МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОЛЕКТИВНИХ ТВОРЧИХ СПРАВ

Чинне місце у системі виховної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів займають колективні творчі справи (КТС). Їх головним організатором підготовки і проведення є класний керівник.

Методика колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Певним чином систематизував, дав наукове обґрунтування цій методиці доктор педагогічних наук, академік РАО, лауреат премії ім. А. Макаренка Ігор Петрович Іванов (1923-1992).

Саме він ввів в обіг поняття «Колективна творча справа», визначив її як соціальну діяльність творчої групи, спрямовану на створення нового продукту (творчого продукту).

Колективна творча справа – це вияв життєво-практичної соціальної турботи про поліпшення загального життя. Це сукупність певних дій на загальну користь і радість. Тому це – справа. І не лише справа, а колективна справа, оскільки у її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу. Крім того, це творча справа, тому що на кожний стадії здійснення усі вихованці разом з вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили її успіх.

Отже в основі методики КТС покладені наступні принципи: соціально корисна спрямованість діяльності дітей і їхніх наставників, співробітництво дітей і дорослих, багато ролевий характер діяльності, творчість.

Колективні творчі справи є важливим фактором розв’язання творчих справ, оскільки:

· виховні завдання, які ставляться педагогами, у процесі КТС розв’язуються непомітно: члени колективу визначають ці завдання і вони стають для них вимогами до самих себе;

· у процесі одночасно розв’язуються багато виховних завдань морального, фізичного, трудового, розумового, естетичного рівнів;

· КТС розвивають у єдності три сторони особистості: пізнавально-світоглядну (знання, переконання, погляди, ідеали), емоційно-вольову (почуття, прагнення, інтереси потреби), дійову (вміння, навички, здібності, риси характеру);

· участь вихованців у підготовці та проведенні КТС як найкраще сприяє їх включенню в активну соціальну діяльність, отже, створює оптимальні умови для оволодіння соціальним досвідом.

Колективні творчі справи різняться між собою передусім пізнавально-практичною спрямованістю на розвиток кожної особистості зокрема, і творчого колективу в цілому.

Виділяють такі види КТС: суспільно-політичні, трудові, пізнавальні, художньо-естетичні, спортивно-оздоровчі [20].

Основу змісту суспільно-політичних КТС складає морально-політичний досвід, який виховує в школярів громадянське ставлення до суспільних подій, до життя країни в минулому і теперішньому.

Трудові КТС виховують громадянського ставлення до праці, її культури, поваги до людини праці, до різних форм власності, матеріальних багатств суспільства.

Пізнавальні КТС – виховання громадського ставлення до таких сторін життя, які недостатньо вивчені, повні загадок і таємниць, потребують свого розкриття шляхом колективного пошуку, а також пізнавальної діяльності. Це - вечір веселих завдань, вечір-подорож, вечір розгаданих і не розгаданих таємниць, захист фантастичних проектів, прес-конференція, турнір знавців.

Художньо-естетичні КТС – розвиток у школярів художньо-естетичних поглядів, дійового інтересу до різних видів мистецтва і потреб в них, уміння і навичок художньої творчості. Використовуються концерт-блискавка, літературний вечір, конкурси читців, танцюристів, музикантів, концерт «Ромашка», конкурс живих картин тощо.

Спортивно-оздоровчі КТС – виховання у дітей свідомого ставлення до фізичної культури, спортивно-оздоровчої сторони життя нашого суспільства і народів інших країн, до себе як до здорових і загартованих людей: «Веселі старти», весела спартакіада, похід і т.д.

Організаційні КТС – виховання організаторських можливостей вчителів у співдружності з дітьми. Це: газета-блискавка, день народження колективу, колективне планування, колективне обговорення зробленого,

Як бачимо, педагогічна діяльність класного керівника як педагога-вихователя, багатогранна, вимагає наполегливої творчої праці, що має бути розрахованою на найближчу зону фізичного, психологічного і соціального розвитку особистості, задовольняла б пізнавальні інтереси вихованців і була наповнена глибоким моральним змістом. А це вимагає від класного керівника постійної праці над собою, щоб завжди вести за собою вихованців через систему перспективних ліній.

Можна надати орієнтовані форми діяльності колективу та відповідні КТС [20].

