Методологічні основи діагностики виховної роботи

Необхідність вивчення учнів зумовлюється потребою у визначенні вихідного рівня сформованості в дитині певних рис для удосконалення процесу навчання та виховання. Формування дитини відбувається у учнівському колективі, який є середовищем для розвитку й вдосконалення кожного окремого учня, саме через колектив вихователь впливає на процес становлення особистості, отже не менш важливим є діагностика рівня розвитку учнівського колективу.

Для реалізації такого підходу вивчення особистості учнів і учнівських колективів повинно проходити відповідно до певних вимог, які визначаються, з одного боку, основними загально-психологічними принципами, а з іншого – конкретними умовами навчально-виховного процесу [46]. Ось ці вимоги:

- Вивчення повинно бути спрямовано на виявлення особливостей процесу психічного розвитку кожного учня.

- Оцінка результатів діагностики психічного розвитку учнів має проводитися шляхом порівняння їх з результатами минулих діагностичних перевірок, з метою визначення напрямку і величини просування у розвитку. Тобто у динаміці.

- Дослідження процесу психічного розвитку кожного учня здійснюється поетапно протягом усіх років навчання.

- Діагностика повинна виявляти не тільки наявний рівень розвитку, а проводиться з урахуванням можливої «зони близького розвитку».

- Рівень розвитку повинен бути описаний як змістова характеристика відповідної діяльності учня, а процес розвитку – розглядатися як зміна якісно своєрідних етапів розвитку цієї діяльності (наприклад, «виявлений рівень розвитку мислення відповідає віковим особливостям учня та цілком адекватний вимогам профільного навчання»).

- Вивчення особливості школярів і їх колективів важливе не само по собі, воно повинно бути спрямоване на вирішення визначеного педагогічного завдання.

- Повинно охоплювати всі сторони психічного розвитку учня, тобто відбуватися комплексно.

- З урахуванням індивідуальних та вікових особливостей: експериментальні завдання повинні подаватися в доступній формі для кожного з учнів певної вікової групи.

- Ґрунтуватися на принципі гуманізму – опорі на позитивні риси особистості, а також принципах науковості, доступності, урахування індивідуальних та вікових особливостей учнів.

- Дослідження психологічного розвитку повинно проводиться в природних умовах.

- Діагностика повинна охоплювати всіх учнів без винятку і проводиться систематично, згідно запланованих термінів діагностичних зрізів за кожним з параметрів психологічного розвитку.

Сьогодні існує чимало різноманітних методик щодо вивчення учнів та учнівського колективу. Проте не завжди можна говорити про їх вагомість і значущість, адже є науково-обґрунтований й експериментально перевірений ряд вимог до відбору методик педагогічної діагностики:

Ø Проводячи дослідження, вчителеві необхідно використовувати не одну якусь методику, а їх систему, що обслуговує реалізацію певної виховної мети.

Ø Методики, що складають таку систему повинні мати природний характер (являти собою звичайне навчальний або виховний засіб) та підбиратися з урахуванням вікових, індивідуальних та гендерних особливостей учнів.

Ø Для отримання достеменних результатів необхідно, щоб методики та прийоми не тільки охоплювали усі сторони об'єкту, що досліджується, але й взаємно перетиналися.

Ø Підбирати методики необхідно так, щоб кількісний аналіз даних не був громіздким.

Ø Методики мають забезпечувати коректну процедуру проведення та обробки результатів.

aУчень Вашого класу став раптом відлюдкуватим. Запропонуйте систему методів діагностики для розв’язання цієї проблеми

Процес вивчення учнів є складною i відповідальною ділянкою роботи кожного вчителя i передусім класного керівника. Результати цієї роботи мають бути основою планування i проведення виховної роботи з учнями, а також дозволяють координувати роботу з учителями, батьками учнів та іншими вихователями, які здійснюють навчально-виховну роботу з конкретним учнем i колективом вихованців в цілому. 3 цією метою класний керівник ретельно i систематично має фіксувати результати діагностики особистості учнів i класних колективів. Це має бути своєрідним банком даних рівня й особливостей фізичного, психологічного i соціального розвитку кожного учня. До такого банку даних повинні мати доступ усі, хто займається навчально-виховною роботою з конкретними учнями, класом.

