Політичні права та свободи громадян

Особливість політичних прав та свобод полягає, насамперед, у тому, що вони не належать людині від народження, а надаються їй державою залежно від її політичної системи та форми політичного режиму: їх носіями, суб’єктами є переважно громадяни певної держави, а не всі особи, які мешкають на її території. Водночас варто зазначити, що політичні права та свободи мають самостійне значення, й, саме як такі, вони закріплені в конституціях зарубіжних країн та різноманітних міжнародних документах.

Звідси випливає й перелік основних і політичних прав та свобод:

- право на об’єднання (свобода асоціацій);

- право на рівний доступ до публічної (державної або муніципальної) служби;

- виборчі права громадян;

- право на збори, мітинги, демонстрації;

- право на звернення до державних або муніципальних органів влади.

Право на об’єднання – це право громадян об’єднуватись у політичні партії, громадські рухи та інші суспільні організації, професійні спілки. Стосовно цього у конституціях деяких країн підкреслюється, що для створення таких об’єднань не потрібно попереднього дозволу органів публічної влади. Обмеження цього права можливе лише на підставі закону. У деяких конституціях встановлюються прямі заборони на певні об’єднання.

У більшості конституцій зарубіжних країн права на збори, мітинги, демонстрації зумовлюються мирним, беззбройним характером їх проведення. Особливо регулюється питання стосовно організації їх у громадських місцях.

Право петицій – це право звернення до влади з письмовою вимогою, скаргою, пропозицією, на що влада зобов’язана, згідно з встановленим порядком, реагувати. Обмежується, зазвичай, тільки право на колективні петиції.