Організаторська діяльність колективу:

ü гра «Лідер» – вибори в класі («Квітка з семи пелюстків»);

ü ділова гра «Програма» (як скласти програму діяльності класу);

ü колективне планування «Ми прогнозуємо своє майбутнє завтра»;

ü конкурс між мікро-групами на кращу пропозицію до плану;

ü анкета–скарбничка «Хочу, щоб було так», або «Думаю, мрію, пропоную»;

ü випуск газет-блискавок з питаннями-завданнями та скарбничкою пропозицій;

ü аналіз розвідки корисних справ;

ü захист проектів «Наш клас у 20.. р», колективного проекту авторської школи;

ü вибори градоначальника;

ü подорож в небувалі країни;

ü ЛНП (лабораторія невирішених проблем);

ü симпозіум «Чи добре дітям в школі, після школи?»;

ü творча естафета–знайомство класних колективів;

ü збір «Розкажи мені про себе»;

ü збір-знайомство «Естафета улюблених занять»;

ü інструктивно-методичний збір «Як повести за собою»;

ü гра-змагання «Знання та уміння знайдуть собі застосування».

Суспільна-гуманістична діяльність:

Ø прес-конференція;

Ø політичний турнір;

Ø економічний вісник;

Ø гра естафета «Економіка і ми»;

Ø гурток «Юний менеджер»;

Ø клуб юних парламентарів.

Ø економічна гра «Юніор-бізнес»;

Ø шкільна фондова біржа;

Ø кінолекторій «Проблемний екран»;

Ø клуб спілкування.

Пізнавальна діяльність

ü день пізнавальних ігор (зміст: куток пізнавальних ігор; кімната таємниць і загадкових явищ; академія невідомих наук; складання тлумачного словника за певним принципом; розробка кросвордів; відкриття музею);

ü захист фантастичного проекту на тему «Людина 3000-го року», «Міжгалактичне спілкування», «Роботи і техніка», «Школа майбутнього»;

ü КТС «Робінзонада»;

ü фестиваль мальованих фільмів пізнавальної тематики;



ü прес-конференція «За сторінками твоїх підручників»;

ü усний журнал «За сторінками улюбленого журналу»;

ü конкурс «Захист улюбленої газети»;

ü подорож в читай-місто;

ü аукціон знань;

ü турніри ерудитів і знавців;

ü аукціон «Народна мудрість про природу»;

ü вечори цікавої науки;

ü інтелектуальний хокей.

Ціннісно-орієнтаційна діяльність

Ø анкета «Портрет мого класу» та її аналіз;

Ø анкета «Твої захоплення»;

Ø вечір творчого портрету.

Ø клуб «Етикет не секрет»;

Ø клуби спілкування: «Дзеркало», «Подружка», «Покликання».

Ø клуби «Пізнай себе», «Нема меж удосконаленню»;

Ø ігри-тренінги з культури спілкування;

Ø психологічний практикум;

Ø турніри лицарів;

Ø турніри майбутніх сімей;

Ø диспут «Що означає бути відповідальним за кохану людину?»;

Ø круглий стіл «Сучасне звучання проблемі «батьки і діти»»;

Ø круглий стіл «Дорослі і ми»;

Ø подорож в світ професій від а до я;

Ø гра «словничок вивчених слів»;

Ø збір-розмова «Себе як в дзеркалі я бачу»;

Ø захист проекту «Школа співробітництва»;

Ø педагогічна олімпіада для старшокласників «Відкрий в собі талант»;

Художньо-творча діяльність

ü конкурс творців екологічних казок;

ü конкурс художників-графіків природоохоронного плакату;

ü турнір художників «Співавтор-природа»;

ü конкурс фітодизайнерів «Фантазія осені», «Зимові сюжети», «Природа: майстерність, фантазія!»;

ü КВК, що розкриває проблеми взаємовідносин людини і природи;

ü конкурс осінній бал;

ü конкурс-захист «Пори року»;

ü конкурс-дискусія «Мої музичні захоплення»;

ü аукціон знань про сучасну естраду;

ü музичний ринг;

ü вечір авторської пісні «Візьми гітару»;

ü фестиваль мистецтв;

ü фольклорний фестиваль «Всі ігри будуть у нас в гостях»;

ü виставка «Світ моїх захоплень»;

ü пісенний аукціон;

ü турнір знавців театру;

ü театральний КВК;

ü конкурс «Козацькому роду нема переводу»;

ü перекличка телестудій;

ü конкурс «Посміхніться, джентльмени»;

ü гуморина-2006;

ü вечір «І пробуджується поезія в мені».

