можливого зараження. Внаслідок можливих переміщень хмари СДОР під дією вітру, зображення зони фактичного зараження на мапу (схему) не наноситься.

Площа зони фактичного зараження для хмари СДОР можна визначити за формулою:

де - площа зони фактичного зараження СДОР, км²;

К₈ – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (0,081 для інверсії; 0,133 для ізотермії; 0,235 для конвекції);

- розрахункова глибина зони можливого зараження, км;

t – час, який пройшов після аварії, годин.