Гідравлічний розрахунок трубопроводів
Параметри системи краплинного зрошення (витрата, тиск, діаметри та кількість труб, вартість) розраховують залежно від розмірів і конфігурації ді-лянки, рельєфу, схеми посадки (висіву) культур, джерела зрошення і режиму керування поливом. Як правило, конструкція системи передбачає кілька мо-дулів. Під модулем при цьому розуміють ділянку краплинного зрошення, що не має водообігу, тобто в межах якої поливи проводять одночасно по всій площі. Модульний принцип краплинного зрошення дає можливість проводи-ти почерговий полив на всій зрошуваній площі, вносити хіммеліоранти з по-ливною водою, а також локалізувати аварійну ситуацію в системі на будь – якому поливному модулі при значних питомих витратах води.
Гідравлічним розрахунком водопровідної мережі визначають довжину і діаметр трубопроводів і втрати напору на всіх її ділянках за відомої витрати води в залежності від похилу місцевості, а також мінімальний тиск на вході в систему [33].
Діаметр трубопроводів ( d , м), визначають за витратою води брутто
d = | 4Qбр | =1,13 | Qбр | , | (3.11) |
π ⋅v | v |
де 1,13 – коефіцієнт, що враховує перехід від живого перерізу потоку до діа-метра трубопроводу; Qбр – розрахункова витрата води на ділянці трубопро-
воду, м3/с; v – швидкість руху води в трубопроводі, м/с.
Швидкість руху води в трубопроводі приймають від 0,9 до 1,9 м/с. Оде-ржані фактичні значення діаметрів труб округлюють до найближчого біль-шого стандартного значення у відповідності з сортаментом.
Після визначення діаметрів трубопроводів встановлюють фактичну швидкість руху води в них: v f = Q/w, м3/с.
де w – площа живого перерізу трубопроводу, м².
Спочатку встановлюють витрати в поливних, а потім ділянкових, розпо-дільних і магістральних трубопроводах.
В подальших розрахунках діаметри трубопроводів можуть змінюватись
в залежності від того, необхідно зменшити чи збільшити втрати напору, щоб вирівняти тиск по всій мережі.
Напір насосної станції визначають як суму вільного напору, втрат напо-ру в трубопроводах і геодезичної різниці відміток (насосної станції і розра-хункової ділянки)
ННС = hвільн + hПТ + hДТ + hРТ + hМТ + hгеод, | (3.12) |
де hвільн– вільний напір в кінці поливного трубопроводу | (мінімально- |
допустимий напір на крапельниці), м; hПТ – втрати напору в поливному тру-бопроводі, м; hДТ – втрати напору в ділянковому трубопроводі, м; hРТ – втрати напору в розподільному трубопроводі, м; hМТ – втрати напору в магі-стральному трубопроводі, м; hгеод = zділ − z НС – різниця геодезичних від-
міток розрахункової ділянки і насосної станції, м.
Втрати напору в магістральному і розподільному трубопроводах (див. рис. 3.18 і 3.19) знаходять за формулою
h = λ | l ⋅v2 | , | (3.13) | |
d ⋅2g | ||||
де l – довжина ділянки трубопроводу, м; v – швидкість руху води в трубі, м/с; d – внутрішній діаметр трубопроводу,м; g – прискорення вільного падіння, g=9,81м/с2;λ-коефіцієнт опору,який залежить від матеріалу труб,швидко-сті руху води і діаметра труб. Для його розрахунку розроблено багато таб-лиць і емпіричних формул [33].
Втрати напору можна знайти через гідравлічний уклон (питомі втрати напору на 1 п. м трубопроводу)
i = | h | = λ | v2 | . | (3.14) | |
l | 2gd | |||||
Гідравлічний уклон для різних труб можна знайти за такими емпірич-ними формулами:
- для сталевих труб
при v ≥1,2 м/с, | i =0,00107 | v2 | , | (3.15) | |||||||
d1,3 | 0,3 | ||||||||||
при v p1,2 м/с, | i =0,000912 | v2 | + | 0,861 | |||||||
; | (3.14) | ||||||||||
d1,19 | v | ||||||||||
- для азбестоцементних труб
v2 | 3,51 | 0,3 | ||||||||||||||
i =0,000561 | + | |||||||||||||||
; | (3.15) | |||||||||||||||
d1,19 | v | |||||||||||||||
- для залізобетонних труб | ||||||||||||||||
v2 | ||||||||||||||||
при v ≥1,23 м/с, | i =0,00109 | , | (3.16) | |||||||||||||
d1,254 | 0,254 | |||||||||||||||
при v <1,23 м/с, | i =0,0008 | v | + | |||||||||||||
; | (3.17) | |||||||||||||||
d1,254 | v | |||||||||||||||
- для пластмасових труб
v1,774
i =0,000685 d1,226;
- для труб із алюмінієвих сплавів зі зварними швами
v1,351
i =0,000492 d1,267.
