Види взаємозв`язків.

Всі соціально-економічні явища взаємопов’язані і взаємозумовлені. У складному переплетінні взаємозв’язків будь-яке економічне явище є наслідком дії певної множини причин і водночас причиною інших явищ. Наприклад, урожайність сільськогосподарських культур залежність від сорту, кількості внесених добрив і в свою чергу, впливає на техніко-економічні показники підприємства – прибуток, рентабельність.

Визначальна мета вимірювання взаємозв’язків – виявити і дати кількісну характеристику причинних зв’язків. Вивчаючи закономірності зв’язку, причини і умови об’єднують в одне поняття «фактор». Відповідно, ознаки, що характеризують причини та умови зв’язку називають факторними, а ті, що характеризують наслідки зв’язку – результативними.

Аналіз характеру взаємозв’язків та оцінювання впливу факторів на результат є передумовою розробки науково обґрунтованих управлінських рішень, прогнозування та регулювання складних соціально-економічних явищ і процесів.

Між ознаками x та y виникають різні за природою та характером зв’язки. Розрізняють два типи зв’язків – функціональні та стохастичні.

При функціональному зв’язку кожному значенню фактора x відповідає одне значення результативної ознаки Y. Так, від температури навколишнього середовища залежить висота ртутного стовпчика. Знаючи x, можна в кожному окремому випадку точно визначити результат y. Наприклад, при проведенні валютної операції для переведення суми в національній валюті С в еквівалентну їй суму в іноземній валюті S використовують курс L:

і навпаки .

На відміну від функціональних, стохастичні зв’язки неоднозначні. Наприклад, залежність рівня народжуваності від місця проживання (місто, село). Як в сільській місцевості,так і в містах народжуваність коливається від низької до високої. Проте в середньому рівень народжуваності в сільській місцевості вищий у порівнянні з містом.

При стохастичному зв’язку кожному значенню ознаки x відповідає не одне, а декілька можливих значень у, які утворюють так званий умовний розподіл. Як закон цей зв’язок проявляється лише у масі випадків і характеризується зміною умовних розподілів у. Якщо замінити умовний розподіл середньою величиною , то утворюється різновид стохастичного зв’язку – кореляційний. У випадку кореляційного зв’язку кожному значенню ознаки х відповідає середнє значення результативної ознаки .

Види взаємозв’язків та їх особливості

Факторна ознака,	Результативна ознака у за наявності зв’язку
Функціонального	Стохастичного	кореляційного

Прикладом стохастичного та зокрема кореляційного зв’язку є комбінаційний розподіл елементів сукупності, що наведені в таблиці 6.1.

Сукупність молочнотоварних комплексів поділено на групи за двома ознаками: х - кількість корів і у – продуктивність праці. Кожна група за кількістю корів характеризується своїм особливим розподілом комплексів за продуктивністю праці. Це умовні розподіли. Порівняння умовних розподілів указує на тенденцію підвищення продуктивності праці зі зростання кількості корів. Звичайно, для кожного окремого комплексу така залежність може не виявитися через вплив інших факторів. Певні межі варіації продуктивності праці характерні для кожної групи. Так, по комплексах з кількістю корів 400 – 600 голів, продуктивність праці коливається в межах від 13 до 17 тонн молока на 1 працівника. Проте середній рівень продуктивності праці в цій групі вищий порівняно з попередньою групою (200 – 400 голів) і нижчий порівняно з наступною (600 голів і більше).

; ;

; .

Таблиця 6.1. – Комбінаційний розподіл МТК за кількістю корів та

продуктивністю праці

Середні рівні продуктивності праці розраховано як середня зважена і наведено в таблиці. Зростання групових середніх від групи до групи свідчить про наявність кореляційного зв’язку між розміром МТК (кількістю корів) і продуктивністю праці. Отже, кореляційний зв’язок, як і стохастичний – це властивість сукупності в цілому, а не окремих її елементів.

Таким чином, можна не лише стверджувати, що існує кореляційний зв’язок між факторною x і результативною уознаками, але і визначити, як у середньому змінюється у зі зміною х на одиницю.

Ефекти впливу х на у визначаються відношенням приростів середніх групових цих величин . Наприклад ,у другій групі порівняно з першою кількість корів більше на 200 голів, а продуктивність праці на 12,8-10,1=2,7 тонни/особу. Звідси:

.

Тобто, при зростанні чисельності стада на 100 голів, продуктивність праці зростає в середньому на 1,35 тонни/особу.

Аналогічно розраховані ефекти впливу кількості корів на продуктивність праці у третій групі становить 0,75, у четвертій – 0,9 тонни/особу.