Вибір системи посадок, квалітетів та виду посадок

Вибір системи посадок.В машинобудуванні переважно застосовують посадки в системі отвору. Обґрунтування такого підходу приведено у п.2.3. Область застосування посадок в системі вала також приведена у п. 2.3.

Вибір квалітетів.При виборі квалітетів необхідно враховувати ряд загальних положень.

Техніко економічні фактори. Зі зменшенням допуску піднімається якість, але ускладнюється процес виготовлення і різко збільшується вартість виробу. У зв’язку з цим слід призначати таку точність, яка при найменших затратах забезпечить задану працездатність продукції.

Технологічні можливості досягнення наміченої точності. Кожний метод обробки металів характеризується певною точністю. Точності можливості одних і тих же технологічних процесів залежать від стану верстатів і організації процесів. Наприклад, з допомогою спеціальних пристосувань точність одних і тих же технологічних процесів може бути дещо підвищена. На зношеному обладнанні неможливо отримати притаманну йому точність.

Можливість перевірки наміченої точності розмірів. Вимагається повна відповідність між точністю продукції та досяжної точності вимірювальних засобів.

При підборі квалітетів часто використовують досвід проектування іексплуатації аналогічних виробів. В машинах і приладах при високих вимогах до обмеження розбросу зазорів і натягів посадок застосовують для отворів ІТ7, а для валів ІТ6; при особливо високих вимогах до точності з’єднань (вузли підшипників кочення високої точності в приладах) застосовують для отворів ІТ6, а для валів ІТ5; при менш високих вимогах до обмеження розбросу зазорів і натягів для спрощення технології можна застосовувати ІТ8; у з’єднаннях, які допускають великі зазори та для полегшення складання, застосовують ІТ9 – ІТ12; допуски вільних розмірів назначають по ІТ11 і більше.

Вибір посадок. Основними характеристиками посадок є значення найменших натягів чи зазорів та їх допусків.

Посадки з зазором застосовують у рухомих з’єднаннях для полегшення складання при невисокій точності центрування, у регульованих з’єднаннях, для забезпечення змащення тертьових поверхонь (підшипники ковзання, поршень з циліндром та ін.) та компенсації теплових деформацій, для складання деталей з антикорозійними покриттями. В залежності від потрібної величини зазору використовують поля допусків від а до h.

Перехідні посадки застосовують у нерухомих роз’ємних з’єднаннях при необхідності точного центрування. Потребують додаткового закріплення зібраних деталей. Посадки з більш вірогідними натягами застосовують при великих , ударних навантаженнях, при підвищеній точності центрування та нечастих розбираннях, а також при трудному складанні замість легких посадок з натягом. Посадки з більш вірогідними зазорами використовують при невеликих статичних навантаженнях, частих розбираннях та утрудненому складенні, а також при необхідності регулювання взаємного положення деталей. Для отримання таких посадок частіше всього використовують поля допусків відj_sдо p.

Посадки з натягом за значенням відносного натягу підрозділяють на три групи:

Особливо важкі і важкі посадки передають великі і динамічні навантаження без додаткового закріплення з’єднаних деталей, але вимагають високу міцність деталей.

Середні посадки передають вдвічі менші навантаження. При небезпеці перенапруження в матеріалі деталей можуть заміняти важкі. В деяких випадках підсилюються додатковим кріпленням.

Легкі посадки застосовують при малих навантаженнях для зменшення деформації зібраних деталей. Нерухомість деталей забезпечують додатковими кріпленнями. Ці посадки допускають не часті розбирання.

В залежності від потрібної величини натягу використовують поля допусків від r до zc.