Спортивна діяльність

Ø свято «Сила-грація»;

Ø туристична естафета;

Ø весела зимова спартакіада;

Ø спортивно-туристична гра «Слідопит»;

Ø конкурси «Кращий бігун, кращий стрибун, кращий плавець всяк молодець»;

Ø подорож «Будь здоров»;

Ø походи вивчення рідного краю «Туристичними стежками»;

Ø свято «Тато, мамо, я – спортивна сім’я».

Трудова діяльність

ü розвідка корисних справ.

ü ательє добрих послуг.

ü майстерня з виготовлення сувенірів.

ü шкільний кооператив.

ü день підприємництва (перед дітьми поставлено завдання – заробити гроші для оплати екскурсійної поїздки, виїзду в театр. Кожен клас повинен продумати, організувати і провести свою колективну творчу справу, яка принесла б йому фінансову вигоду. Це може бути: робота шкільного кафе, ігротека, спектаклі, концерти, відкриття шкільного філіалу Арбату, робота студії звукозапису Орфей).

ü атака праці (прибирати територію від снігу, листя і т.д., прикрасити будівлю, посадити квіти). Атака трудової КТС проводиться після спеціальної розвідки або за сигналом про недоліки. Важливо, щоб трудова атака трималася в секреті від тих, про кого учасники операції турбуються.

ü десант – вихід чи виїзд добровольців на допомогу іншим колективам і організаціям в будь-який важливій справі.

Як бачимо тематика КТС відображає всі напрямки виховної діяльності класного колективу, однак підходи до її організації відрізняються від загальноприйнятих. Колективна творча справа – це, перш за все, спільний пошук кращих рішень життєво важливих завдань, тому, що створюється, сумісно виконується, організовується, задумується, вирішується, оцінюється дітьми разом із дорослими.

В КТС вирішується цілий ряд педагогічних завдань, відбувається розвиток колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, самоуправління, активного ставлення до навколишнього середовища. А завдання організатора полягає в тому, щоб направити КТС на збагачення колективу і особистості соціально цінним досвідом, на удосконалення кращих дитячих здатностей, на реалізацію потреб та відносин.

КТС, як виховна технологія, є сукупністю взаємопов’язаних етапів [20].

На підготовчій стадії КТС організатор повинен допомогти учням у виборі теми та напрямку справи. Однак робить це таким чином, щоб ініціатива виходила від самих дітей: проводиться конкурс між первинними колективами на кращі варіанти, пропозиції, проекти КТС, мозковий штурм. Організатор на рівні з дітьми бере участь в конкурсі і пропонує свої варіанти, які прослуховуються і обговорюються на загальних зборах. Один з них відбирається і створюється проект.

Друга стадія. Обирається Рада справи, куди входить і дорослий організатор. Рада, спираючись на пропозиції первинних колективів, розробляє обраний проект. Організатор допомагає учням врахувати місцеві умови (школи, міста, села), спрямовує справу на розвиток в учнів творчого пошуку. Краще за все, якщо думка дорослого буде нібито узагальненням того, що продумали діти.

Третя стадія. Відбувається колективна підготовка. Організатор разом з керівним органом уточнює, конкретизує план підготовки і правила проведення, потім безпосередньо організовує виконання плану. Організатор повинен звертати увагу на ініціативу кожного учасника, а учні беруть участь в роботі над планом.

Четверта стадія. Характерна тим, що тут здійснюється конкретний задум, розроблений керівним органом з усіма коректуваннями, які були винесені його учасниками під час підготовки КТС. Організатор слідкує за тим, як саме учні проводять справу. Він допомагає їм у вирішенні тих чи інших питань, які виникли у дітей в процесі роботи. Головне для організатора, як для керівника і ведучого учасника КТС, створювати і закріпляти у дітей мажорний тон, дух бадьорості, впевненості в своїх силах, в своїх можливостях нести людям радість, прагнення подолати будь-які труднощі.

