Гідравлічний розрахунок трубопроводів

 

Параметри системи краплинного зрошення (витрата, тиск, діаметри та кількість труб, вартість) розраховують залежно від розмірів і конфігурації ді-лянки, рельєфу, схеми посадки (висіву) культур, джерела зрошення і режиму керування поливом. Як правило, конструкція системи передбачає кілька мо-дулів. Під модулем при цьому розуміють ділянку краплинного зрошення, що не має водообігу, тобто в межах якої поливи проводять одночасно по всій площі. Модульний принцип краплинного зрошення дає можливість проводи-ти почерговий полив на всій зрошуваній площі, вносити хіммеліоранти з по-ливною водою, а також локалізувати аварійну ситуацію в системі на будь – якому поливному модулі при значних питомих витратах води.

 

Гідравлічним розрахунком водопровідної мережі визначають довжину і діаметр трубопроводів і втрати напору на всіх її ділянках за відомої витрати води в залежності від похилу місцевості, а також мінімальний тиск на вході в систему [33].

 

Діаметр трубопроводів ( d , м), визначають за витратою води брутто

d = 4Qбр =1,13 Qбр , (3.11)
  π v   v    

де 1,13 – коефіцієнт, що враховує перехід від живого перерізу потоку до діа-метра трубопроводу; Qбр – розрахункова витрата води на ділянці трубопро-

воду, м3/с; v – швидкість руху води в трубопроводі, м/с.

 

Швидкість руху води в трубопроводі приймають від 0,9 до 1,9 м/с. Оде-ржані фактичні значення діаметрів труб округлюють до найближчого біль-шого стандартного значення у відповідності з сортаментом.

Після визначення діаметрів трубопроводів встановлюють фактичну швидкість руху води в них: v f = Q/w, м3/с.


 


де w – площа живого перерізу трубопроводу, м².

 

Спочатку встановлюють витрати в поливних, а потім ділянкових, розпо-дільних і магістральних трубопроводах.

В подальших розрахунках діаметри трубопроводів можуть змінюватись

 

в залежності від того, необхідно зменшити чи збільшити втрати напору, щоб вирівняти тиск по всій мережі.

Напір насосної станції визначають як суму вільного напору, втрат напо-ру в трубопроводах і геодезичної різниці відміток (насосної станції і розра-хункової ділянки)

ННС = hвільн + hПТ + hДТ + hРТ + hМТ + hгеод, (3.12)
де hвільн– вільний напір в кінці поливного трубопроводу (мінімально-

допустимий напір на крапельниці), м; hПТ – втрати напору в поливному тру-бопроводі, м; hДТ – втрати напору в ділянковому трубопроводі, м; hРТ – втрати напору в розподільному трубопроводі, м; hМТ – втрати напору в магі-стральному трубопроводі, м; hгеод = zділz НС – різниця геодезичних від-

 

міток розрахункової ділянки і насосної станції, м.

Втрати напору в магістральному і розподільному трубопроводах (див. рис. 3.18 і 3.19) знаходять за формулою

h = λ l v2 , (3.13)  
d ⋅2g  
       

де l – довжина ділянки трубопроводу, м; v – швидкість руху води в трубі, м/с; d – внутрішній діаметр трубопроводу,м; g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;λ-коефіцієнт опору,який залежить від матеріалу труб,швидко-сті руху води і діаметра труб. Для його розрахунку розроблено багато таб-лиць і емпіричних формул [33].

