Порядок виконання роботи. Завдання 1. Зібрати електричну схему та визначити залежність імпедансу у діапазоні частот від 20 до 10 000 Гц (Мал

Завдання 1. Зібрати електричну схему та визначити залежність імпедансу у діапазоні частот від 20 до 10 000 Гц (Мал. 6.24., 6.25.).

До генератора ЗГ-33 послідовно з кожною зі схем а); б); в) підключається додатковий опір . Використовуючи закон Ома для ділянки ланцюга, можна записати:

Оскільки струм однаковий, тобто одержимо, що:

,

де - амплітудне значення струму, що протікає через досліджуваний ланцюг а), б), в);

- амплітудне значення струму через додатковий опір ;

Z - імпеданс досліджуваного ланцюга.

Малюнок 6.25- Схеми дослідження імпедансу

Для виконання завдання:

1. З'єднати вихідну клему (1) генератора ЗГ-33 з клемою (1) на лівій стороні панелі макету.

2. Вихідну клему (2) генератора ЗГ-ЗЗ з'єднати з клемою (2) на лівій стороні панелі макету.

3. Клему (3) на правій стороні панелі макету з'єднати з
клемою "земля" осцилографа (вхід У). Клему (1) на правій
стороні макету з'єднати з клемою "У" осцилографа.

4. Включити генератор ЗГ-ЗЗ. Перемикач П на макеті
встановити у положення 1.

5. Налагодити осцилограф так, щоб на екрані уміщалися 1—2 періоди досліджуваної напруги і крива була нерухома. За допомогою ручок ослаблення і посилення "Входу У" осцилографа одержати на екрані криву, подвійна
амплітуда якої не перевищувала б половини діаметру екрану.

6. Записати у таблицю величину падіння напруги на схемі а) ( ) у поділках сітки осцилографа при частотах v = 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 5000; 10 000 Гц.

7. На "Вхід У" осцилографа подати напругу від клеми (2) додаткового опору. Ручки ослаблення і посилення входу "У" не чіпати!

8. Записати у таблицю величину падіння напруги ні ( ) у поділках сітки осцилографа на аналогічних частотах v = 20; 50; 100; 200; 500; 1000; 5000; 10 000 Гц.

Вимірювання провести для кожного положення перемикача П "I", "II", "III", результати записати в аналогічні таблиці:

а) "I"

v, Гц
, поділ
, поділ
Z, кОм

б) "II"

v, Гц
, поділ
, поділ
Z, кОм

в) "III"

v, Гц
, поділ
, поділ
Z, кОм

9. За наслідками вимірювань побудувати три графіки залежності Z = Z (v), де v відкладати у логарифмічному масштабі.

Малюнок 6.26- Залежність імпедансу живої тканини від частоти

Перемальовувати мал.6.26 у зошит.

Порівняти одержані криві з кривою залежності імпедансу ділянки живої тканини від частоти (мал. 6.26).

Зробити висновок, яка з розглянутих електричних схем найкращє моделює характер залежності електричних властивостей живої тканини від частоти.

Завдання 2. Спостерігати зрушення фаз між струмом та напругою на електричній моделі живої тканини.

У цьому випадку на обидві пари пластин вертикального і горизонтального відхилень подати синусоїдальні коливання при вимкненій розгортці по схемі мал. 6.27.

Малюнок 6.27- Схема вимірювання зрушення фаз

Для виконання завдання:

1. Перемикач П поставити у положення III, (тобто підключити схему) і розімкнути ключ К. На вхід "У" подати величину напруги, відповідну довжині вертикальної лінії 60 мм. Довжину лінії можна регулювати ручками посилення входу "У" і ступінчастого ослаблення на осцилографі!

На ЗГ-33 виставити частоту 200 Гц. Розгортку осцилографа вимкнути!

2. Замкнути ключ, перемикач П поставити у положення "вимк.". На горизонтально відхилені пластини подати ту ж напругу із ЗГ-33, що і на вхід "У". Регулюючи ручкою посилення входу "X", одержати на екрані осцилографа горизонтальну лінію завдовжки 60 мм.

3. Замкнути ключ і поставити перемикач П у положення III, одержати на екрані осцилографа еліпс.

Замалювати еліпс у робочому зошиті. Зробити висновок про наявність зрушення фаз між струмом і напругою на моделі ділянки живої тканини.