П’ята стадія. Колективне підбивання підсумків КТС. Важливу роль відіграє загальний збір учасників проведеної справи: це може бути збір, на якому обговорюється життя колективу за минулий період.

Організаційний момент бере на себе організатор. Він повинен добре продумати програму збору, залучити до його проведення не тільки учнів, але й інших учасників виховного процесу, що вже залежить від виду КТС. Головну роль в проведенні зборів організатор має віддати дітям, але непомітно управляти їх ходом: направляти колективний пошук кращих пропозицій, підхопити і розвивати цінне, систематизувати і узагальнювати думки і пропозиції. І все це робиться разом з учнями. Організатор тут виконує спрямовуючу функцію, забезпечує участь кожного вихованця в оцінці КТС шляхом бесід або анкетування, стінгазетою чи лінійкою з творчими доповідями. Таким чином вихованці підводять підсумки виконання власних виховних завдань.

Виховні завдання в процесі колективної творчої справи постають і вирішуються вихователями переважно непомітно для вихованців, нібито по ходу, в глибині вирішення життєво-практичної задачі і відкриваються – в тому чи іншому ступені – під час обговорення результатів КТС.

Шоста стадія – найближча післядія КТС. На цій стадії виконуються рішення, які були прийняті загальними зборами.

 

' З’ясуйте, КТС – це те саме, що й масовий виховний захід? Або це виховний захід, де беруть участь всі члени колективу? Чи можливо для КТС є певна специфіка у підходах до організації та проведенні?

 

Розрізняють типи КТС: вистава, мала творча справа, велика творча справа [20].

Велика творча справа (ВТС) вимагає попередньої підготовки як від організаторів даної справи, так і від його учасників. Як правило організатори дають завдання учасникам й таким чином тривалість цього типу КТС не менш ніж тиждень, а то й місяць.

Мала творча справа (МТС) не вимагає попередньої підготовки від учасників – всі завдання, які дають їм організатори повинні бути здійсненні безпосередньо при проведенні справи.

Вистава взагалі не має на увазі видачі завдань, учасників вистави правильніше назвати глядачами. Таким чином при МТС і виставі справа буде КТС тільки для їх організаторів. Варто особливо підкреслити, що вистава – це тип КТС, а не його форма.

Приклади типів КТС:

Вистава: колективні пісні, ігри, концерт, концертні номери та ігри із залом, бесіди (різновиди диспуту).

МТС: телевізійні ігри, мандрівки по станціям, конкурси, несценарні рольові ігри, «усні журнали»,

ВТС: конкурс або набір постановок, сценарні рольові ігри, різновиди диспуту, акції, десанти і т.д.

Розглянемо сутність окремих КТС.

Сюрприз [20]

Колективна творча справа – операція; творчій подарунок, підготовлений дітьми і їх старшими товаришами на радість людям. Святковий сюрприз відмінний засіб виховання турботливого становлення до людей, розвитку творчої фантазії, кмітливості, згуртування старших і молодших, дітей і дорослих.

В святковому сюрпризі можуть брати участь класні колективи, окремі мікроколективи, зведені об’єднання різного віку.

Трудовий сюрприз може бути зроблений до всенародного свята, на честь якої-небудь знаменної події в житті людини або колективу (наприклад, до дня народження), а також і в звичайні дні, щоб зробити людям радість, перетворити будні у свято.

Можливі види сюрпризів:

· трудовий сюрприз типу ССМ (святковий сюрприз малятам) (наприклад, підготовка до новорічного свята в дитячому садку, на дитячій площадці з іграми і хороводами навколо ялинки, з атракціонами і подарунками);

· святковий сюрприз типу НШ (нашим шефам) – для виробничого колективу, установи, військової частини (наприклад, прикрашання до свята приміщення, виступ з святковим концертом, подарунки виготовлені учнями кожного колективу);

· трудовий сюрприз типу РШ (рідній школі) – святкове оформлення приміщення, впорядкування подвір’я;

· трудовий сюрприз типу ПДД (подарунок далекім друзям);

· трудовий сюрприз типу «золота фантазія»: прикрашання гірляндами із осінніх квітів і листків фасаду і подвір’я школи, внутрішніх приміщень дитячого садочка, виготовлення колекції для далеких друзів;

· трудовий сюрприз типу «снігова казка».

