Архітектура та містобудування
Старі міста, відбудовуючись, набували інших архітектурних рис.Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам'янець, Острог. Виникало багато нових міст.Серед них - Жовква, Броди, Станіслав (тепер Івано-Франківськ), Бережани, Тернопіль, що закладались як фортеці-резиденції магнатів. Сприятливішими для появи нових міст були західноукраїнські землі, більш віддалені від кочового Степу. На Київщині, Брацлавщині, Волині, які за тих часів потерпали від татарських і ногайських нападів, міста здебільшого виникали із заселенням давніх городищ, коли для будівництва міських укріплень використовувалися вали і рештки оборонних споруд минулих часів. Найголовніше досягнення містобудування тієї епохи - втілення принципу регулярної забудови.
Містобудування 16 - першої половини 17 ст. зазнало відчутного впливу європейського Відродження. Особливо яскраво ренесансні риси втілено в західноукраїнських містах.
Провідне місце в архітектурі Відродження належить світським будівлям -ратушам, замкам-палацам, житлам міщан. Унікальним зразком ренесансного будівництва став ансамбль львівських споруд: будівлі на площі Ринок - будинок Корнякта, Чорна кам'яниця, пам'ятки, пов'язані зі львівським Успенським братством - Успенська церква, каплиця Трьох святителів, вежа Корнякта. Авторами цих проектів були Павло Римлянин, Войтех Капінос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін. Найнаочніше засвідчують ренесансні риси в архітектурі каплиць Боїмів та Камп'янів. Ці пам'ятки оздоблені розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з виноградних грон і квітів аканта.
Оборонні споруди. Вироблена в попередню епоху баштова система укріплень, коли основу фортифікації становили високі й товсті мури, на яких споруджувалися вежі, застосовувалася українськими архітекторами до кінця 17 ст. При цьому міські укріплення часто будували з дерева. Дерев'яна фортеця була неодмінною ознакою міста на землях Подніпров'я та Лівобережжя, де не існувало інших будівельних матеріалів. Дерев'яні захисні споруди мав тогочасний Київ. В оборонній архітектурі застосовувалися й нові способи будівництва. По-іншому зводили захисні мури: вони стали нижчими, проте значно ширшими. Винаходом тих часів були бастіонні укріплення,У 16 ст. внаслідок будівельних робіт нових обрисів набув славнозвісний Луцький замок.Було перебудовано й замок є Острозі.Протягом 16 - початку 17 ст. перебудовувалась і Кам'янець-Подільська фортеця.її обклали каменем, звели нові вежі. Слави нездоланних фортець у 17 ст. зажили замки-бастіони у Бродахта Бережанах.
Замки у Збаражі, Золочеві й Підгірцях поєднують риси оборонної архітектури з палацовою. Оборонні палаци- так називають подібні споруди - здебільшого будувалися для відпочинку магнатів-воєначальників. Потреби оборони враховувалися також під час будівництва культових споруд. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами з вежами-бастіонами.Такими, зокрема, є Троїцький монастир у Межиріччі під Острогом, Успенський Почаївський монастир. До оборони пристосовувалися й окремі храми,як, приміром, П'ятницька церква у Львові, Успенська церква А. Киселя в с. Низкиничі на Волині.
Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 940;