Відмови й дефекти, пов'язані з вібропроцесами 2 страница

4. Матеріали для роботи в екстремальних умовах - оксидна (МgO, Al₂O₃, BeOта ін.) та безкиснева (Si₃N₄, AlNта ін.)кераміка.

5. Матеріали для конденсаторів:

- електролітичних - папір, оксидна ізоляція;

- низькочастотних - папір, конденсаторна масло, слюда, полімерні плівки, титановмістна кераміка;

- високочастотних - конденсаторна кераміка.

Активні діелектрики

- п'єзоелектрики, кварц, поляризована сегнетокераміка (цирконат - титанат свинцю, ніобат свинцю, ніобат барію, T-1700);

- сегнетоелектрики - сегнетова сіль, дигідрофосфат калію, титанат барію, сегнетокераміка типу BK; - піроелектрики;

- електрети - воски, полімери (фторопласт, поліетилентерефталат та ін.);

- оптично активні матеріали для активних елементів: лазерів рубін, ітрійалюмінієві гранати, алюмінат ітрію, натрійлантанмолібдат, молібден та шеєліт, леговані неодимом, флюорит з диспрозієм та ін.;

- люмінофори - сульфід цинку, вілеміт, воластоніт; рідинні кристали.

ГАЗОПОДІБНІ ДІЕЛЕКТРИКИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

До газоподібних діелектриків відносять всі гази, в т.ч. повітря та пара води. Багато газів (повітря, азот і т.д.) використовують як діелектрики в газонаповнених кабелях, конденсаторах, повітряних вимикачах високої напруги.

Наявність газів в шарах ізоляції призводить інколи до небажаних результатів. Якщо уявити, що у нас є складна ізоляція з різними діелектричними проникностями ( e₂ > e₁), то напруженість в першому діелектрику буде в стільки раз більше напруженості другого діелектрика, в скільки раз діелектрична проникливість першого менше діелектричної проникності другого:

Е₁/Е₂ =e₂/e₁

Діелектрична проникність газів близька до одиниці, а твердих діелектриків - від 2 до 10. Значить напруженість в газах буде в 2...10 раз більше ніж в твердих діелектриках. Це викличе іонізацію газів, що призведе до послаблення ізоляції всієї системи.

Властивості та застосування повітря, азоту, вуглекислота газу, водню, елегазу, фреону

Повітря – створює єдину ізоляцію в лініях електричних мереж (tgd практично дорівнює нулю). На властивість впливає волога.

Азот – використовується для „азотного захисту” трансформаторного масла, що попередньо знекислюється; для заповнення газових конденсаторів.

Водень – використовується для охолодження в електричних машинах великої потужності (але для запобігання утворення гримучого газу в середині машини утворюється надлишковий тиск).

Вуглекислий газ – застосовують у вигляді „сухого льоду” для охолодження.

Елегаз – в високовольтних конструкціях ( в неоднорідних полях), в герметизованих розподільних пристроях, в газонаповнених високовольтних кабелях. Має високу вартість та обмеження за температурою експлуатації.

Фреон – охолоджувач в холодильних машинах (викликає корозію деяких твердих органічних діелектриків).

Основні показники властивостей даних газів наведені в табл…..

Таблиця …

Порівняльна таблиця властивостей газів

РІДИННІ ДІЕЛЕКТРИКИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ

Рідинні діелектрики забезпечують ізоляцію трансформаторів, масляних вимикачів, реакторів, реостатів, конденсаторів, маслонаповнених кабелів та ін. Їх також застосовують як просочувальний матеріал та як складову частину ізоляційних лаків.

Рідинні діелектрики поділяються на:

природні (рослинні олії та нафтові масла);

синтетичні.

Рослинні олії – лляна, тунгова (для виготовлення лаків), рицинова (для просочування паперових конденсаторів).

Нафтові масла використовують як ізоляційні й охолоджувальні рідини.

