Схеми звалювання дерев бензиновими моторними пилками на пасіках.

Схеми звалювання залежать від типу трелювальних засобів, способу трелювання, розмірів пасік, кліматичних та грунтових умов, складу та повноти лісонасаджень, наявності підросту, його розмірів та наявності цінних лісогосподарських порід.

При поперечно-стрічковому звалюванні (стрічки розміщені впоперек пасічних волоків) звалювальник переміщується перпендикулярно напрямку волоків. Недоліки: водночас треба експлуатувати кілька волоків, часто змінювати напрямок звалювання дерев в одній стрічці, погані умови збереження підросту, підвищена небезпека.

Рис. 21. Методи розробки пасік при суцільнолісосічних рубках: а, б – поздовжньо-стрічковий; в, г – стрічково-ступеневий

При поздовжньо-стрічковому способі звалювальник, пересуваючись уздовж волока, звалює дерева верхівкою до напрямку трелювання, починаючи з початку або кінця волока. Широко застосовується при суцільнолісосічних рубках.

За І схемою дерева звалюють на стрічці під кутом 45-60⁰ до волока починаючи з її дальнього кінця в один прийом на рейс трактора (взимку при неглибокому снігу, а влітку при добрій несучій спроможності грунтів).

За ІІ схемою стрічки розробляються послідовно, починаючи з дальнього кінця лісосіки. Дерева звалюють на стрічці під невеликим кутом до волоку верхівками вбік волока. Пачку трактор набирає не з’їжджаючи з волока. При задовільній несучій спроможності грунту, при глибокому снігу чи нерівному рель’єфі місцевості.

За ІІІ схемою стрічки розробляють усі одночасно, починаючи з дальнього кінця пасіки. Звалювальник звалює дерева рухаючись перпендикулярно (зигзагоподібно) до трелювального волока. При трелюванні безчокерно-трелювальними машинами.

Метод вузьких пасік застосовується при трелюванні дерев (стовбурів) за верхівку тракторами на лісосіках з наявністю життєздатного підросту хвойних порід висотою 1 м і більше чи з слабкою несучою здатністю грунту.

Ширина пасіки дорівнює середній висоті деревостану (не більше 30 м). Волоки шириною 5 м прокладають по середині пасік чи по їх межах. Дерева звалюють спочатку на волоці, починаючи з ближчого до навантажувального пункту кінця, верхівками у напрямку трелювання.

Після відтрельовування дерев з волока проводять звалювання і трелювання спочатку на одній половині пасіки, а тоді – на іншій. При слабкій несучій здатності грунтів трелювання проводять стовбурами, а гілки використовують для укріплення волока.

Застосування методу вузьких пасік дозволяє зберегти до 70% підросту на лісосіці.

Рис. 22. Методи розробки лісосік при суцільнолісосічних рубках: а, б – вузьких пасік; в – звалювання на підкладне дерево; г – поздовжньо-стрічковий

Звалювання дерев на підкладне дерево застосовують при трелюванні дерев за відземки тракторами на лісосіках з наявністю підросту 1 м в кількості 3 тис. штук /га. Ширина пасік – 35-40 м, волока – 5-6 м. Волоки прокладають посередині пасік. Дерева звалюють на волоку, починаючи з дальнього кінця, відземками вперед до напрямку трелювання.Звалювання дерев у напівпасіках проводять стрічками, розміщеними під кутом до трелювального волока, починаючи з дальнього кінця. Звалювальник, вибравши найбільше дерево біля волока звалює (під кутом 45⁰ до волоку) його в якості підкладного, тоді всі інші дерева на стрічці валять на підкладне дерево, від волока до межі пасіки, щоб верхівки дерев лягали на волок. При такому звалюванні відземки припідняті і в процесі формування пачки не ушкоджується дрібний підріст. Застосування цього методу полегшує працю.

Метод біологічного сушіння полягає в тому, що при скороченні в період вегетації подачі соків з грунту (відділенні стовбура дерева від кореневої системи) проходить випаровування вологи із стовбура дерева через листя (хвою). Його використовують при вивезенні деревини до сплавних шляхів у весняно-літній період в насадженнях де присутні м’яколистяні породи. Внаслідок цього щільність деревини знижується і можливий сплав листяних порід з мінімальними втратами від потоплення. Застосовують два методи біологічного сушіння.

Перший метод – на корені шляхом кільцювання, для підготовки модрини до сплаву. Другий метод – у звалених дерев залишається необрубана крона до пожовтіння листя. Його використовують для сплаву берези та інших м’яколистяних порід.

Біологічне сушіння починають після розпускання листя берези і осики (5 травня) і закінчують за 2-3 тижні до пожовтіння листя (до 1 вересня).

При біологічному сушінні всіх дерев на лісосіці, пасіки розробляють в три прийоми. Спочатку звалюють дерева на волоці відземками в бік трелювання, починаючи з дальнього кінця. Волоки розробляють посередині пасіки шириною 10 м. Після трелювання підсушених дерев з волока (15-20 днів) в другий прийом звалюють дерева на одній половині пасіки. Відтрелювавши підсушені дерева з цієї частини пасіки, розробляють другу половину пасіки. Кожна півпасіка розробляється аналогічно звалюванню дерев на підкладне дерево.

При біологічному сушінні лише листяних порід пасіки розробляють також в три прийоми, але в іншому порядку. Спочатку проводять звалювання дерев на волоці і трелювання їх окремо за породами. Волок прокладають посередині пасіки шириною 5-6 м. Листяні породи в пачках залишають для просушування на навантажувальному пункті, а хвойні навантажують на лісовозний транспорт. Тоді послідовно розробляють півпасіки починаючи з дальнього кінця. Кожна півпасіка розробляється стрічками під кутом 45⁰ до волока. Спочатку валять листяні дерева, які будуть підкладними для хвойних.

Рис. 23. Методи розробки пасік при суцільнолісосічних рубках: а, б – при біологічному висушуванні дерев