Методика проведення усного журналу

«Усний журнал» – це колективна форма виховної роботи, активна форма організації дозвілля, засіб виховання суспільної активності учнів.

Сама назва «усний журнал» нібито точно орієнтує на спосіб підготовки та форму проведення цього заходу. Це підбір матеріалу й його подача за блоками – рубриками, з використанням засобів наочності, елементів цікавого й пізнавального, корисного й різноманітного.

«Усний журнал» є достатньо простою у організації та проведенні формою організації виховної роботи будь-якого напрямку та, водночас дозволяє кожному учаснику самостійно оперувати різноманітною інформацією, застосовувати знання в нових умовах, сприяє розвитку пізнавального інтересу, активізації творчої діяльності учнів. Можливість творчо самовиразитися у процесі підготовки і проведенні «усного журналу» робити його особистісно-значущим для кожного учня.

Уміла підготовка «усного журналу» дозволяє залучити до його проведення майже весь учнівський колектив. Для цього у класі можна створити 3-4 змінні редколегії, які регулярно готують випуски журналу. Однак, у практиці роботи школи використовується інший підхід: редколегія журналу обирається для підготовки і проведення конкретного номера. У будь-якому разі справа знайдеться для кожного.

Тематика журналу визначається залежно від найбільш важливих перспектив колективу, з урахуванням вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів. Журнал може випускатися за окремою темою або містити різноманітні за тематикою «сторінки». Зразковими темами «усного журналу» можуть бути: «Україна моя рідна», «Сталеве серце України – ти молодієш Кривбас» – з питань формування національної гідності, любові до Батьківщини, традицій народу, стимулювання краєзнавчої діяльності; «Хочу усе знати», «У світі прекрасного» – для розвитку пізнавального інтересу, розширення кругозору, стимулювання творчості учнів; «І життя, і сльози, і любов», «Душі прекрасні пориви» – розвиток естетичних почуттів, смаків та уподобань учнів; «Ми живимо серед людей», «По країнах та континентах» – з питань морального виховання, культури поведінки, поваги до традицій інших народів; «Світ моїх захоплень», «Жіночій журнал», «Мої права та обов’язки» – для розвитку суспільної активності учнів, розширення кола їх спілкування.

Мета і завдання проведення усного журналу: поглибити знання з обраної теми, розвивати творчі здібності учнів, стимулювати потреби особистості в самовираженні (реалізації своїх можливостей, розвиток інтелекту), сприяти всебічному розвитку й розширенню світогляду учнів.

Отже, «усний журнал» можна віднести до комплексних форм виховної роботи, оскільки, завдяки своїм можливостям він сприяє залученню усіх сторін виховання – морального, естетичного, громадського, екологічного, економічного, емоційного.

Методика проведення усного журналу включає наступні етапи:

I. Вибір теми.

II. Визначення цілей і завдань усного журналу.

III. Підготовчий етап, що передбачає:

Вибір редколегії: розподіл посадових обов'язків

а) головного редактору (він же і буде ведучим);

б) відповідальних редакторів сторінок;

в) кореспондентів;

г) художників, які будуть оформлювати приміщення або ілюструвати окремі сторінки;

д) музичного редактору;

е) помічника редактора;

є) ведучого журналу.

Уточнення теми, визначення назви сторінок.

Складання плану підготовки і проведення журналу, призначення дати, місця і часу проведення усного журналу.

Підготовка матеріалу. Складання сценарію. Важливо, щоб представлений матеріал був цікавим та потрібним учням. «Усний журнал» має нагадувати «звичайний», друкований журнал. Як правило такий журнал містить усілякі рубрики – інтерв’ю, пізнавальну інформацію, рекламу, жарти, історичні постаті чи дати, вікторину, поради, спортивні, політичні та світські новини тощо. Подання матеріалу відбувається різноманітними шляхами – розповідь, ілюстрація, статистичні чи короткі відомості, бесіда.

Головний редактор заздалегідь повинен вияснити в кореспондентів та відповідальних редакторів зміст знайденого ними матеріалу, ранжирувати його, продумати доцільні переходи між «сторінками»

Оформлення приміщення. Назва журналу, перелік його сторінок мають бути написані або на плакаті або на дошці.

IV. Проведення журналу:

1. Музичний вступ;

2. Вступне слово ведучого, в якому учасникам подається назва, зміст та виховні завдання;

3. «Читання» (представлення) сторінок журналу;

4. Заключне слово ведучого.

V. Підведення підсумків. Рефлексія.

Емоційна атмосфера відіграє важливу роль в успіху усного журналу. З метою її створення варто використовувати музичні паузи, жарти, інтерактивні вікторини, короткі повідомлення «А чи знаєте ви, що…»

Можлива різна методика проведення усного журналу: повідомлення учнів про ті чи інші галузі науки та культури, виступи запрошених гостей (письменників, журналістів, спортсменів, науковців), веселі інсценівки, рольові ігри, вікторини. Широко використовуються тут технічні засоби.

