Опис та визначення мінералів.

Мінерали, характеристики яких наводяться у цьому розділі, систематизовані не за хімічним складом, а в залежності від їх фізичних властивостей. Така послідовність відповідає навчальним цілям і допомагає швидко орієнтуватися при визначенні того чи іншого мінералу.

Перш за все, мінерали в залежності від їх твердості розподілені на три групи: з твердістю до 2 включно (дряпаються нігтем); від 2 до 5 (нігтем не дряпаються і не дряпають скло) та мінерали з твердістю вище 5 (дряпають скло). В кожній такій групі мінерали розподілені за кольором на світлі та темні, які в свою чергу розділяються на підгрупи мінералів зі спайністю і без спайності. Кожна підгрупа вміщує назви декількох мінералів, де приводяться й інші діагностичні ознаки: блиск, власний колір, колір риски, щільність, найпростіші реакції. Крім того, наводяться специфічні властивості мінералу (якщо вони є) та застосування в народному господарстві.

Твердість мінералів оцінюється за шкалою Мооса, щільність наводиться у грамах на кубічний сантиметр.

3.1 Мінерали з твердістю до 2 включно (дряпаються нігтем)

−Світлі зі спайністю

Гіпс. CaSO₄·2Н₂О - водоутримуючий сульфат кальцію. Зернисті, дрібнокристалічні маси, агрегати. Окремі кристали пластинчастої, стовпчастої, волокнистої та призматичної форми. Сингонія моноклінна. Спайність найдосконаліша. Твердість 2. Щільність 2,2 - 2,4. Блиск скляний, перламутровий, шовковистий. Злом дрібнозернистий, занозливий, ступінчастий. Безкольоровий, рожевий, окремі кристали водяно-прозорі. Риска біла.

Розрізняють такі різновиди гіпсу:

Алебастр – білий цукроподібний гіпс дрібнозернистої щільної будови.

Селеніт – волокнистий гіпс з шовковистим блиском і занозливим зломом.

Листовий гіпс, який називають ще "мар'їне скло". Спайність у селеніта та листового гіпса найдосконаліша, кристали легко розщеплюються на тонкі пластинки. Риска біла.

Гіпс має широке застосування у народному господарстві взагалі, і в будівництві, зокрема. У будівництві він застосовується для виготовлення в'яжучих – цементу, вапняного розчину, сухої штукатурки, гіпсових блоків для перегородок.

Тальк. Mg₃Si₄O₁₀(OH)₂ – силікат магнію. Листуваті, лускуваті, щільні маси. Сингонія моноклинна. Спайність найдосконаліша. Твердість 1. Щільність 2,5 - 2,8. Колір блідно-зелений, жовтуватий із шовковистим або скляним блиском. Жирний на дотик.

Широко застосовується у сільському господарстві для виготовлення отрутохімікатів та у медицині.

Каолініт. Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀] . Назва походить від китайського слова “гао-лінг” - висока гора у Китаї, яка утворена з білої глини. Землисті, крихкі або глиноподібні агрегати. У чистого каолініту твердість 1, із домішками - до 2,5, щільність 2,6. Сингонія кристалів моноклінна, спайність найдосконаліша. Колір у чистого мінералу білий, сірий або жовтуватий (із домішками). Жирний на дотик, забруднює руки. Дуже гігроскопічний і в сухому стані прилипає до язика. Риска біла. Каолініт дуже цінна сировина для виготовлення фарфору. У будівництві застосовується для виробництва вогнетривкої цегли і як домішки при виготовленні в'яжучих.

Монтморилоніт. Аl₂(ОH)₂[Sі₄О₁₀]·nН₂О. Вміст води змінюється у межах 12-24%. Назву дано за місцевістю Монтморилоне (Франція). Тонко дисперсні суцільні глиноподібні маси. Спайність досконала, твердість 2. Щільність мінлива у залежності від вмісту води. Колір білий з сіруватим відтінком або жовтий. Злом раковистий. Володіє доброю адсорбцією, внаслідок чого розбухає і об'єм збільшується в декілька разів. При висиханні об'єм зменшується. Завдяки високій поглинаючій здатності застосовується як адсорбент при очищенні нафтопродуктів. У будівництві широко застосовується для приготування тиксотропних розчинів при бурінні свердловин, зведенні фундаментів типу "стіна в грунті”.

Мусковіт. KАl₂ (OH,F)₂[AlSi₃O₁₀] - калійова слюда. Назва походить від старовинної італійської назви м. Москви (Муска). У XVI-XVII ст. великі листи слюди під назвою "московське скло" вивозились через Москву на Захід. Листяно-зернисті та лускоподібні агрегати. З сильним перламутровим блиском (до дзеркального), твердість 2-2,5, щільність 2,5-2,7. Спайність дуже досконала в одному напрямку, розщеплюються на тонкі пружні листочки. Безкольоровий або жовтуватий, зеленуватого кольору. Знаходить застосування в електротехніці як ізоляційний матеріал.

−Темні зі спайністю

Біотит. K(Mg,Fe)₃(Al,Fe)Si₃О₁₀(OH,F)₂ - залізо-магнезіальна слюда. Названа прізвищем французького фізика Біота. Будова, сингонія, спайність та блиск аналогічні мусковіту. Колір чорний або темно-зелено-чорний. Щільність 2,7-3,3. Твердість 2-2,5. Застосовується також як ізоляційний матеріал.

Графіт. Модифікація вуглецю (С) - тонколускуваті землисті агрегати. Спайність найдосконаліша. Сингонія гексагональна. Твердість 1, щільність 2,1-2,3. Злом нерівний. Риска темна. Жирний на дотик, пише на папері. Застосовується як матеріал для виготовлення тиглів та олівців, а також твердих антифрикційних мастил.

Хлорит. (Fe,Mg)₅Al(OH)₈[AlSi₃О₁₀] - лускувато-листуваті агрегати. Твердість 1, щільність 2,6-3,3. Спайність дуже досконала, сингонія моноклинна, злом занозливий. Риска біла до зеленої. Колір зелений, з відтінками. Блиск перламутровий або скляний. Породоутворюючий мінерал хлоритових сланців.