(3.18)
(3.19)
Швидкість руху води в трубопроводі уточнюють в залежності від прийн-ятого діаметра трубопроводу
v = | 4Qбр | . | (3.20) | |||
π ⋅ dcт | ||||||
Місцеві втрати напору в засувках, поворотах, звуженнях, розширеннях, при розділенні потоку в трійниках і хрестовинах визначають за формулою
hм =ξ | v2 | , | (3.21) | |
2g | ||||
де ξ – коефіцієнт місцевих опорів, який визначають за довідниками для гід-
равлічних розрахунків [33].
Втрати напору в ділянкових і поливних трубопроводах визначають по залежностях, що відображають процес руху рідини з перемінної її масою. Розрахункові залежності для цього отримані із розв’ язку системи рівнянь на-пірного руху рідини для випадку, що моделює рух в реальному трубопроводі системи краплинного зрошення. Втрати тиску Р в трубопроводі L з безпе-рервною і рівномірно змінною витратою визначають за формулою
P | L | v | |||||||
= 1 | λ | ⋅ | , | (3.22) | |||||
ρ ⋅ g | d | 2g | |||||||
де λ | = | 0,302 | – коефіцієнт гідравлічного тертя для початкового перерізу | |
Re0 | 0,226 | |||
трубопроводу; Re0 = v0y⋅ d – число Рейнольдса для початкового перерізу; ρ
- щільність води,як правило,приймають ρ=1000кг/м3; v0–швидкість в по-чатковому перерізі, м/с; y – коефіцієнт кінематичної в’язкості, для води при
20 °С він складає 10-6.
В реальному поливному чи ділянковому трубопроводі рух води здійсню-ється в умовах, що відрізняються від ідеального випадку, для якого отримана формула (3.13). Для врахування цих особливостей в формулу (3.13) вводять такі поправочні коефіцієнти:
n +0,5 | 2 | |||||
С = | – враховує дискретність зміни витрати по довжині, де n – кі- | |||||
n | ||||||
лькість точок видачі витрати; | ||||||
A = | 8K 2 + 9K | + 3 | – враховує нерівномірність зміни витрати по довжині, де | |||
5( K + | 1)2 | |||||
K = q0 – нерівномірність роздачі, що дорівнює відношенню витрат першого qк
q0і останнього qк водовипуску;
В= 1,09 –враховує зміну коефіцієнта гідравлічного тертя по довжині;
m =1+ ξ | d | – сумарний вплив місцевих опорів, що створюються шту- | ||||||||||||||
λ | ⋅ | l | ||||||||||||||
церами водовипусків, де l – відстань між водовипусками; | ||||||||||||||||
2 | ||||||||||||||||
ξ = | −1 | – коефіцієнт місцевого опору; | ||||||||||||||
0,043 | ||||||||||||||||
f 0,57 | + | |||||||||||||||
1,1 −ϕ | ||||||||||||||||
f =1 | − | 4wк | – характеристика зменшення поперечного перерізу штуцером | |||||||||||||
πd 2 | ||||||||||||||||
водовипуску; wк – площа проекції штуцера на площину поперечного перерізу.
Після підстановки перелічених коефіцієнтів формула (3.13) набуде ви-гляду
P | B | l | v | ||||||||
= | A ⋅ m ⋅C ⋅λ | ⋅ | ⋅ | . | (3.23) | ||||||
ρg | d | 2g | |||||||||
Об’ єднавши всі множники формули (3.14) крім довжини під терміном „питомі втрати тиску” ( І), отримуємо остаточну формулу для визначення втрат в поливному (ПТ) і ділянковому (ДТ) трубопроводах
P = ρ ⋅ g ⋅l ⋅ I . | (3.24) |
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 3245;