Загальні принципи надання медичної допомоги у разі невідкладних станів

Вид медичної допомоги, що надається у разі раптового захворювання чи ушкодження, що загрожує здоров’ю та життю людини називають екстреною медичною допомогою. Її зобов’язанні надавати всі медичні працівники і заклади охорони здоров’я незалежно від підпорядкованості та форм власності. У невідкладних випадках, коли надання медичної допомоги, на місці пригоди неможливе через відсутність медичних працівників, підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язанні надавати транспорт для перевезення такого хворого (постраждалого) до найближчого лікувально-профілактичного закладу. В таких випадках невідкладну (домедичну) допомогу повинні надавати також працівники органів і підрозділів цивільного захисту, співробітники міліції, пожежної охорони, аварійної служби, водії транспортних засобів та представники інших професій, на яких цей обов’язок покладено законодавством і службовими інструкціями.

Залежно від умов, екстрена медична допомога може надаватись на догоспітальному і госпітальному етапах.

З метою наближення екстреної медичної допомоги в Україні створені центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, широка сітка служби ШМД, до складу якої входять станції, лікарні, відділення швидкої допомоги та науково-дослідні інститути.

Основним завданням Станції ШМД є:

а) надання екстреної медичної допомоги на визначеній території обслуговування;

б) доставка хворих, постраждалих та ін., в лікувально-профілактичні установи;

в) участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій

З метою уніфікації вимог до обсягів і якості надання медичної допомоги МОЗ України від 28.12.2002 р. набув чинності наказ № 507 ”Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги”, та наказ № 24 від 17.01.2005 ”Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Медицина невідкладних станів”. В яких викладенні загальні принципи, порядок надання, стандарти якості медичної допомоги при невідкладних станах на догоспітальному етапі.

Для надання екстреної медичної допомоги хворим (постраждалим) відводиться:

1.“Платинових пів-години", це час від отримання виклику ”каретою” швидкої допомоги до поступлення в стаціонар: 10 хв. на доїзд до постраждалого + 10 хв. на надання допомоги на місці події + 10 хв. на транспортування його в стаціонар.

2.Час від моменту травми до надання спеціалізованої допомоги в стаціонарі (аж до операції) називають"золотою годиною".

3.Станція ШМД забезпечує прибуття виїзної бригади швидкої медичної допомоги до місця виклику у 10-хвилинний термін від моменту їх надходження у містах та 30-хвилинний – у сільській місцевості.

Згідно концепції "Золота година" всі ушкодження розподілено на три категорії:

1. Необернені, вкрай тяжкі ушкодження, при яких навіть негайне втручання не призводить до позитивних наслідків травми.

2. Ушкодження при яких наслідки травми (смерть або інвалідність) залежать від своєчасності та якості втручання. Таким постраждалим медичну допомогу слід надавати на місці події та госпіталізувати в спеціалізовані лікарняні установи (в США - Центри травми І рівня) або в багатопрофільні лікарні для надання спеціалізованої медичної допомоги на протязі 1 години з моменту травмування.

3. Ушкодження, при яких надання спеціалізованої медичної допомоги може бути відкладеним на протязі 1 години без ризику для життя та здоров'я постраждалого.