'Вивчіть уважно план та матеріал до усного журналу на тему «Українська народна пісня – духовний скарб народу». Продумайте можливі переходи до сторінок та способи подання змісту.

Усний журнал «Українська народна пісня – духовний скарб народу»

Сторінка 1. Українська народна пісня – скарбниця поетичної творчості українського народу.

Сторінка 2. Родинно-побутові пісні.

Сторінка 3. Жартівливі пісні.

Сторінка 4. Соціально-побутові пісні.

Сторінка 5. Мамині колискові.

Сторінка 6. Українська пісня солов'їна.

a Продумайте зміст, сторінки усного журналу, необхідну наочність для такої тематики: «Жіночий журнал», «Країнами та континентами».

Методика проведення бесіди за «круглим столом»

Бесіда – діалог, розмова вчителя й учня, учителя й колективу учнів. Бесіда за «круглим столом» розглядається у виховній практиці як форма моральної освіти, громадянського виховання, форма організації всебічного обговорення нагальних проблем колективу.

Термін «круглий стіл» походить з середньовічних лицарських романів про короля Артура, де розповідається як на королівських банкетах лицарі сідали за круглий стіл, щоб не було суперечок з приводу того хто сидить на почесному кінці столу, а кому дісталося непочесне місце.

Згодом круглий стіл став неодмінним атрибутом міжнародних конференцій, дипломатичних переговорів. Вислів «сісти за круглий стіл» тепер означає почати доброзичливий обмін думками, миролюбні переговори. А також, що не менш важливо, рівноправність усіх учасників обговорення.

Тематика, зміст і методика проведення бесід ускладнюється залежно від рівня розвитку учнів: від керівної ролі вчителя до учнівського самоуправління під час обговорення.

Ефективність бесід залежить від того, як вони пов'язані з іншими формами виховної роботи, від значущості теми, доцільності застосовуваних методів і прийомів під час бесіди, емоціональності та відкритості учасників.

Під час підготовки визначається тема, зміст, мета бесіди, готується матеріал, призначаються доповідачі за обраними напрямкам обговорення проблеми. Тема бесіди заздалегідь повідомляється учасникам, щоб вони могли обміркувати своє ставлення до неї. Приміщення оформлюється з урахуванням змісту бесіди: використовуються цитати, ілюстрації, виставки; столи чи стільці розташовують у вигляді кола.

Хід проведення залежить від теми та мети, однак обов’язковим є вступне слово ведучого про тему та мету заходу; доповіді та їх обговорення, підтримання та спонукання дискусії за допомогою крилатих виразів, аудіовізуальних засобів, завдань-ситуацій.

Наприкінці підводиться підсумок у вигляді вироблення колективної думки з питання, що обговорювалося.

Круглий стіл: «Відверта розмова про ввічливі слова і ввічливі вчинки»

Справжня ввічливість полягає в доброзичливому ставленні до людей.

Ж. Ж. Руссо

Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість

М. Сервантес

Мета. Вчити правилам етикету, познайомити з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності.

Обладнання. Клятва ввічливості, вислови Ж.Ж. Руссо, і М. Сервантеса, виставка книг.

План заходу

І.Вступне слово вчителя.

У нас є чудова нагода сісти за наш імпровізований круглий стіл для серйозної розмови про правила ввічливості і хорошого тону.

Запрошую вас стати учасниками занять у «Школі ввічливості».

II. Повідомлення теми, мети, девізу заняття.

Девіз. Нехай живе ввічливість і доброта! Нехай живуть доброзичливі обличчя!

1. Вчитель. Ми з вами щодня спілкуємося з іншими людьми: рідними, учителями, однокласниками, незнайомими. Чи завжди це спілкування приносить задоволення, радість, втіху? Звичайно ні. Приємно спілкуватися із ввічливими людьми.

2. Перегляд та аналіз інсценівки-мініатюри "Діти запізнились на уроки..."

3. Робота із словничком «Ввічлива людина... Яка вона?»

Завдання. Вибрати слова, якими можна охарактеризувати ввічливу людину. Слово вчителя.

а) Ознайомлення учнів із значенням слова "ввічливість" та висловами Ж. Ж. Руссо і М.Сервантеса.

Ввічливість – моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки.

3давна в народі шанували ввічливих людей. Народна мудрість вилилася у прислів'ях. Назвіть будь ласка народні прислів'я на тему «Ввічливість». (Учні називають прислів'я).

Вчитель. А мені, учні, дуже подобаються такі прислів'я:

Привітання бажане, відповідь на нього обов'язкова.

За одягом зустрічають, за розумом проводжають.

Розум і ввічливість – брат і сестра.

4. Бесіда з учнями.

Чому шанують ввічливість? Назвіть, будь ласка, ввічливі слова.

5. Перегляд і аналіз інсценівок-мініатюр.

1) Мама попросила Маринку сходити до знайомих...

2) Привітання.