Можна запропонувати декілька підходів до фіксування результатів вивчення учнів.

ü У загальному зошиті на кожного учня відводити 2-3 сторінки i періодично у певній системі, стосовно програми вивчення учнів, фіксувати дані психічного i соціального розвитку учня.

ü Використовувати для систематизації результатів вивчення учнів так звану «Особисту картку учня». Вона дає змогу чітко дотримуватися вимог програми вивчення, бачити динаміку розвитку особистості під час переходу учнів з одного класу до наступного [10].

ü Використовувати зведену таблицю результатів, а також діаграми, графіки, що дозволяє прослідкувати особливості розвитку класу, а також наочно побачити динаміку розвитку кожного учня.

ü Систематично узагальнювати рейтинг учня з певних параметрів (успішності, суспільної активності, участі у підготовці та проведенні суспільно-корисних справ, заходів, якості чергування, виконання доручень тощо).

ОСОБИСТА КАРТКА УЧНЯ

Прізвище, ім'я, по батькові _____________________________________________

Демографічні дані: _____________________________________________________

Рік, місяць, число народження ___________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові матері і батька_________________________________

Професія, місце роботи батьків____________________________________________

Домашня адреса, телефон ________________________________________________

Компоненти психолого- і соціально-педагогічного розвитку учня за класами навчання

Програма вивчення учнів i типовий план складання характеристики

У цілому програма вивчення учня передбачає діагностику рис його особистості за напрямками: учень у школі, учень у класному колективі, учень поза школою, учень у сім’ї, а також особливості всіх психічних процесів, провідних видів діяльності (навчання, дозвілля, розвиток).

1. Демографічні відомості: прізвище, ім'я та по-батькові; день, місяць, рік народження; прізвище, ім’я та по-батькові матері i батька, їх професія, місце роботи, займана посада, домашня адреса, телефон.

2. Умови розвитку i виховання в сім’ї: склад сім’ї, матеріально-побутові умови, вплив батьків на виховання дитини, їх психолого-педагогічна культура, ставлення до школи.

3. Рівень фізичного розвитку: стан здоров'я, володіння санітарно-гігієнічними навичками, спортивні інтереси, потреби.

4. Моральні якості: загальний рівень морального розвитку; знання морально-етичних норм i правил; рівень сформованості вмінь i навичок моральної поведінки, співвідношення її з загальнолюдськими i національними морально-духовними цінностями; соціально-моральний статус в колективі; рівень i особливості спілкування з молодшими, ровесниками i старшими; рівень сформованості почуттів патріотизму та інтернаціоналізму, національної гідності; рівень правової и екологічної культури, здатності до самооцінки; особливості прояву дисциплінованості, відповідальності, совісті, соціальної зрілості і активності, милосердя, гуманізму.

5. Розумовий розвиток: загальний розумовий розвиток, рівень інтелекту, потенціальні розумові можливості, інтереси, схильності; ставлення до навчальної діяльності; сформованість мотивів навчання; рівень володіння методами i прийомами самостійної пізнавальної діяльності; успішність, її адекватність розумовим можливостям.

6. Трудове виховання: сформованість ставлення до праці, її різних видів, мотивів трудової діяльності; рівень володіння уміннями i навичками в різних видах праці; соціальні мотиви до праці; загальна культура різних видів праці (фізичної, обслуговуючої, розумової); інтереси i схильності до певних видів професійної діяльності, рівень i стійкість професійної орієнтації.

7. Естетична вихованість: сформованість естетичних почуттів та вмінь, інтереси i схильності в різних видах мистецтва; здатність творити прекрасне в повсякденній діяльності.

8. Психічний розвиток: потреби i рівень сформованості уваги, культури мовлення, відчуттів, сприймання, пам'яті, мислення, уваги, почуттів, волі; особливості прояву характеру; здібності; темперамент.

9. Особливості впливу біологічного i соціального факторів на розвиток особистості учня. Особливі випадки впливу на вихованця, його наслідки,

10. Загальні психолого-педагогічні висновки: позитивні якості сформованості особистості з погляду всебічного гармонійного розвитку особистості: недоліки i складності у соціально-психологічному становленні вихованця, їх причини, шляхи i засоби подолання; рекомендації до індивідуального підходу i виховних впливів [10].