Поради організаторам. Як і всякий сюрприз, святковий сюрприз слід готувати по-секрету від тих, кому призначений подарунок. Наприклад, «золота фантазія» проводиться в неділю. При необхідності потрібно домовиться з керівниками колективу і зробити їх утримувачами «таємниці».

Святковий сюрприз може бути задуманий під час складання плану на деякий період життя колективу, але може бути проведений поза планом, у зв’язку з будь-якою святковою подією. Розробка плану операції проходить на загальних зборах учасників, керує підготовкою сюрпризу Рада справи (штаб операції) або командир зведеного загону. Дорослі беруть участь у розробці і проведенні операції в ролі комісарів, членів штабу, його радників і рядових бійців. Підсумки операції потрібно обговорити на спільному зборі «вогнику», щоб зробити висновки для майбутніх сюрпризів.

Концерт-блискавка [20]

Це гра-огляд, учасники якої (декілька команд) готують за короткий час (не більше 30 хв.) імпровізований колективний виступ у загальній програмі.

Програма концерту-блискавка складається також експромтом, краще всього радою капітанів команд за пропозицією учасників.

В програму включають декілька (3-5) обов’язкових для команди жанрів, наприклад: хоровий спів, танець, сценка, декламування, оригінальний жанр.

Програма може бути ускладнена таким завданням: об’єднати всі обов’язкові номери єдиною темою або сюжетом. В результаті кожна команда покаже невелику концертну сюїту або навидь і виставку. При цьому можливі два варіанта:

а) тема (сюжет) таких сюїт-спектаклів для віх команд загальна (вибирається радою капітанів за пропозицією команд);

б) кожна команда, починаючи підготовку, придумує свою тему.

Приклади тем (сюжетів): «День в таборі», «В туристичному поході», «Зустріч Нового року», «Проводи зими», «Лісовий карнавал», «На всесвітньому фестивалі молоді», «В Антарктиді».

Порядок гри-огляду:

· створення команд, вибір капітана, складання програми;

· підготовка концерту командами (до 30хв.);

· виступи команд (кожній команді дається 5-7хв.).

Поради організаторам. Закінчити концерт було б добре піснею, яку знають усі учасники. Проводити концерт-блискавку можна під час святкових ранків, вечорів, в походах, в перерві між виконанням якоїсь роботи і т.п.

Змагання між командами робити не потрібно. Нехай кожен виступ має одну мету – задоволення, радість, а весь концерт хай буде своєрідним обміном сюрпризами.

Учасниками концерту-блискавки можуть бути й постійні колективи. Зведені команди можна утворювати різними способами: жеребкування, за іменами учасників, за часом їх народження (наприклад, «зима» «весна», «літо», «осінь» або за музичними чи літературними уподобаннями ).

Слід пам’ятати, що головне в грі – прояв творчих здібностей, винахідливості, фантазії кожного учасника, згуртованості колективу.

«Жива газета» [20]

Пізнавальна і організаційна справа-огляд. Являє собою серію коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу (і навколишнього життя), дають оцінку зробленому і розкривають перспективу на майбутнє.

На відміну від усного журналу мета «живої газети» – допомагати членам колективу правильно оцінити позитивні і негативні сторони свого життя і налаштуватися на вирішення нових завдань. Звідси – бойовий, мобілізуючий характер кожного номера, а також порівняно малий час його продовження – переважно не більше 15-20 хв.

Матеріал для випуску «живої газети»:

· позитивний досвід свого колективу та інших колективів, який заслуговує розповсюдження і розвитку;

· радісні події в житті свого колективу і в навколишньому житті;

· неприємності і конфлікти, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення;

· плани і перспективи розвитку колективу.

Весь цей матеріал оформлюється за допомогою різноманітних засобів (жанрів, прийомів), наприклад таких, як перекличка, сценки або серії сценок, «лозунг-вирок», «живі картинки», карикатури, дружні шаржі, інтерв’ю, загадки, частівки, жартівливі оди, жартівлива енциклопедія, картини, світлові сторінки, пісні, в тому числі з новими словами на популярні мелодії.

