Вихідні дані ТА послідовність розрахунків показників для оцінки доцільності капітальних вкладень

У процесі оцінки ефективності застосування цінних паперів у вітчизняній системі господарювання зазвичай треба враховувати: поточні (операційні) витрати, зв’язані з організацією випуску, розміщення та обігу цінних паперів; номінальну і ринкові вартість одиниці певного виду цінних паперів; загальний обсяг емітування цінних паперів та їхню частку в загальній величині фінансових ресурсів підприємства (організації) та інших суб’єктів господарювання; абсолютний (відносний) дохід емітентів і власників тих чи тих видів цінних паперів. Саме з урахуванням названих показників визначаються особливості оцінки ефективності випуску, розміщення й обігу цінних паперів на вітчизняному та міжнародному фондовому ринках.

У загальному обсязі цінних паперів за кількістю й вартістю найбільшу частку в Україні становлять різноманітні акції підприємств (організацій). Тому правильній оцінці ефективності саме цього виду цінних паперів приділяється найбільша увага з боку емітентів і власників. Загальноприйняту систему основних показників ефективності випуску та використання акцій, яка відображає певні особливості їхньої аналітичної оцінки, зображено на рис. 8.4.

Рис. 8.4. Основні показники оцінки ефективності випуску
та обігу акцій в Україні.

Капіталізована вартість акцій (К_ва) визначає ринкову вартість акцій акціонерного товариства, тобто

К_ва = Q · А_р, (8.3)

де Q — кількість емітованих акцій;

А_р — ринкова вартість однієї акції.

Балансова вартість однієї акції (А_б) є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної емітованої акції капіталом акціонерного товариства. Вона обчислюється за допомогою формули

А_б = (К_а + Р)/Q , (8.4)

де К_а — балансова вартість акціонерного капіталу;

Р — розмір страхового (резервного) фонду.

Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій (С_а) — це узагальнюючий індикатор, що свідчить про успіх (невдачу) акціонерного товариства, тобто

С_а = А_р/А_б. (8.5)

Прибуток на акцію (П_а) уможливлює оцінку величини доходів, що спрямовуються на споживання й нагромадження і припадають на одну акцію. Для цього використовується формула

П_а = (П_ч – В_пк) / Q, (8.6)

де П_ч — сума чистого прибутку;

В_пк — абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами.

Дивідендна віддача акції (Д_а) характеризує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, тобто виплату дивідендів у розрахунку на одну акцію за ринковою вартістю:

Д_а = d / А_р, (8.7)

де d — розмір нарахованого дивіденду в національній валюті.

Коефіцієнт забезпеченості привілейованих акцій (К_з) дає змогу оцінити забезпеченість привілейованих акцій чистими активами емітента, а відтак — розрахувати ступінь захищеності капіталу інвестора. Його величину обчислюють за формулою

К_з = Ч_ак / Q_пр, (8.8)

де Ч_ак — вартість чистих активів емітента (акціонерного товариства);

Q_пр — кількість емітованих привілейованих акцій.

Коефіцієнт ліквідності акцій (К_л) характеризує реальну можливість продажу (розміщення) акцій того чи того емітента (акціонерного товариства). Його розраховують як співвідношення загального обсягу пропонування акцій (V_проп) і реального обсягу продажу акцій (V_прод), тобто

К_л = V_проп / V_прод. (8.9)

Коефіцієнт «пропонування-попиту» (К_п.п) — це співвідношення цін пропонування і попиту стосовно акцій; обчислюється за формулою

К_п.п. = Ц_проп / Ц_поп, (8.10)

де Ц_проп, Ц_поп — відповідно ціна пропонування акцій і попиту на акції.

Коефіцієнт обігу акцій (К_об) дає змогу визначити обсяг обігу акцій конкретного емітента і є різновидом показника ліквідності. Його можна розрахувати за формулою

К_об = V_прод / К_ва. (8.11)

Крім названих показників, економічну ефективність використання акцій, випущених емітентом, опосередковано можуть характеризувати відносні обсяги зростання продажу продукції, що виготовляється та отриманого чистого прибутку стосовно операційних витрат на випуск і розміщення всіх видів акцій за певний проміжок часу. До того ж емітовані і придбані акції для їхніх власників служать добрим спонукальним мотивом до ліпшої праці, оскільки розмір періодично нараховуваних дивідендів на акції прямо залежить від загальної суми отриманого чистого прибутку.

Кілька показників характеризують ефективність випуску і придбання облігацій підприємств та інших суб’єктів господарювання. Основні з них такі: 1) прямий дохід на облігацію; 2) конверсійна премія; 3) коефіцієнт конверсії.

Прямий дохід на облігацію (Д_о) визначає залежність відносної величини доходу на облігацію від норми відсотка та ринкової вартості облігації. Цей показник обчислюється за формулою

, (8.12)

де Н_пр — норма відсотка прямого доходу на облігацію;

О_н, О_п —відповідно номінальна й ринкова вартість облігації.

Конверсійна премія (П_к) характеризує величину вигод (збитків) інвестора від конвертації облігацій в акції та обчислюється відповідно за формулою

П_к = А_рк – О_к, (8.13)

де А_рк — ринкова вартість акції на момент випуску конвертованих облігацій;

О_к — ціна конверсії, тобто ціна, за яку облігація може бути конвертованою в акцію.

Коефіцієнт конверсії (К_кон) показує кількість акцій, що їх можна одержати в обмін на конвертовану облігацію. Для його обчислення використовується формула

К_кон = О_нк / О_к, (8.14)

де О_нк — номінальна вартість конвертованої облігації.

За визначення ефективності випуску (реалізації) і використання у системі господарювання інших видів цінних паперів (казначейських зобов’язань, ощадних сертифікатів, векселів, приватизаційних майнових сертифікатів) застосовуються подібні методичні засади, тобто зіставляються операційні витрати (ціни) та результати (економічні наслідки) для емітентів і власників. Основним показником рівня ефективності таких цінних паперів служить фінансовий дохід їхніх власників у вигляді певного річного відсотка від загальної суми внесених (депонованих) власних грошових коштів або матеріальних цінностей згідно з чинним законодавством України. Приватизаційні майнові сертифікати, отримані дорослим населенням в установах Ощадного банку України, мають забезпечити відповідний дохід їхнім власникам лише у майбутньому (внаслідок обміну їх на акції підприємств, котрі перетворюються на відкриті акціонерні товариства).