 

Втрати напору можна знайти через гідравлічний уклон (питомі втрати напору на 1 п. м трубопроводу)

i = h = λ v2 . (3.14)  
l 2gd  
         

 

Гідравлічний уклон для різних труб можна знайти за такими емпірич-ними формулами:

 

- для сталевих труб

при v ≥1,2 м/с, i =0,00107   v2 ,           (3.15)  
d1,3         0,3  
                 
при v p1,2 м/с, i =0,000912   v2     + 0,861    
          ; (3.14)  
  d1,19 v  
               

 


- для азбестоцементних труб

 

    v2     3,51 0,3        
i =0,000561 +            
                    ;   (3.15)  
d1,19   v          
- для залізобетонних труб                      
          v2                      
при v ≥1,23 м/с, i =0,00109         ,           (3.16)  
d1,254       0,254    
                         
при v <1,23 м/с, i =0,0008       v           +      
                ; (3.17)  
  d1,254   v  
                           

- для пластмасових труб

v1,774

i =0,000685 d1,226;

 

- для труб із алюмінієвих сплавів зі зварними швами

v1,351

i =0,000492 d1,267.


 

 

(3.18)

 

 

(3.19)


 

Швидкість руху води в трубопроводі уточнюють в залежності від прийн-ятого діаметра трубопроводу

v =   4Qбр   . (3.20)  
π d  
       

Місцеві втрати напору в засувках, поворотах, звуженнях, розширеннях, при розділенні потоку в трійниках і хрестовинах визначають за формулою

hм =ξ v2 , (3.21)  
2g  
       

де ξ – коефіцієнт місцевих опорів, який визначають за довідниками для гід-

 

равлічних розрахунків [33].

 

Втрати напору в ділянкових і поливних трубопроводах визначають по залежностях, що відображають процес руху рідини з перемінної її масою. Розрахункові залежності для цього отримані із розв’ язку системи рівнянь на-пірного руху рідини для випадку, що моделює рух в реальному трубопроводі системи краплинного зрошення. Втрати тиску Р в трубопроводі L з безпе-рервною і рівномірно змінною витратою визначають за формулою

 

P     L   v      
  = 1 λ     , (3.22)  
ρ g d 2g  
       

 

 


де λ = 0,302 – коефіцієнт гідравлічного тертя для початкового перерізу  
   
Re0 0,226    
       

трубопроводу; Re0 = v0y d – число Рейнольдса для початкового перерізу; ρ

- щільність води,як правило,приймають ρ=1000кг/м3; v0–швидкість в по-чатковому перерізі, м/с; y – коефіцієнт кінематичної в’язкості, для води при

20 °С він складає 10-6.

В реальному поливному чи ділянковому трубопроводі рух води здійсню-ється в умовах, що відрізняються від ідеального випадку, для якого отримана формула (3.13). Для врахування цих особливостей в формулу (3.13) вводять такі поправочні коефіцієнти:

  n +0,5 2        
С =       – враховує дискретність зміни витрати по довжині, де n – кі-  
   
  n          
лькість точок видачі витрати;  
A = 8K 2 + 9K + 3 – враховує нерівномірність зміни витрати по довжині, де  
    5( K + 1)2    
           

K = q0 – нерівномірність роздачі, що дорівнює відношенню витрат першого qк

 

q0і останнього qк водовипуску;

 

В= 1,09 –враховує зміну коефіцієнта гідравлічного тертя по довжині;

 

m =1+ ξ   d   – сумарний вплив місцевих опорів, що створюються шту-  
λ l  
     
         
церами водовипусків, де l – відстань між водовипусками;  
                  2      
                       
  ξ =               −1 – коефіцієнт місцевого опору;    
                     
        0,043      
             
    f 0,57 +              
           
                 
        1,1 −ϕ        
  f =1 4wк   – характеристика зменшення поперечного перерізу штуцером    
  πd 2    
                       
                                 

водовипуску; wк – площа проекції штуцера на площину поперечного перерізу.

 

Після підстановки перелічених коефіцієнтів формула (3.13) набуде ви-гляду

 

P   B     l   v      
  =   A m C λ     . (3.23)  
ρg d 2g  
           

 


Об’ єднавши всі множники формули (3.14) крім довжини під терміном „питомі втрати тиску” ( І), отримуємо остаточну формулу для визначення втрат в поливному (ПТ) і ділянковому (ДТ) трубопроводах

P = ρ g l I . (3.24)

 








Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 3174;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.022 сек.