Культура України XIV — початку XVI ст.

Розвиток української культури з початку XIV ст. відбувався в досить важких історичних умовах, які характеризувалися:

• навалою монголо-татарських орд на українські терени;

• експансією Польщі та Литви;

• переходом українських територій під владу Польщі, Литви, Угорщини, Молдови.

Розвиток української культури в цю добу можна поділити на два періоди:

• литовсько-руський — коли Литва, перебуваючи на нижчому від Русі-України культурному рівні, увібрала в себе все найкраще з нових земель;

• польсько-литовський.

На думку М. Грушевського, польська культура XІV-XV ст. не досягла високого рівня, а була в значній мірі відбитком німецької та італійської культур.

В українському культурному житті XV ст. спостерігаються кризові явища. Адже українська культура була тісно пов'язана з православною церквою, а церква одержувала на духовний розвиток кошти від держави. Коли української влади не стало, Литовська та Польська держави підтри­мували лише католицьке духовенство. Православною ж церквою, як власне

й культурою, ніхто не опікувався. Усе менше трапляється освічених лю­дей серед духовенства, знищуються старі церковні та світські ніколи, слаб­шають література та художня творчість.

Тяжкий іноземний гніт і спустошливі війни гальмують культурний роз­виток. Проте навіть у цих складних умовах культура українського наро­ду розвивалася.