Організація громадянського виховання
Громадянське виховання – це спеціальна робота щодо формування громадянськості як інтегральної характеристики особистості, яка дає можливість людині відчути себе морально, соціально, політично дієздатною та захищеною.
Сухомлинська О.В., Боришевський М.Й., Чорна К.І., Тараненко І.Г., Рябов С.Г., автори Концепції громадянського виховання особистості (2000 р.) в умовах розвитку української державності, дають визначення основних понять, які необхідно правильно тлумачити під час організації громадянського виховання у сучасній школи.
Громадянин – людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування певними правами та для додержання обов'язків.
Громадянськість – духовно-моральна цінність світоглядно-психологічна характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни.
У педагогічному плані громадянськість містить знання, переживання й вчинки, ці складові перебувають у певних зв'язках і взаємодії з переважанням на певних етапах розвитку індивіда емоційного компонента, формування почуттєвої сфери.
Громадянська позиція – система ціннісних і соціальних орієнтацій та настанов, що характеризують людину як громадянина країни та суспільства.
Виховання громадянина має бути спрямоване передусім на розвиток патріотизму. Патріотизм є проявом особистістю любові до свого народу, поваги до національних традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою [Бех, с.301]. Велике значення у вирішенні поставлених завдань має виховання поваги до батьків, свого роду, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього, як представника, спадкоємця і наступника.
З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна активність й ініціативність, готовність працювати для розквіту батьківщини.
Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта – навчання, спрямоване на формування знань про права і обов'язки людини, громадянська освіта тісно пов'язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості в суспільній сфері, яка передбачає насамперед політичну, правову й економічну освіченість і здатність керуватися відповідними знаннями в умовах кардинальної перебудови суспільства.
У процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній складовій, яка доповнюється й розширюється вихованням в дусі громадянськості. це поняття об'єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності.
Мета й завдання громадянського виховання: сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні, вони мають органічно поєднуватись з потребою й умінням діяти компетентно й технологічно [15].
Мета громадянського виховання конкретизується через систему завдань, зміст громадянського виховання:
- розвиток патріотизму,
- розвиток національної самосвідомості громадян,
- культура міжетнічних відносин,
- розвиток планетарної самосвідомості,
- розвиток правосвідомості,
- розвиток політичної культури,
- дбайливе ставлення до природи,
- формування моральності особистості
- формування культури поведінки особистості, розвиток мотивації до праці.
Громадянське виховання, таким чином, тісне пов’язане з моральним та національними напрямками виховної роботи, але при цьому має специфічні ознаки – визначає своєрідність виховної роботи, пов’язану з конкретними історичними умовами, суспільним життям даної країни.
На відміну від інших розвинутих країн, де громадянське виховання майже повністю базується на політичній та правовій сфері діяльності громадянського суспільства, в Україні на сучасному етапі її розвитку громадянське виховання, через відсутність відповідної правової та юридичної бази або її недієспроможності, багато в чому базується на морально-етичних засадах, тобто морально-етичні імперативи й цінності виступають головним критерієм ефективності громадянського виховання.
У громадянському вихованні пріоритетна роль належить активним методам, що базуються на демократичному стилі взаємодії й спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості вихованців. До таких методів належать: ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації тощо [15].
До них доцільно долучати також бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, з періодичною пресою, самостійне рецензування, суспільне доручення, самоуправління, приклад.
Серед технологій громадянського виховання учнів значне місце займають технології учнівського самоврядування.
Самоврядування – це демократичний спосіб організації колективного (суспільного) життя. Розрізняють соціальний і психологічний аспекти самоврядування. У першому випадку самоврядування розуміється як засіб устрою громадянського життя на демократичних принципах, і в цьому сенсі воно виступає як фактор демократизації суспільства. Психологічний аспект самоврядування пов'язаний із саморегуляцією людини, тобто з психічними процесами, що створюють підґрунтя для формування найважливіших громадянських якостей особистості [23].