Електропровідність та електрична міцність рідинних діелектриків

Електропровідність рідинних діелектриків пов’язана з будовою молекул рідини. В неполярних рідинах (центри однакових за величиною позитивних і негативних зарядів співпадають) –електропровідність залежить від дисоційованих домішок, в т.ч. вологи. В полярних рідинах (центри позиційних і негативних зарядів не співпадають і знаходяться на відстані один від одного) – електропровідність визначається не тільки домішками, але й дисоціацією (розподіленням) молекул самої рідини.

Полярні рідини мають більшу провідність ніж неполярні. Сильно полярні рідини (дистильована вода) вже розглядаються як провідник з іонною електропровідністю.

Рідинні діелектрики треба очищувати від домішок. Тривале пропускання електричного струму через неполярні рідини підвищує опір за рахунок переносу вільних іонів до електродів (електричне очищення).

Електропровідність рідинних діелектриків сильно залежить від температури (рис. ):

g=g₀ exp(at)

де g₀ – провідність рідинних діелектриків при 0 ⁰С;

a – постійна величина для певного рідинного діелектрика;

t – температура.

Рис. Вольт амперна характеристика рідинних діелектриків

Залежність струму від напруженості в рідинних діелектриках до певної величини (~0,1 МВ/м) відповідає закону Ома. Далі спостерігається різке зростання струму за рахунок рухливості іонів. В рідинних діелектриках з високим ступенем очищення спостерігається невелика горизонтальна ділянка (як у газів).

У рідинних діелектриків більш висока електрична міцність ніж у газів при нормальних умовах. Але пробій у рідинних діелектриків сильно залежить від їх чистоти. Можна говорити про три ступеня чистоти:

– забруднені, вміщують емульсійну воду та тверді механічні домішки;

– технічно чисті, практично не мають емульсійної вологи та механічних домішок;

– особливо ретельно очищені та дегазовані.

В першому випадку пробій проходить за мостиками, що утворились з крапельок води та механічних домішок, між електродами.

В другому випадку пробій виникає вздовж газового каналу між електродами (за рахунок іонізації газу емульсійної води).

При умовах третього випадку найбільше підходить теорія пробою. Під дією високих значень напруженості проходить виривання електронів з металу електродів, а також руйнування молекул самої рідини за рахунок ударів заряджених частинок.

Електрична міцність неочищеного трансформаторного масла складає ~4 МВ/м, а після очищення – досягає 20...25 МВ/м (рис. ).

1 – масло з слідами води

Рис. Залежність міцності трансформаторного масла від температури.

З ростом частоти поля електрична міцність рідинних діелектриків знижується.

Нафтові електроізоляційні масла

За характером використання нафтові мінеральні масла поділяють:

– масла для високовольтних трансформаторів і вимикачів;

– кабельні масла;

– конденсаторні масла.

Нафтові масла отримують в результаті фракційної перегонки нафти і складаються із суміші різних вуглеводнів парафінового (метанового), нафтенового та ароматичного рядів.

парафінові нафтенові ароматичні

H H H CH₂ CH

H₂C CH – HC CH

H – C – C – ...– C – H

H₂C CH₂ HC CH

H H H CH₂ CH

мають добру хімічну в маслах їх в маслах їх до 15%

стабільність (проти до 85% і їх наявність знижує

окислення), є окисленість.

насиченими з’єднаннями

Мінеральне трансформаторне, кабельне та конденсаторне масла

Технічні показники масла:

Об’ємна маса – відношення маси при температурі 20 ⁰С до маси води того ж об’єму при температурі 4 ⁰С. (m = 0,856...0,886 при 20 ⁰С – не нормується).

В’язкість. Повинна бути якомога меншою, щоб краще сприяти відведенню теплоти від обмоток і магнітопроводу, а також гасити дугу у високовольтних вимикачах.

Температура спалаху – не менше 140 ⁰С для сухого свіжого масла. При експлуатації – не повинна знижуватись не більше 5 ⁰С від початкової.

Кислотність. Кислотне число не більше 0,05 мг КОН на 1г свіжого масла. Експлуатаційне масло – не нормується (допустиме значення 0,25 мг на 1г масла).

Механічні домішки. Це всі речовини у вигляді осаду або в завислому стані (візуально – відсутні).

