Завдання №1. Рекогносцирування теодолітних ходів
1. Вершини тахеометричного ходу необхідно вибирати у таких місцях зйомочної ділянки, щоб забезпечити їх збереження на весь період зйомочних та контрольно-приймальних робіт.
2. З кожної вершини необхідно забезпечити добрий огляд об’єктів місцевості та рельєфу, а також забезпечити видимість на дві сусідні суміжні точки теодолітного (тахеометричного) ходу та можливі перехідні точки.
3. Допустимі довжини ходів не повинні перевищувати величин, наведених у табл. 1.
Таблиця 1
Масштаб зйомки | Довжина ходу між пунктами опорної геодезичної мережі, км | Віддаленість вузлової точки від пунктів опорної геодезичної мережі, км | |
на забудованій території | на незабудованій території | ||
1:500 | 0,8 | 1,2 | 0,7 |
1:1000 | 1,2 | 1,8 | 1,0 |
1:2000 | 2,0 | 3,0 | 1,5 |
1:5000 | 4,0 | 6,0 | 3,0 |
4. Довжини сторін теодолітного хода не повинні перевищувати 350 м. і не повинні бути менше 40 м. на незабудованій території і 20 м. на забудованій території.
5. При зйомці забудованих і незабудованих територій допускаються висячі ходи, довжини яких і кількість сторін у яких не повинні перевищувати величин, які наведені у табл. 2.
Таблиця 2
Масштаб зйомки | Максимальна довжина ходу, м | Максимальна довжина ліній, м | Максимальне число ліній у ході |
1:5000 | |||
1:2000 | |||
1:1000 | |||
1:500 |
6. При виборі вершин тахеометричного хода необхідно враховувати, що при зйомці ситуації і рельєфу з цих вершин, зйомочні пікети повинні без пропусків та рівномірно покривати територію зйомки. Тому щільність тахеометричних ходів повинна бути такою, щоб виконувалась умова, наведена у табл. 3.
Таблиця 3
Масштаб зйомки | Перетин рельєфу, м | Максимальна відстань між пікетами, м | Максимальна відстань від прилада до рейки при зйомці рельєфу, м | Максимальна відстань від прилада до рейки при зйомці контурів, м |
1:500 | 0,5 1,0 | |||
1:1000 | 0,5 1,0 | |||
1:2000 | 0,5 1,0 2,0 | |||
1:5000 | 0,5 1,0 2,0 5,0 |
Дата добавления: 2015-02-19; просмотров: 909;