У СТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ

Вже в Давньому Єгипті косметика використовувалася досить широко. Мистецтвом виготовлення косметичних засобів володіли в основному жерці. Заможні люди застосовували дорогі методи покращення зовнішності (фарбувалися і жінки, і чоловіки),

використовуючи для цього спеціальні речовини, а менш багаті використовували прості "народні" засоби. Турбота про зовнішність була для єгиптянок справою першорядної важливості. Крім олівця для брів їм була добре відома помада, лак для нігтів, фарба для волосся, запашна вода та інші атрибути арсеналу сучасної жінки. Їдкий сік деяких видів ірису вживали як рум'яна (роздратування шкіри цим соком викликало почервоніння, яка зберігалася тривалий час). У деяких випадках косметика мала профілактичне значення. Наприклад, підведення ока не тільки жінками, але й чоловіками запобігало запаленню повік від сліпучого сонця і сухого вітру.
Дуже популярні були засоби для відбілювання обличчя. Так, відомо, що Клеопатра для збереження ніжності і білизни шкіри обличчя використовувала мазь, основним компонентом якої був подрібнений крокодилів послід разом з білилами.

З 16 в. до н. е. до нас дійшли способи використання в якості косметичних засобів алебастру і меду, склади барвників для фарбування віка в зелений, а їх країв - в чорний колір. Губи і щоки фарбували хною, а нігті рук і ніг - золотили. Також, вже тоді була відома мікстура для епіляції (видалення волосся). В якості духів єгиптянки використовували рослинні олії з додаванням соку водяної лілії або лотоса.

Ідеалом жіночої краси Стародавнього Єгипту 15 в. до н.е. вважається знаменита Нефертіті, дружина фараона Ехнатона. Її природній красі все-ж таки допомагала косметика: догляд за шкірою, грим, прикраси.

У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ ТА РИМІ
Грецька міфологія приписує винахід косметичних засобів богині Афродіті, а їх поширення - Олені Прекрасної. Гречанки не тільки чорнили вії сажею, але і закріплювали її сумішшю яєчного білка зі світлою смолою, а губи й щоки рум'янили за допомогою сурику. Багаті римлянки фарбували віка золотавою фарбою і підводили брови вугіллям.
У Стародавньому Римі існували так звані "космети" - рабині, що прикрашають тіло й обличчя жінок Древнього Риму.

Римські красуні почали широко використовувати косметику вже в середині першого століття нашої ери. Тушшю для вій і тінями для повік служила сурма, крейда надавала обличчю необхідну білизну. У той же час стали використовувати засоби для видалення волосся, пемзою чистили зуби і фарбували волосся хною.

У СТАРОДАВНІЙ ІНДІЇ І В СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ
Великий інтерес представляє косметика Стародавньої Індії та Стародавнього Китаю. В цих країнах існував справжній культ жіночої краси, для підтримки і вдосконалення якої застосовували бальзами, екстракти рослин, туш, білила для обличчя, лак для нігтів. За тисячу років до нашої ери індійський письменник Суструта в книзі "Пізнання життя" описав навіть пластичну операцію носа. Косметика завжди мала одне коріння з медициною. Папіруси присвячені питанням медицини, містять косметичні рецепти часто вперемішку з молитвами і заклинаннями.

У ДРЕВНІЙ РУСІ
У Стародавній Русі користувалися фарбами "з городу": для рум'ян викори-стовували буряк, моркву або бодягу (річкова губка), для губ - плоди малини або вишні, а для відбілювання шкіри обличчя - розсіл капусти. Треба сказати, наші сільські модниці досягали майже віртуозної майстерності в користуванні цими нехитрими засобами. "Губками ала, червлена бровами ..."