«Живу газету» можна випускати епізодично і регулярно, в класі – силами мікроколективів, в школі – силами класних колективів або зведеними об’єднаннями. Виступати з «живою газетою» можна на загальному зборі, зльоті, на лінійці.

Підготовка до випуску «живої газети» починається на зборі-старті учасників, де разом обирають їй назву, складають план номера, придумують жанри виступів, утворюють окремі групи, які відповідають за підготовку свого виступу. На одній-двох репетиціях відпрацьовують загальні виступи, проглядаються і обговорюють групові. Дуже важливо після показу номера оцінити його на «вогнику» учасників, а якщо є можливість – разом з глядачами.

Однією із головних умов успіху «живої газети» є дружня робота дітей і їх старших товаришив, яка будується як загальна турбота про колектив: про подолання недоліків в його житті, про розвиток і впровадження позитивного досвіду.

Хай якомога більше членів колективу пройдуть через цю роботу, будуть авторами-виконавцями «живої газети»: адже вона володіє воістину чарівною силою в боротьбі з байдужістю, у вихованні багатьох цінних якостей, і перш за все відповідальності і честі, розвиває творчі можливості, навички виразної мови і культури поведінки, згуртовує дітей і дорослих загальними роздумами, переживаннями, загальною турботою, мажорним тоном, сприяє взаємному вихованню і самовихованню дорослих і малих.

Таким чином КТС – ціла сукупність прийомів, дій вибудуваних у певній послідовності. Її сутністю є тісне співробітництво, спільна діяльність всіх членів колективу – старших і молодших, дорослих і дітей, педагогів і школярів. При цьому вони спільно планують, готовлять, проводять і оцінюють роботу, віддаючи свої знання, уміння, навички на загальну користь. На кожній стадії групової діяльності (етапі КТС) члени колективу ведуть пошук кращих шляхів, способів, засобів вирішення практичних завдань, знаходячи щоразу новий варіант.

Не всяка колективна справа є КТС. Відмітними ознаками КТС є:

- спільне створення (продумування, проведення й аналіз) справи;

- соціальний характер діяльності (Для кого це потрібно?);

- висока мотивація творців. Не зважаючи на цілий ряд мотивів учнів, акцент у проведенні КТС робиться на інтересі у реалізації своїх здібностей.

Отже колективні творчі справи багаті виховними можливостями, але реалізовані вони можуть бути при дотриманні таких умов:

1. Необхідно ретельно дотримуватися послідовності дій при підготовці та проведенні будь-якої КТС, не порушуючи функцій педагога у системі діяльності «вихованці-вихователь», не допускати перекручення позицій, ролі, що визначена педагогові як старшому товаришеві.

2. Не можна розглядати кожний з видів КТС у «чистому» варіанті. Планування, підготовка і проведення будь-якого виду КТС повинні використовувати досвід, методи і засоби в діях, набутих під час попередніх КТС.

3. Необхідно враховувати досвід і знання учнів. отримані в навчально-виховному процесі.

4. Необхідно всіляко сприяти розвитку стосунків творчої співдружності вихователів і вихованців, спрямованих на спільне розв’язання соціальних завдань;організовувати ці стосунки на рівні педагогічного співробітництва.

5. Намагатися розвивати відносини творчої співдружності між вихованцями різних вікових груп з метою збагачення молодих школярів соціальним досвідом вихованців старшого покоління.

6. Створювати оптимальні умови для розвитку творчих можливостей кожного члена колективу, а також творчої співдружності вихованців.

1. З’ясуйте сутність понять «справа», «комунарська методика», «КТС», наведіть їх ознаки, спільні риси, вкажіть відмінності.

2. Яке місце у виховній роботі мають займати КТС?

3. Наведіть етапи колективної творчості й відповідні прийомі, які використовує вихователь для активізації діяльності вихованців.

4. Які види, типи КТС Вам відомі? 5. Які умови реалізації виховних можливостей КТС?






Дата добавления: 2015-02-07; просмотров: 9863; ЗАКАЗАТЬ НАПИСАНИЕ РАБОТЫ


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию, введите в поисковое поле ключевые слова и изучайте нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам понравился данный ресурс вы можете рассказать о нем друзьям. Сделать это можно через соц. кнопки выше.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2018 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.04 сек.