Діелектрична проникливість. – 2,2...2,3. З ростом температури зменшується мало.

Питомий об’ємний опір – 10¹²...10¹⁴ Ом×м. У придатного до експлуатації – більше 2×10¹² Ом×м (у непридатного менше 2×10¹² Ом×м).

Тангенс кута діелектричних втрат – при температурі 20 ⁰С tgd £ 0.7%; при 70 ⁰С – tgd £ 2,5%.

Електрична міцність. Для апаратів до 15 кВ – 25...20 МВ/2,5 мм; 15...35 кВ – 30...25 МВ/2,5 мм; більше 35 кВ – 40...35 МВ/2,5 мм (не менше).

У свіжому маслі може бути води 0,01...0,02%.

В трансформаторі масло слугує для зменшення температури обмоток і осердя, а також додатковою ізоляцією обмоток. Масло відводить теплоту в 25...30 раз інтенсивніше, ніж повітря (при вільній конвекції). У високовольтних вимикачах воно є ізолятором та сприяє гасінню дуги.

Конденсаторне масло – служить для просочування паперових конденсаторів. Буває нафтове (e =2,1...2,3; tgd=0,002 (при 1кГц); t⁰_густ= -45⁰С) та вазелінове (e =2,1...2,3; t⁰_густ = - 5⁰С). Е_міц ³ 20 МВ/м.

Кабельне масло – відрізняється від попередніх більшою в’язкістю.

Випробування трансформаторного масла їх обсяг і строки.

Визначають діюче значення пробивної напруги при частоті 50 Гц. Для трансформаторів, що не мають термосифонних фільтрів, масло випробовують не рідше одного разу на рік; в інших випадках масло береться на аналіз під час капітального та поточного ремонтів. В силових трансформаторах потужністю до 63 кВА напругою 10 кВ масло не випробовують, а замінюють за бракувальними показниками та результатами профілактичних випробувань ізоляції.

Старіння масла. Методи очищення та регенерації

Швидкість старіння масла зростає при:

– доступі повітря (зростає окислення);

– підвищеній температурі (максимальна 95 ⁰С);

– контакті з металами–каталізаторами старіння (мідь, залізо, свинець);

– дії світла;

– дії електричного поля.

При старінні масло стає більш темним, з’являються продукти хімічних процесів, збільшується в’язкість.

Способи очищення:

1. Відстій – здійснюється в сухому опалюваному приміщенні з чистим повітрям.

2. Центрифугування. Центрифуга відокремлює воду та домішки тільки в теплому маслі (+45...+55 ⁰С). При +70 ⁰С починається пароутворення води та інтенсивне старіння масла.

3. Фільтрування. Проводиться при температурі +20 ⁰С. При більшій температурі падає гігроскопічність фільтруючого картону. Фільтрування використовується після центрифугування (при центрифуговані відділяється емульсія). Застосування у фільтрпресах силікагелю або відбілюючих глин різко зменшує кислотність масла.

Способи сушіння:

Самий досконалий: розпиленням при температурі 60...70 ⁰С в бак, в якому підтримується вакуум 60...100 мм рт.ст.

З використанням азоту при вакуумі 150...180 мм рт.ст.

У власному баці трансформатора нагріванням до температури 70...80 ⁰С струмами нульової послідовності або втратами трансформатора.

Відновлення показників якості масла здійснюється регенерацією (глибоке очищення). Вона буває:

Адсорбентне: нагріте до температури 80...90 ⁰С масло перемішують з адсорбентом, потім проводять відстій, фільтрування. Цей спосіб називають контактним. При способі перколяції нагріте масло (80...100 ⁰С) пропускають через товстий шар адсорбенту (аморфне вугілля, силікагель, відбілюючі глини, активований окис алюмінію).

Термосифонний фільтр. Служить для безперервної регенерації і застосовується:

– на трансформаторах неменше 100 кВА;

– в сільських електромережах (друга назва –поглинальні патрони).

