Південнобузька зрошувальна система

Південнобузька зрошувальна система (рис.1.33)- зрошувальна система у Миколаївському і Веселинівському районах Миколаївської області. Будівництво здійснено у 1968-1975 рр. Площа зрошуваних земель - 12,2 тис. га. Поверхня рівнинна, розчленована яружно-балковою мережею, із загальним похилом на південь (різниця позначок переважно 25-30 м). Грунти незасолені, представлені чорноземами звичайними малогумусними. Геологічний розріз складається з пліоценових антропогенових відкладень, верхня частина яких - переважно легкі та середні льосові суглинки. Водоносний горизонт у центральній і західній частинах масиву - на глибині 6-8 м, у східній - понад 18-20 м. Джерелом зрошення системи є р. Південний Буг, воду з якої насосною станцією (витрати 6,5 м3/с) двома нитками напірного водоводу (довжина 2,24 км) подають на висоту 104,4 м у магістральний канал (довжина 16,6 км). Канал діє за схемою автоматичного водорегулювання ²по верхньому б¢ефу², що забезпечує надійний водорозподіл зверху вниз. Акумулювання технологічних скидів води здійснюється у водосховищі, спорудженому у балці Березовій і воду у водосховище подають аварійним трубчатим водоскидом (довжина 4,5 км). Канали, що підводять воду, (загальна довжина - 19,3 км) від магістрального каналу до насосних станцій підкачування є водночас міжгосподарськими розподілювачами [10,29].

Щоб зменшити шкідливий вплив системи на природне середовище, виконано такі природоохоронні заходи: магістральний канал облицьовано протифільтраційними залізобетонними плитами, укладеними на поліетиленову плівку; міжгосподарські розподілювачі збудовано у залізобетонних трубах, внутрішньогосподарську мережу - із сталевих й азбестоцементних труб; на ділянках з високим рівнем грунтових вод (1,1 тис. га) побудовано горизонтальний дренаж; уздовж каналів і меж сівозмін насаджено лісосмуги.