Особливості проектування трубопровідної мережі систем краплинного зрошення

Для влаштування магістральних, розподільних і ділянкових трубопрово-дів у системах можна використовувати поліетиленові або полівінілхлоридні труби як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва з роз’ єднувальними з’єднаннями. Тип труб визначають за робочим тиском води в мережі з вра-хуванням категорії і висоти засипки ґрунту. Вибір матеріалу і типу труб із поліетилену здійснюють за робочим тиском в трубопроводі з урахуванням нормального терміну служби, температури води і способу з’єднання.

За робочий тиск в трубопроводі приймають найбільший можливий в умовах експлуатації внутрішній тиск в мережі при сталому русі води. Робо-чий тиск в трубопроводі встановлюють на підставі гідравлічних розрахунків.

Пластмасові труби (поліетиленові, полівінілхлоридні та поліпропіленові) найкраще відповідають вимогам закритих зрошувальних систем. Вони дуже легкі, не піддаються корозії і не руйнуються навіть при замерзанні в них во-ди, і в той же час мають підвищену пропускну здатність через низький гідра-влічний опір, велику довговічність (до 50 років) і малу теплопровідність. До недоліків пластмасових труб відносять: необхідність дотримання певних пра-вил при укладці, великий коефіцієнт лінійного розширення і відносну склад-ність їх з’єднання.

Основні характеристики напірних поліетиленових труб вітчизняного ви-робництва із поліетилену високої щільності (ПВП), та поліетилену низької щільності (ПНП) чотирьох типів наведено в табл. 3.2. Їх виготовляють відріз-ками довжиною 5, 6, 8, 10 і 12 м. Труби діаметром до 160 мм можуть постав-лятись намотаними на бобіни (котушки).