Синтетичні рідини, характеристики та застосування

Нафтові масла мають невелику температуру спалаху, малу діелектричну проникливість, високу горючість. Там , де треба висока пожежонебезпечність, підвищена ємність конденсаторів, використовують синтетичні діелектрики:

Хлоровані вуглеводні:

Совол – полярний діелектрик, прозора, безбарвна рідина з e =5,2, не горюча. Недолік – токсична, велика в’язкість.

Щоб знизити в’язкість соволу його розчинюють трихлорбензолом і отримують суміш – совтол. Застосовують у виробництві паперових конденсаторів та для спеціальних трансформаторів.

Кремнійорганічні рідини – мають малий tgd, низьку гігроскопічність, підвищену нагрівостійкість, малу залежність в’язкості від температури. e =2,5...3,3; tgd = 0,0001...0,0003, t⁰=250 ⁰C, r =10¹² Ом×м. Висока вартість.

Фторорганічні рідини – мають малий tgd, гранично малу гігроскопічність, високу нагрівостійкість (неменше 200 ⁰С), малу в’язкість, повну не горючість, високу дугостійкість, але високу вартість.

ТВЕРДІ ДІЕЛЕКТРИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Механізми поляризації покладені в основу класифікації лінійних (відносна діелектрична проникність не залежить від поля) однорідних діелектриків. В залежності від переважаючих механізмів поляризації розрізняють наступні групи діелектриків.

1) Неполярні, для яких характерна електронна поляризація (наприклад, поліетилен, фторопласт-4, полістирол, парафін, сірка та ін.) з типовими значеннями e_r = 1,9... 2,7 при нормальних умовах;

2) Полярні, для яких характерні електронна та дипольно-релаксаційна поляризації (наприклад, поліаміди, фенолоформальдегідні смоли, полівінілхлорид, епоксидні смоли та ін.) з типовими значеннями e_r = 3...7;

3) Іонні діелектрики з щільною упаковкою іонів, для яких характерні механізми електронної та іонної поляризації (наприклад, кварц, корунд, слюда та ін.) з типовими значеннями e_r = 4...10, а для кристалів, що містять іони титану, e_r навіть більше 100;

4) Іонні діелектрики з нещільною упаковкою іонів та аморфні діелектрики, для яких характерні механізми електронної, іонної, іонно-релаксаційної та електронно-релаксаційної поляризації (наприклад, ситали, скло та деякі види кераміки) з типовими значеннями e_r від 5... 15 до 30... 40.

Із нелінійних діелектриків слід відзначити сегнетоелектрики - діелектрики із спонтанною поляризацією, діелектрична проникність яких може досягати значень 10² ... 10³, а в температурних максимумах навіть 10⁴.

Воскоподібні діелектрики

Органічні речовини кристалічної будови, легкоплавкі, мають добрі електричні властивості, високу вологостійкість, але низькі механічні параметри. При переході з рідкого стану в твердий дають велику усадку (до 15...20%), тому більша частина об’єму порожнин ізоляції залишається заповнена повітрям, що призводить до пониження електричної міцності ізоляції матеріалу. Вони не здатні до плівкоутворення. Воскоподібні діелектрики мають обмежене застосування в електроізоляційній техніці, особливо у високовольтній і витісняються рідинними на напіврідинними просочувальними маслами.

Воски бувають природні та штучні.

Бджолиний віск – дав назву даному класу діелектриків, але зараз не застосовується. Електричні та фізико-хімічні властивості: r =(5...12)10¹¹ Ом×м.; tgd = 0,02...0,03; Е_пр = 25...35 кВ/мм; e =2,5...3,3; кислотне число 12...22 мг КОН/г; d=0,96...0,97г/см³; t_плав = 63...70 ⁰С.

