Система статистичних показників.
Соціально-економічні явища досить складні та багатогранні. Будь який статистичний показник відтворює лише одну сторону предмета пізнання. Для комплексної характеристики явищ і процесів слід використовувати систему показників, якій властивості дві риси: всебічність кількісного відображення явищ і органічний взаємозв’язок окремих показників.
Саме ці риси перетворюють групу показників в єдиний комплекс характеристик складного предмета пізнання. Систему показників визначають як ієрархічну структуру на вершині якої знаходиться узагальнюючий інтегральний показник, на нижчому рівні – часткові показники, що об’єднуються в блоки. Блоки систем можуть об’єднувати технічні, економічні, соціальні, екологічні показники.
Рентабельність | ||
Технічні | Економічні | |
1. Кількість одиниць обладнання. 2. Технічна норма продуктивності 1 машини. 3. Вихід готової продукції з 1 т сировини, кг. 4. Втрати сировини у виробництві, %. | 1. Собівартість 1 т продукції. 2. Виробництво продукції з 1 т сировини (грн.). 3. Фондовіддача. 4. Матеріаловіддача. 5. Продуктивність праці. 6. Витрати на 1 грн. продукції, коп. |
Рис 4.1 – Ієрархічна структура показників підприємства харчової промисловості
Надмірна складність суспільних явищ привела до появи інтегральних комплексних оцінок, які обчислюються комбінуванням показників нижчих рівнів. Формування інтегральних оцінок ґрунтується на відношеннях і взаємозв’язках показників системи.
За характером взаємозв’язок показників може бути:
– адитивний a=b+c;
– мультиплікативний a=b·c;
– кореляційний a=f(b·c);
змішані:
– адитивно-мультиплікативний a=b·c+d;
– адитивно-кореляційний a=f(b)+c.
Так, узагальнюючим показником кінцевих результатів економічної діяльності держави є валовий внутрішній продукт (ВВП).Вироблений ВВП обчисляється як сума валових доданих вартостей (ВДВ) та чистих податків на продукти та імпорт.
ВВП = ∑ ВДВ + чисті податки на продукти та імпорт.
Будь яка система показників дає інформацію, яка якісно відрізняється від тієї, що несуть окремі показники.
Статистичний аналіз здійснюють за двома напрямами:
– замість ізольованих характеристик окремих сторін розглядають зв’язки і відношення;
– вивчають динаміку показників напрям і швидкість змін, визначають характер і рушійні сили розвитку.
Дата добавления: 2015-03-20; просмотров: 743;