Особливості газового та парового забруднення повітря
Рідини та пил можуть бути присутні в повітрі робочої зони у вигляді аерозолю, тобто у вигляді краплин рідини або твердих часток, які рухаються у повітрі під дією повітряних потоків. При певним умовах аерозоль осідають і повітря очищується. Тверді частки, що випали з повітря па поверхню, називають аерогель. Гази та пара змішуються із повітрям на молекулярному рівні і видалити їх з повітря механічними методами досить важко.
При повітряних потоках гази та пара шкідливих речовин розповсюджуються разом з повітрям на великі відстані і можуть забруднювати зони приміщень, що не контролюються як робочі, і привести до раптового отруєння людей.
Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках вони не мають запаху - тому є небезпечними. Деякі досить поширені у виробничому процесі гази мають питому вагу більшу за питому вагу повітря і накопичуються у низьких ділянках приміщень (підвалах, шахтах, підземних галереях та ін.), досягаючи значних концентрати. Це дуже небезпечно, бо може привести до отруєння, а в разі горючого чи вибухового газу - до вибуху або пожежі.
Харчові та переробні підприємства мають справу з процесами, які пов'язані з утворенням або використанням таких газів, як діоксид вуглецю (СО2), аміак (МН3), сірчаний водень (Н2S), діоксид сірки (SО2) та ін.
Особливо небезпечним в цьому переліку слід вважати діоксид вуглецю СО2. Цей газ утворюється внаслідок бродіння сировини, що містить вуглеводи та деякі інші речовини, які розкладаються під дією мікроорганізмів (дріжджів), утворюючи діоксид вуглецю та інші сполуки, а також при горінні різних видів пального. Діоксид вуглецю - наркотик, подразнює слизові оболонки, викликає шум у вухах, запаморочення. Не горить і не підтримує горіння. Густина 1,86 кг/м3 (20°С) - в півтора рази важчий за повітря. Температура кипіння - 78,5оС. Розчинність: в 100 мл води при 20оС і 760 мм рт.ст. розчиняється 88 мл. СО2. Константи дисоціації: К1=4,3 . 10-7, К2=5,6 . 10-11.
В середовищі чистого СО2 настає миттєва смерть внаслідок паралічу дихального центру, а концентрація СО2, вище 60%, дуже небезпечна. Показником насиченості повітря СО2 є гасіння полум'я при концентрації 8% об. При концентрації більше 2% об. полум'я свічки має червоне забарвлення.
Значення ГДК=0,5% об., або 5000 млн-1, - це 9000 мг/м3. Перевищення ГДК має місце в зачинених не вентильованих приміщеннях при великій скупченості людей. Симптоми отруєння: млявість, нудота (доросла людина в стані спокою видихає приблизно 300 л повітря за годину: повітря, що видихається, містить 4...5% об. СО2).
Велику небезпеку становить для людини оксид вуглецю СО. Це типовий представник побутових, транспортних та промислових забруднень повітря. Він утворюється при спалюванні пального в умовах недостатньої кількості повітря для повного утворення СО2, а тому міститься в багатьох відхідних газах, наприклад, у вихлопних газах автомобілів, табачному диму, в димових газах котельні та ін. За підрахунками німецьких вчених, в атмосферу викидається 12,7 млн.т СО на рік, у зв'язку з чим слід вважати цей газ найбільш суттєвим забруднювачем атмосфери (в кількісному відношенні).
Згідно з санітарними нормами, ГДК СО становить 20 мг/м3. Він має специфічний запах, безбарвний. Отруюча дія базується на здатності створювати з гемоглобіном крові стійку комплексну сполуку - карбоксигемоглобін, що перевищує більше ніж у 200 разів здатність гемоглобіну приєднувати кисень. Тому 0,1% СО в повітрі зв'язує таку ж кількість гемоглобіну (50%), що й кисень повітря. Присутність СО призводить до кисневого голоду організму, що при значних концентраціях СО в повітрі і тривалому часі може спричинитися до серйозного захворювання або смертельного наслідку.
З-поміж парів треба відзначити пари етилового спирту (С2Н5ОН),яка є наркотиком, призводить до збудження, а при великих концентраціях - до паралічу центральної нервової системи. При тривалому часі дії може призвести до захворювання нервової системи, органів травлення, серцево-судинної системи, печінки. Для пари етилового спирту ГДК=1000 мг/м3; температура кипіння - 78 оС; густина 789 кг/м3. Відноситься до 4-го класу небезпеки. Крім отруючої дії пара спирту вибухонебезпечна.
Діоксид сірки SО2 -безбарвний газ з гострим запахом; густина 2,66 кг/м3 (20оС); відносна молекулярна маса 64,07; ГДК=10 мг/м3; 3-й клас небезпеки, подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Призводить до подразнення шкіри і її сенсибілізації, а також може визвати запалення нирок.
Інтенсивність праці та параметри мікроклімату впливають на стан людини, що працює в загазованому шкідливими речовинами приміщенні. Посилена дихальна діяльність призводить до поглинання підвищених доз повітря, а разом з ним - шкідливих речовин: високі температури повітря посилюють шкідливу дію отрути на організм людини.
Дата добавления: 2015-01-13; просмотров: 966;