Парафін (неполярний діелектрик). Отримують з дистиляту парафінистої нафти (шляхом нагрівання та виморожування). Трохи жирний на дотик. На зламі має кристалічну структуру. Розчиняється в бензолі, бензині, мінеральних маслах, але в спирті та у воді не розчиняється. Практично не гігроскопічний. При нормальній температурі має високу хімічну стабільність, але при 130...140 ⁰С в повітрі легко окислюється (опір знижується в 100 і більше раз). Не утворює плівок, тому не придатний для виготовлення лаків. Застосовують для просочування паперових конденсаторів низької напруги, дерев’яних деталей, електрокартонів. Просочують методом проварювання або під вакуумом. Для кабелів, з метою захисту від гниття,– в суміші з озокеритом. Електричні та фізико-хімічні властивості: r =10¹⁵ Ом×м.; tgd = (3...7)10^-4; Е_пр = 20...30 кВ/мм; e =1,9...2,2;кислотне число - нульове ; d=0,85...0,9г/см³; t_плав = 49...54 ⁰С.

Озокерит (гірський віск). Природна копалина з нафтовим запахом. Він є сумішшю твердих вуглеводнів парафінового ряду з деяким вмістом смолистих речовин. Розчиняється в бензолі, толуолі, хлороформі, сірковуглецю, змішується з лаками, смолами та восками. Застосовується для просочування бавовняно - паперових обплетень проводів та кабелів. Електричні властивості: r =10¹⁴ Ом×м.; tgd = 0,01; Е_пр=³ 25 кВ/мм; e =2,7...2,8.

Церезин. Суміш твердих вуглеводнів метанового ряду. Від парафінів відрізняється сильно розвинутими ланцюжками вуглецевих атомів. Розрізнюють:

- озокеритовий – продукт очистки озокериту. Електричні властивості: r =10¹⁵ Ом×м.; tgd = (7...8)10^-4; Е_пр= 15...20 кВ/мм; e =2,1...2,3; d=0,88...0,92 г/см³; усадка 5...7%; t_плав= 57...80 ⁰С;

- синтетичний – продукт, що отримують при виробництві синтетичного бензину. Електричні властивості:r = 10¹³Ом×м.; tgd = (5...9)10^-4; Е_пр=14...18 кВ/мм; e =2,3...2,5; d=0,89...0,9 г/см³; усадка 5...7%; t_плав= 95...103 ⁰С;

Церезин, завдяки дрібнокристалічній структурі, утворює з маслами стійкі нероздільні суміші, утворює тонку плівку, що не тріскається. Застосовується для просочування металопаперових конденсаторів, волокнистої ізоляції кабелів зв’язку. Надає гумі стійкості від сонячного світла.

Галовакс. Синтетичний діелектрик, що синтезується шляхом хлорування ароматичного вуглеводню – нафталіну (С₁₀Н₈). (Через розплав нафталіну в присутності хлорного заліза (каталізатор) пропускають хлор). Розчиняється в бензині, не розчиняється в спирті та воді. Полярний. Дає можливість на 20...25% збільшити ємність паперових конденсаторів. Недолік: токсичність, особливо в розігрітому стані. Електричні властивості:r=10¹⁴ Ом×м.; tgd = 0,03; Е_пр=8...10 кВ/мм; e =4,5...5,5; d=1,55...1,7 г/см³; кислотне число 0,02 КОН/г; t_плав= 110...130 ⁰С;

Вазелін. Суміш твердих і рідких вуглеводнів, що отримані із нафти. При нормальній температурі – напіврідка маса. Застосовується для просочування паперових конденсаторів. Електричні властивості:r=5×10¹² Ом×м при t=20⁰С, 5×10 ⁹Ом×м при t=100⁰С.; tgd = 0,002 при t=20⁰С; Е_пр= 20 кВ/мм.

Електроізоляційні смоли

Речовини органічного походження, що мають аморфну будову. Вони поділяються:

– за походженням: на природні та синтетичні;

– за властивостями на термопластичні (при нагріванні та наступному охолодженні властивості їх не змінюються і вони зберігають плавкість і розчинність в тих чи інших розчинах) та термореактивні (при нагріванні до досить високої температури протягом тривалого часу, вони втрачають властивість плавкості та розчинності).

