Безпека при експлуатації газового господарства

Природні горючі гази - основний вид газоподібного палива. Це найкраще паливо за теплотворною спроможністю та зручністю користування (доставка по трубах), а також тому, що воно при згорянні майже не забруднює навколишнє середовище. Крім природного газу використовують також зріджений газ та штучний, який отримують переробкою твердих ї рідких палив.

На харчових підприємствах широко застосовуються технологічні печі, котельні установки, сушарки та інше обладнання, яке працює на природному та зрідженому газі. Це обладнання разом із газопроводами та установками, які регулюють подачу газу, належить до об'єктів підвищеної небезпеки і вимагає особливої обережності при його експлуатації.

Природний газ, що складається в основному (85...98%) з метану, стає вибухонебезпечним при досягненні мінімальної концентрації у повітрі (15...5%) по об'єму. Зріджений газ - це суміш пропану і бутану. В залежності від процентного співвідношення пропану і бутану суміш починає вибухати при мінімальній концентрації у повітрі (10..2%) по об'єму. Природний газ легший за повітря (густина 0,72 кг/м³) і у випадках витікання може накопичуватися у верхній частині приміщення, а зріджений газ, який майже в 2 рази важче повітря, - у нижній частині приміщення.

Газопроводи, газорегуляторні пункти і газорегуляторні установки, що розташовані на території та в приміщеннях підприємства, працюють під тиском до 0,6 МПа. Тому їх експлуатацію треба здійснювати відповідно до "Правил безпеки в газовому господарстві", які містять вимоги безпеки до будови газопроводів всередині приміщень та споживаючого газ технологічного і виробничого обладнання, порядок приймання об'єктів в експлуатацію, їх обслуговування та нагляд за ними.

До обслуговування газового обладнання, газопроводів і газорегуляторних установок допускаються особи старші за віком 18 років, що закінчили курс навчання та склали іспити комісії в присутності газотехнічного інспектора місцевого органу Держнаглядохоронпраці.

На підприємствах, що використовують газ як паливо, відповідним наказом призначаються особи, відповідальні за безпечну експлуатацію газового господарства, а для забезпечення нагляду за його технічним станом створюється газова служба або ці функції за договором виконує районна служба газового господарства. Ці служби і здійснюють подачу газу в цехи та до обладнання.

Періодична перевірка знань з безпечних прийомів роботи у газовому господарстві відбувається у такі терміни: для робітників, професійний обов'язок яких полягає в обслуговуванні та експлуатації об'єктів газового господарства, - щорічно, для ІТР - один раз в три роки.

Промислові підприємства, як і інших споживачів, приєднують до газорозподільних мереж за допомогою відгалужень, які закінчуються вводами газових труб у будівлі. Вводи газопроводу розташовують поблизу від основних споживачів газу. Газопроводи прокладаються з нахилом не менше 0,003° і на них встановлюються пристрої для спуску конденсату. Забороняється прокладати газопроводи через підвали, склади, приміщення горючих матеріалів та вибухопожежонебезпечних виробництв, електропідстанції, вентиляційні камери, а також у приміщеннях із корозійним середовищем.

Внутрішні (всередині цеху) газопроводи монтують відкрито на висоті не менше 2,0 м від підлоги із стальних труб, з'єднаних зварюванням. Нарізні і фланцеві з'єднання застосовують лише на місцях встановлення арматури та підключення обладнання. Через стіни і перекриття газопровід прокладають у стальних патрубках більшого діаметра. Газопроводи оснащуються продувальними свічками із запірною арматурою, а на кожному відводі до джерела споживання встановлюються вимикальні пристрої. При цьому діаметр відводу має забезпечувати необхідний тиск і витрати газу для нормальної роботи кожного виду обладнання.

Після монтажу заново споруджені чи капітально відремонтовані газопроводи та інші газові об'єкти приймаються комісією, до якої входять представники замовника, будівельно-монтажної організації, служби газового господарства міста або району та місцевого органу Держнаглядохоронпраці. Газопроводи підлягають огляду та випробуванню повітрям на міцність та щільність при робочому тиску до 0,3 МПа. При більшому тиску їх випробовують на міцність водою, а на щільність - повітрям.

Перед випробуванням газопровід продувають повітрям. Умови випробування (тиск, час випробування, допустиме падіння тиску) наведені у "Правилах безпеки в газовому господарстві".

Результати випробування газових об'єктів заносяться в паспорт відповідного устаткування, а їх приймання комісією оформляється документом (акт), що дозволяє уведення в експлуатацію.

Безпечна експлуатація технологічних печей та інших агрегатів, що споживають газове паливо, досягається оснащенням їх приладами для вимірювання тиску газу біля пальників та повітря у повітропроводі пальників, розрідження в топці або димоході до шибера; автоматичними пристроями для відключення подачі газу до пальників при зниженні його тиску чи тиску повітря у повітропроводі біля пальників, а також при зупинці димососу або зниженні тяги в димоході; запобіжними вибуховими клапанами.

Особливих заходів безпеки належить дотримуватися операторам технологічних печей на початку роботи. Топку та газоходи перед розпалюванням необхідно протягом 10... 15 хв. вентилювати для видалення із них вибухонебезпечних газів. Із газопроводу має бути випущений конденсат, а сам газопровід продутий через продувальну свічку. Після цього можна приступити до запалювання газових пальників, при дотриманні установленого посадовою інструкцією порядку виконання даної операції та заходів безпеки.

Приміщення, де розташовують газові установки, обов'язково обладнуються спеціальними газоаналізаторами або автоматичними звуковими та світловими сигналізаторами, що сповіщають про наявність вибухонебезпечних та шкідливих концентрацій газу у повітрі, а також механічною вентиляцією як постійно діючою, так і аварійною для створення безпечних умов праці.

Усі дефекти в діючих газових об'єктах усуваються тільки після припинення подачі газу по газопроводу, продування усієї системи повітрям або інертним газом та перевірки загазування навколишнього середовища. При проведенні робіт всередині обладнання його від'єднують від загального димоходу та відкривають технологічні люки, дверцята.

Роботи у газонебезпечних місцях повинні виконувати не менше ніж два робітника, а у газових колодязях чи котлованах - бригада у складі не менше трьох робітників при наявності протигазів, рятувальних поясів та страхової мотузки. В цьому випадку необхідно застосовувати інструмент із кольорового металу, переносні світильники у вибухозахищеному виконанні, спецодяг та взуття без стальних деталей для запобігання іскроутворенню. Забороняється палити і користуватися відкритим полум'ям. Місце роботи огороджують і охороняють.