Образотворче мистецтво

Скульптура.Розвиток скульптури без­посередньо пов'язаний з поступом архітек­тури, позаяк скульптурні зображення за­стосовували для оздоблення архітектурних споруд. Так, львівські споруди прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням, в орнаментах якого примхливо переплітаються листя аканта, квіти гра­ната, виноградні грона. Неоціненні шедев­ри українського мистецтва - скульптурні різьблення львівських каплиць Камп'янівта Боїмів.У ті часи набув поширення і скульптурний портрет.Він виконував функцію надгробного пам'ятника. Так, 1579 р. в Успенському соборі Києво-Печер­ської лаври було встановлено надгробок князя К. І. Острозького: одягнений у рицар­ський обладунок князь ніби відпочивав на ложі.

Малярство.Протягом 16 - першої по­ловини 17 ст. розвивався іконопис- найпопулярніший і найпоширеніший вид живо­пису. Українським іконам 16 - першої поло­вини 17 ст. властиве тяжіння до відобра­ження реального світу. Дедалі частіше зо­браження на образах набували портретних рис конкретних людей. Виняткової май­стерності досягай українські митці у ство­ренні іконостасів. Справжньою перлиною українського мистецтва є іконостас П'ятницькоїцеркви, створений львівськими митцями в першій половині 17 ст. До ше­деврів українського мистецтва належить та­кож іконостас львівської Успенськоїцер­кви. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.Поряд із церков­ним розвивались і світські жанри. За тієї доби, зокрема, з'явилися портрет, істо­рична та батальна картини, краєвид.Особливо популярним був портретний жи­вопис. У портретах українських художників другої половини 16 — першої половини 17 ст. відчутні впливи європейського мис­тецтва. Показовими щодо цього є портрети князя Костянтина Острозького, руського воєводи Яна Даниловича.