Природні смоли:

Каніфоль. Одержують термічною обробкою смол хвойних дерев після відгонки води та скипидару. Аморфна речовина від світло-лимонного до темно-помаранчового кольору (чим темніше, тим більше домішок, тим гірші електричні властивості). Застосовують для просочування паперової ізоляції кабелів, у виробництві лаків, масло-каніфольних компаундів, флюсів. Електричні властивості:r=10¹³ Ом×м.; tgd = 0,05; Е_пр=10...12 кВ/мм; e =2,7...3,5; d=1,09 г/см³; t_плав=50...70 ⁰С;

Шелак. Одержують при очищенні гумілаку, що виділяють комахи на гілках тропічних дерев. Розчиняється в етиловому спирті. Застосовується як просочувальний матеріал у виробництві слюдяних виробів. Використання в електротехніці на сьогодні обмежене. Електричні властивості: :r=10¹⁴ Ом×м.; tgd = 0,008 0,01; Е_пр= 20...30 кВ/мм; e =3,5; d=1,04 г/см³;t_плав= 100...120 ⁰С;

Копали. Тугоплавкі смоли, важкорозчинні. Викопні продукти дерев-смолоносців. Застосовують як додаток до олійних лаків.

Синтетичні смоли:

Резольні смоли. Полярні діелектрики термореактивного класу. Електричні властивості: :r=10¹² Ом×м.; tgd = 0,025 0,05; Е_пр= 10...16 кВ/мм; e =4,5...6,0;

Бакелітова смола – отримують в результаті реакції фенолу і формаліну в присутності окису барію та амонію. Застосовують як додаток при виробництві пластмас і бакелітових лаків.

Резольні смоли не рекомендується застосовувати в електричних апаратах, так як вони легко обвуглюються (утворюють струмопровідні мостики)

Новолачні смоли. Отримують варінням фенолу з формальдегідом в присутності соляної кислоти. Термопластична речовина. Діелектричні властивості нижчі від резольних (наявність кислотного каталізатору). Застосовують для виробництва пластмасових виробів в низьковольтній апаратурі. Електричні властивості: r=10¹⁰ Ом×м.; tgd = 0,05 0,1; Е_пр= 10...12 кВ/мм; e =4,5...6,0.

Гліфталеві смоли (поліефірні). Результат реакції поліконденсації гліцерину та фталевого ангідриду при температурі 220 ⁰С. Використовують як основа лаків, для виробництва слюдяної ізоляції. Електричні властивості:r=10¹²Ом×м.; tgd =0,003...0,03; Е_пр=15...20 кВ/мм; e =4...7; d=1,38 г/см³; кислотне число 12 КОН/г.

Полівінілацеталеві смоли. Полярні діелектрики, результат реакції поліконденсації полівінілового спирту з альдегідами (формальдегідом) в присутності сірчаної або соляної кислоти. Використовують для виробництва емальлаків для обмотувальних проводів. Електричні властивості: r=10¹³ Ом×м.; tgd = 0,008...0,01; Е_пр= 80...100 кВ/мм; e =3,4...3,8.

Епоксидні смоли. Одержують шляхом поліконденсації хлорованого гліцерину з двоатомними фенолами. Застосовується як основа заливальних компаундів з додаванням затверджувачів (об’ємна усадка 0,5...1,5%). Електричні властивості: r=10¹³Ом×м.; tgd = 0,001...0,004; Е_пр=16...28 кВ/мм; e =3,5...3,9; d=1,2 г/см³; працюють при температурі від –60 до +130 ⁰С.

Бітуми

Група аморфних матеріалів з суміші вуглеводів з домішками. Слабо полярний діелектрик. Розрізнюють:

– природні (асфальти) – утворені із нафти. Застосовують печерський та садкинський для виготовлення електроізоляційних покривних лаків (t_розм= 150...220 ⁰С);

– штучні (нафтові) – тугоплавкі (до 140 ⁰С ). Застосовують для виготовлення просочувальних лаків.