3) Повернувшись зі школи Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка Оля...

Вчитель. Як бачите, ввічливою людиною бути непросто, коли думаєш тільки про себе. Послухайте оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте».

6. Знайомство учнів із змістом оповідання В. Сухомлинського «Здрастуйте».

Питання до учнів: Чи ввічливо привітався хлопчик і його батько? На душі у хлопчика стало радісно, чому? Що означає слово «здрастуйте»? Чи зумів хлопчик порадувати іншу людину? А ви?

Розв'язування моральних задач.

1) Олег зустрівся у дверях з Надійкою. Що він повинен робити?

2) Чи обов'язково вітатися, зайшовши у магазин, бібліотеку?

3) Двоє учнів ідуть вулицею, один з них вітається із знайомими. Чи повинен привітатися другий учень, який його не знає?

4) Черговому потрібно негайно звернутися до вчительки, а вона в цей час розмовляє з батьком Оленки. Який вихід?

5) Вчителька дає завдання Юркові: «Юрко, піди, будь ласка, в учительську і принеси журнал». Поясніть, як це треба зробити.

Вчитель. Про людей-інвалідів дуже багато написано. Ось послухайте вірш Г. Бойка «Некультурний хазяїн».

Бесіда з учнями за змістом твору.

Написання листа-вибачення.

Завдання. Використовуючи ввічливі слова, попросіть, будь ласка, вибачення у тієї людини, перед якою ви відчуваєте свою провину.

Робота з текстом «Чи ввічливий ти?»

Знайомство учнів із Клятвою ввічливості.

Клянемось ввічливими стати,

Завжди «спасибі» всім казати,

«Вітаємо», «добридень», «до побачення» –

Добром ділитися, у цих словах призначення.

Клянемось ввічливими бути,

Зухвалість, грубість позабути,

Учитись етикету й повазі.

Приємне мати на увазі.

Запам'ятати цю науку.

Клянемось ввічливими бути!

У боротьбі зі злом добро здобути.

Нечему б'ють мечем чарівним –

Суворим словом й дуже гнівним.

Клянемось ввічливими бути!

III. Заключна частина.

Учитель пропонує учням прокоментувати правила й обрати правильну відповідь до тесту.

Тест «Чи ввічливий ти»

1 Кожен із нас, знає, що від того, як людина поводить себе з іншими людьми, залежить:

а) ставлення до неї оточуючих людей;

б) її заробітна плата, бали успішності;

в) тривалість життя людини;

2.Візитна карточка людини при знайомстві, розмові:

а) одяг;

б) культура поведінки;

в) розповідь про свої здобутки, досягнення.

З.Чи можна сміятися із широко відкритим ротом?

а) можна;

б) такий сміх недоречний;

в) можна, але не бажано.

4. Ви розмовляєте – немає різниці з ким (чи то з мамою, чи то з вчителем, чи то з товаришем). Де потрібно тримати незайняті руки?

а) смикати ними щось, що попадеться під руку;

б) чухати потилицю чи за вухами;

в) незайняті руки треба тримати на місці.

5. Як потрібно сидіти на стільці?

а) похитуючись злегка;

б) сидіти на краю стільця;

в) вільно, не горблячись і не спираючись,

6. Ви прийшли, щоб переглянути циркову виставу. Ваші місця – посередині ряду. Як ви будете проходити до них, якщо на початку ряду сидять люди?

а) обличчям до тих, хто сидить;

б) спиною до тих, хто сидить.

7. Ви прийшли на виставу, сіли на своє місце, вистава розпочалась, але вам вона нецікава. Ваші дії:

а) встану і піду додому серед вистави;

б) продовжуватиму сидіти на місці і розмовляти з сусідом;

в) продовжуватиму сидіти на місці мовчки, чекаючи закінчення вистави.

8. Вас запросили переглянути цікаву виставку. Чи маєте ви право торкатися експонатів?

а) ні; б) так.

9. Ви збираєтесь до школи, йде дощ, потрібно брати парасольку. Але вже після уроків дощ закінчився. Як ви будете нести парасольку, повертаючись додому:

а) вертикально;

б) горизонтально;

10. У якому одязі ви повинні ходити до школи?

а) у модному; б) у зручному.

11.Відомо, що розмовляти з далекої відстані – нечемно. А чи варто підходити близько, щоб відчувати дихання іншого:

а) ні; б)так.

12.Що прикрашає людину?

а) рішучість; б) скромність; в) сила волі.

Вчитель. Діти, наша зустріч за круглим столом підходить до кінця. Сподіваюсь, що вона була недаремною. Я щиро вірю, що всі ви станете ввічливими людьми, що вживання ввічливих слів стане нормою вашого життя, а ваші ввічливі вчинки принесуть радість іншим людям.

Спасибі за увагу. До побачення.

aСкладіть тематику бесід за круглим столом з проблем взаємовідносин у класному колективі, між хлопцями та дівчатами, між батьками та їх дітьми – учнями класу.