Медико - санітарне обслуговування працівників

Медико-санітарне обслуговування працівників на промислових підприємствах забезпечує адміністрація підприємства і заклади Міністерства охорони здоров'я України, а саме: лікувально-профілактичні, санітарно-епідеміологічні, науково-дослідні, медичні інститути (університети), на території обслуговування яких знаходяться підприємства. Вони повинні надана їй медичну допомогу працюючим у разі їх загального чи професійного захворювання, отруєння, при травмах та інших порушеннях здоров'я, а також організовувати і проводити профілактичну роботу на підприємстві.

На великих підприємствах організуються медично-санітарні частини, які об'єднують у собі всі існуючі на даному підприємстві заклади по медично-санітарному обслуговуванню працюючих.

Оздоровчі пункти можуть бути загальнозаводські і цехові (у великих цехах). Якщо на підприємстві є кілька оздоровчих пунктів, один з них виконує функції центрального.

Медично-санітарна частина, міська чи районна поліклініка, які організують оздоровчі пункти на підприємствах, забезпечують їх медичним обладнанням, інструментами, медикаментами. Приміщення для оздоровчих пунктів, а також господарський інвентар, меблі, транспорт, зв'язок та комунальні послуги надають підприємства.

Робота оздоровчих пунктів проводиться у двох напрямках: лікувальному та санітарно-профілактичному.

Лікувальна робота полягає у наданні кваліфікованої і швидкої першої долікарняної допомоги при нещасних випадок, професійних отруєннях і раптових захворюваннях. На оздоровчих пунктах виконується первинна діагностика захворювання чи травми. Лікар оздоровчого пункту може видати ли­сток непрацездатності строком до трьох днів, направити у разі необхідності хворого в поліклініку чи стаціонар на лікування.

Стаціонарне медичне обслуговування працівників підприємства проводиться у відповідних відділеннях і кабінетах медично-санітарної частини підприємства чи найближчого лікувально-поліклінічного закладу, до якого адміністративно закріплений заводський (чи цеховий) оздоровчий пункт.

Санітарно-профілактичну роботу оздоровчі пункти проводять за єдиними комплексними планами разом з адміністрацію, службами охорони праці підприємств. До комплексних планів включають всі необхідні заходи до запобігання травматизму і захворюванням серед працюючих.

Основні функції оздоровчих пунктів в проведенні санітарно-профілактичної роботи такі: систематично спостерігати за здоров'ям працюючих на підприємстві шляхом досконалого вивчення і аналізу захворювань та травматизму працюючих у колективі в цілому і в окремих його групах; брати участь в організації і проведенні профілактичних медичних обстежень осіб, працюючих у харчових цехах і на ділянках зі шкідливими виробничими факторами; систематично спостерігати за санітарним становищем підприємства, розробляти і контролювати заходи до оздоровлення і покращення умов праці працюючих; участь в проведенні профілактичних прищеплень для запобігання інфекційним захворюванням; виявлення і ліквідація бактеріо- і глистоносіїв у працюючих в виробничих цехах; залучення активу робочих до здійснення на виробництві санітарно-оздоровчих заходів, організація санітарних постів в цехах, навчання робочих заходам першої допомоги при травмах, отруєннях, раптових захворюваннях; проведення санітарно-просвітньої роботи серед членів колективу.

У комплексному плані медично-санітарних заходів на підприємствах харчової промисловості, де значну частину працюючих складають жінки, обов'язково передбачають спеціальні заходи до покращення умов праці жінок і попередження жіночих захворювань.

В оздоровчому пункті, медично-санітарній частині чи поліклінічному відділенні лікарні, до якої прикріплене підприємство, повинен бути організований гінекологічний кабінет для лікувально-профілактичного обслуговування працівниць. Цеховий лікар оздоровчою пункту і гінеколог систематично контролюють дотримання на підприємстві законодавства про працю жінок, а конкретно - з охорони праці і здоров'я ваги них жінок і матерів-годувальниць, регулярно проводять профілактичні огляди робітниць з метою раннього виявлення захворювань.

На підприємствах повинна бути достатня кількість кімнат особистої гігієни жінок і кімнат для годування грудних дітей; дитячі садки слід розміщувати біля підприємств.

Адміністрація за рахунок коштів підприємства організує проведення медичних оглядів, відшкодовує витрати на лікування, професійну та медичну реабілітацію осіб з професійними захворюваннями, обстеження конкретних умов праці для складання санітарно-гігієнічної характеристики.

Серед медико-санітарних профілактичних заходів важливу роль відіграють попередні та періодичні огляди.

Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу проводять з метою установлення фізичної і психофізичної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, для запобігання захворюванням, нещасним випадкам, виявлення захворювань (інфекційних та ін.), які становлять загрозу зараження працівників, а також продукції, що випускається. Допускаються до роботи особи віком до 21 року лише після попереднього медичного огляду.

Періодичні медичні огляди проводяться для осіб, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Вони забезпечують динамічний нагляд за станом здоров'я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за даною професією, запобігання нещасним випадкам, поширенню інфекційних і паразитарних захворювань.

Медичні огляди можуть проводитись в період перебування працівника в стаціонарі або у випадку, коли він звернувся за медичною допомогою. Результати проведеного обстеження передаються лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.

Результати попереднього та періодичних медичних оглядів, щорічних медичних оглядів осіб віком до 21 року та висновки про стан здоров'я заносяться в "Картку особи", що є вкладкою до "Медичної картки амбулаторного хворого" і зберігається в лікувально-профілактичному закладі, який проводить медичні огляди. При переході на інше підприємство картка надсилається в лікувально-профілактичний заклад, який обслуговує працівників цього підприємства.

Висновки завершених медичних оглядів протягом місяця оформляються заключним актом, який складається у чотирьох примірниках (для лікувально-профілактичного закладу, адміністрації підприємства, профспілкового комітету і санітарно епідеміологічної станції)

На час проходження медогляду, обстеження в профпаталогічних центрах, клініках, науково-дослідних і медичних інститутах для уточнення діагнозу або визначення ролі виробничих факторів у розвитку захворювань за працівниками зберігається місце роботи і середній заробіток.

Своєчасне надання першої медичної допомоги при нещасних випадках, професійних отруєннях тощо попереджує розвиток захворювань та ускладнень. Неабияку роль має навчання всіх працюючих основним методам само- і взаємодопомоги для застосування їх при необхідності.

Доцільно аналізувати захворювання на підприємствах та його підрозділах. Дані аналізу слід періодично обговорювати на виробничих засіданнях і зборах, на засіданнях у директора підприємства.

Впровадження санітарно-гігієнічних заходів на підприємстві можливо лише в тому випадку, коли робочі і службовці засвоять мінімум знань основних питань з гігієни праці. Ця робота повинна проводитись як серед робітників, так і серед адміністративно-господарчого персоналу підприємства.

Санітарна освіта працюючих здійснюєтеся у вигляді лекцій доповідей, колективних і індивідуальних бесід, інструкцій, плакатів та інших наочних посібників (стінгазети, кінофільми). Проводиться ця робота під керівництвом медичних працівників із залученням робочого санітарного активу. Робочий санітарний актив організовує санітарні пости і дружини, виділяє громадських санітарних інспекторів, які є помічниками медичних працівників, провідниками санітарної культури на виробництві.