Електричні властивості: r=10¹⁴ Ом×м.; tgd = 0,008...0,2; Е_пр= 12...25 кВ/мм; e =2,2...3,0;

Електроізоляційні лаки

Лаки – розчини плівкоутворюючих речовин у розчинниках, що звітрюються. Плівкоутворюючі речовини – після звітрювання розчинників і хімічних реакцій утворюють еластичну плівку. До них відносять природні та синтетичні смоли, олії, бітуми. Для еластичності – додають пластифікатори, для прискорення сушіння – сикативи. Для розбавлення лаків, що загустіли, вводять розчинники, що відрізняються від розчинників більш повільним випаровуванням.

Лаки поділяються:

1. За призначенням:

- просочувальні;

- покривні;

- ключі;

- спеціальні (для емалювання обмотувальних проводів).

Це не строгий поділ, так як один і той же лак може використовуватись як покривний , просочувальний, клеючий.

2. За складом:

- олійні;

- олійно-бітумні;

- смоляні;

- кремнійорганічні та ін.

3. За способом сушіння:

- холодного (повітряного) – утворення плівки при кімнатній температурі (шелачні, ефір целюлозні). Застосовуються при ремонтних роботах;

- гарячого (пічного) – процес проходить при температурі від 70⁰С і вище. В цих лаках застосовують термореактивні плівкоутворюючі речовини (гліфталеві, резольні, та інші смоли) і вимагає умов для полімеризації. У них вищі механічні та електричні характеристики ніж при холодному сушінні.

Просочувальні лаки – для просочування пористої та волокнистої ізоляції (паперу, картону, тканини, ізоляції електромашин). Після просочування пори заповнюються не повітрям, а лаком, що збільшує електрична міцність, вологостійкість та теплопровідність ізоляції. Вимоги для просочувальних лаків:

– добра просочувальна здатність (визначається за кількістю просочених шарів батисту за 15 хвилин);

– відсутність шкідливого впливу на ізоляцію провідникових матеріалів;

– високі електроізоляційні властивості;

– добра вологостійкість, хімічна стійкість, нагрівальна стійкість;

– достатня механічна міцність;

– додаткові вимоги проти розчинників, масел, мікроорганізмів.

Покривні лаки – слугують для утворення механічно міцної, гладкої, блискучої, вологостійкої плівки на поверхні твердої (або попередньо просоченої пористої) ізоляції. Підвищує поверхневий опір, захищає від вологи, хімічних речовин. Повинен мати високу липкість – адгезію. До покривних відносять емаль-лаки – емальовані проводи; пігментовані емалі (пігмент – вуглець (сажа)) – застосовують в лобових частинах для покращення форми електричного поля.

Ключі лаки застосовують для склеювання між собою твердих електроізоляційних матеріалів або для приклеювання їх до металу. Повинні мати добру адгезію, не розм’якшуватись робочої температури, бути вологостійкими та мати високі електроізоляційні властивості.

Смоляні лаки:

– бакелітові – розчин бакеліту в спирті (стадія А) – це просочувальні та клеючі лаки. Використовують при виробництві гетинаксу, текстоліту, ізоляції для високовольтної апаратури. Схильні до теплового старіння;

– гліфталеві – розчин гліфталевих смол в спирті та рідких вуглеводів. Термореактивні. Використовують для клеєння міканітів. Вологостійкість нижча ніж у бакелітових;

– кремнійорганічні – вимагають гарячого сушіння, утворюють нагрівання - та вологостійкі плівки;

– полівінілхлоридні – стійкі до дії бензину, масла та хімічно активних речовин.

Целюлозні лаки. Розчини ефірів целюлози (нітроцелюлозний лак). Лаки холодного сушіння. Механічно міцні, вологостійкі. Застосовуються для захисту гумової ізоляції від озону, масел, бензину.

Олійні лаки. Основа їх є висихаючі олії. Швидкість сушіння залежить від вмісту сикативу. Підвищена кількість його дозволяє застосовувати холодне сушіння, але плівка швидко старіє, розтріскується. Для високоякісної електроізоляції лаки виготовляють з малою кількістю сикативів і проводять гаряче сушіння. Застосовують для виготовлення світлих лакотканин, лакопаперів, просочування обмоток машин і апаратів, ізоляції листів магнітопроводу електромашин (гаряче сушіння » 500 ⁰С)