ХАРАКТЕРИСТИКА РЕАГЕНТІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ В ЯКОСТІ ТИТРАНТІВ В АМПЕРОМЕТРІЇ
Для амперометричного титрування використовують реакції осадження, комплексоутворення та окиснення-відновлення. У зв'язку з чим розчини реагентів, які застосовують в аналізі в якості титрантів можна, умовно розбити на три групи.
В якості титрантів використовують стандартні розчини неорганічних солей, аніони яких виявляють властивості осаджувачів, а іноді і комплексоутворюючих лігандів. До їх числа відносяться: KCl, KBr, KI, K2CrО4, KCN, KCNS, K4[Fe(CN)6], K3[Fe(CN)6], AgNO3, PbAc2 і багато інші (I група титрантів).
Великою перспективністю володіють органічні реагенти, що утворюють з метало-іонами міцні хелатні сполуки (II група).
Якщо визначувані компоненти виявляють яскраво виражені окиснювально-відновні властивості, то як титруючі розчини застосовують сильні окиснювачі, наприклад, K2Cr2O7, Ce(SO4)2, KMnО4, NH4VO3, FeCl3, KI3 або відновники: (NH4)2Fe(SO4)2.6H2O сіль Мора, KI, K4Fe(CN)6, Na2S2O3, H2C2O4 та ін. (III група титрантів).
При виборі титрантів і умов титрування звертають увагу на ряд факторів, основні з яких:
– електрохімічні властивості титрантів – здатність окиснюватися або відновлюватися на мікроелектродах в інтервалі поляризації останніх від –1,0 до +1,2 В, вибір індикаторного електрода, границі поляризації, величини напруги, що накладаються, для титрувань;
– міцність сполук, що утворюються в результаті хімічної реакції (добутку розчинності, константи стійкості комплексів), яка необхідна для кількісного протікання процесів у розведених розчинах; різниця Red-Ox потенціалів. Зі збільшенням незворотності реакцій зростає чутливість аналізу;
– відношення титранту до інших метало-іонів і аніона. Хімічні умови, які необхідні для підвищення селективності визначень, склад і кислотність фонового електроліту;
– стійкість розчинів, якими титрують, при збереженні. Готування стандартних розчинів для кожного з них. Стандартизація;
– з метою оцінки можливостей визначення індивідуального іона в конкретному складному об'єкті амперометричним титруванням не менш важливу роль грають і електрохімічні властивості аналізованого компонента, а також продуктів хімічної реакції.
Хіміко-аналітичні та електрохімічні властивості деяких неорганічних титрантів, віднесених умовно до I групи, наведені в табл. 3.2.
Таблиця 3.2
Хіміко-аналітичні й електрохімічні властивості неорганічних титрантів і Na2C2O4
№ п/п | Титрант | Визначуваний компонент | Електрохімічні властивості титранту | Примітки |
1. | KCl, KBr | Ag+, Hg22+, Hg22+, Pb2+, Cu+ | Окислюється при Е>1,1 В | |
2. | KI | Ag+, Pd2+, Pt2+, Hg22+, Hg2+, Pb2+, Au+, AsО42–, Cu2+ | 2I–-2e«I2 I2/2I– зворотна пара | Крім реакцій осадження KI використо-вується як відновник |
3. | K2CrO4 | Pb2+, Ba2+, Ag+ | CrО42– відновлюється на мікроелектроді | У кислих середовищах може бути окислювачем |
4. | Na2C2O4 | Ca2+, Cd2+, CeIII, Ba2+, Zn2+, Sr2+ | С2О42– окислюється на мікроаноді | Може бути відновником |
5. | PbAc2, AgNO3, Hg2(NO3)2 | Cl–, Br–, I–, PO43–, AsО43–, AsО33–, CNS–, CN– та ін. | Pb2+ і Ag+ відновлюються, ЕPt=0,4 B | Використову-ється для визначення аніонів |
6. | KCNS | Pd2+, Hg22+, Cu2+, Ag+ | CNS– окисляється на мікроаноді | |
7. | K3Fe(CN)6 | Cd2+, Cu2+, Ag+, Fe2+, SeIV | K3Fe(CN)6 може відновлюватися як на Pt0, так і на Hg0 електродах | Система Fe(CN)63–/Fe(CN)6–4 зворотна |
8. | K4Fe(CN)6 | Mg2+, Ca2+, Cu2+, Pb2+, Zn2+, La3+, In3+, Au3+, Ba2+, лантаноїди та ін. | К4Fe(CN)6 – окиснюється на мікроелектроді |
З органічних титрантів іноді використовують широко розповсюджену динатрієву сіль етилендиамінтетраоцтової кислоти – ЕДТА. Визначення в основному проводять за струмом відновлення металів.
Особливо перспективні сірковмісні органічні реагенти (табл. 3.2). Всі сірковмісні органічні реактиви утворюють з катіонами сірководню і сірчистого амонію міцні внутрішньокомплексні сполуки. Крім того реагенти мають властивості відновника і можуть бути використані для визначення багатьох елементів, що знаходяться в вищих ступенях окиснювання. Сірковмісні органічні реагенти легко окиснюються на платиновому мікроаноді. Точка еквівалентності при титруванні металоіонів фіксується чітко, а результати визначень відрізняються гарною відтворюваністю. Зі сполук, наведених в табл. 1.3, найбільш поширені: діетилдитіокарбамінат натрію, тіокарбамід, 8-меркаптохінолін.
Таблиця 3.3
Дата добавления: 2015-03-19; просмотров: 667;