Таким чином, учнівське самоврядування є одним з найважливіших факторів формування в учнів умінь і навичок керівництва демократичними процесами, що відбуваються в державі. Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості неможливе без широкого залучення учнів до участі в управлінні шкільними справами через діяльність в органах учнівського самоврядування.
Учнівське самоврядування - це спосіб, принцип організації учнівського колективу, що забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої і систематичної участі в справах школи, класу, до вирішення важливих питань життя школи.
Однією з найважливіших форм громадянського виховання, учнівського самоврядування є класні та загальношкільні збори учнівського колективу, які не втратили своєї значущості і в наш час.
Тести для визначення рівня сформованості громадянських якостей учнів
Інструкція: для визначення рівня сформованості громадянських якостей слід скористатися шкалою, у якій ці якості оцінюються за п’ятибальною системою: 4 бали – це максимальний рівень даної якості, 3 – високий. 2 – середній, 1 – низький, 0 – повна її відсутність.
Тест можна використовувати як для експертного оцінювання вихователями учнів, так і для самооцінки.
Бланк
№ | Громадянські якості | Бали | Антигромадські якості | ||||
Прихильність державним інтересам | Егоїстичність інтересів | ||||||
2. | Демократичність | Авторитарність | |||||
3. | Суспільна ініціативність | Суспільна пасивність | |||||
4. | Гуманістичність | Мізантропія | |||||
5. | Етнічність | Денаціональність | |||||
6. | Державна патріотичність | Державна нігілістичність | |||||
7. | Громадянська відповідальність | Громадянська безвідповідальність | |||||
8. | Громадянська дисциплінованість | Громадянська недисциплінованість | |||||
9. | Громадянська самосвідомість, політичність | Аполітичність | |||||
10. | Почуття громадянського обов’язку | Громадянська необов’язковість | |||||
11. | Громадянська мужність | Громадянська непокірність | |||||
12. | Прихильність до вселюдських вартостей | Націльнальна обмеженість | |||||
13. | Національна гідність | Комплекс меншовартості | |||||
14. | Готовність захищати Батьківщину військовими засобами | Угодовство, слабовілля | |||||
15. | Терпимість до представників інших етносів | Ксенофобія | |||||
16. | Піклування про державну мову, піднесення її престижу | Нехтування державною мовою, байдуже чи негативне ставлення до неї | |||||
17. | Екофілія, піклування проприроду | Агресивність до природи. Екофобія | |||||
18. | Приязнь до громадських обрядів | Нехтування громадських обрядів | |||||
19. | Повага до національних традицій | Скепсис, нехтування національними традиціями | |||||
20. | Правосвідомість | Схильність до правових відхилень у діяльності та поведінці | |||||
21. | Державницький оптимізм | Державницький песимізм | |||||
22. | Почуття місцевого патріотизму (любов до місцевості проживання, її людей, культури) | Зневага до свого місця проживання | |||||
23. | Відданість справі українського державотворення | Антипатія до справи українського державотворення | |||||
24. | Громадянська активність | Громадянська мімікрія, ригідність | |||||
25. | Громадянська вірність | Громадянська зрадливість | |||||
26. | Філантропічність | Скупість | |||||
27. | Політична воля | Безвільність |
Обробка тесту. 91 бал і вище – вищий рівень громадянської вихованості; 80-90 – високий рівень, 50-80 – середній, 30-50 – низький, до 30 балів – початковий.
1. 'Продіагностуйте себе за рівнем громадянської вихованості, зробіть висновки.
2. Дайте визначення поняттям: громадянин, громадянськість, громадянська освіта, громадянське суспільство, громадянське виховання.
3. Перерахуйте принципи громадянського виховання.
4. Розкрийте зміст та форми громадянського виховання.
5. Дайте характеристику технологіям громадянського виховання учнів.
Дата добавления: 2015-02-07; просмотров: 2584;