Контроль фінансової діяльності корпорації

Одним з найважливіших принципів корпоративного управління є розкриття інформації про діяльність корпорації. Розвиток фондового ринку в країні та поглиблення приватизаційних процесів призвели до того, що в Україні функціонує понад 36 тисяч відкритих акціонерних товариств, налічуються мільйони власників акцій. Серед останніх більшість становлять дрібні вкладники, які недостатньо розбираються в економічних процесах, погано знають законодавство, не мають досвіду в управлінні акціонерним товариством. Водночас ця категорія акціонерів є значною соціальною силою, нехтування інтересами і порушення прав якої може призвести до серйозної напруженості в суспільстві. Розкриття повної та достовірної інформації про акціонерне товариство дозволяє акціонерам в повній мірі реалізовувати свої права й ефективно взаємодіяти в системі корпоративного управління.

Як правило, кожен конкретний випадок офіційного розкриття інформації про діяльність товариства можна віднести до однієї з трьох груп:

· надання корпорацією інформації до органів державного управління;

· публічне оприлюднення інформації про корпорацію через засоби масової інформації та інші можливі засоби;

· надання інформації своїм акціонерам.

Надання корпорацією інформації до органів державного управління має на меті забезпечення державного регулювання продуктивної діяльності та фінансового ринку.

Звичайно, що акціонерне товариство, як і інші суб’єкти підприємницької діяльності, повинно надавати в податкові органи, органи державної статистики та інші установи інформацію встановленої форми. щомісячно та щоквартально, яка відображає результати її фінансово-господарської діяльності. Перелік, зміст та форма цих документів для резидентів України визначається КМУ та підвідомчими йому органами.

Окрім того, всі підприємства, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності зобов’язані надавати інформацію на запити підрозділів МВС, СБУ та прокуратури.

Згідно з вітчизняною практикою, акціонерні товариства зобов’язані надавати інформацію органу, що регулює ринок цінних паперів (в Україні цим органом є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку) а також подавати повідомлення про свою діяльність в офіційних друкованих органах.

Інформація, що надається емітентом акцій може бути класифікована як регулярна та особлива.

Особлива інформація містить дані про зміни, що відбулися в господарській діяльності емітента і впливають чи можуть вплинути на вартість цінних паперів або розміру доходу по них; така інформація протягом двох днів повинна бути надіслана Комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Особливою інформацією вважаються відомості про наступне:

· зміни прав на цінні папери;

· зміни у персональному складі посадових осіб;

· арешт банківських рахунків емітента;

· початок дій по санації;

· реорганізація, зупинення або припинення діяльності емітента;

· знищення не менш як 10% майна емітента внаслідок надзвичайних обставин;

· пред’явлення позову до емітента у розмірі, що перевищує 10% статутного фонду або суми вартості основних і оборотних коштів;

· одержання кредиту, що перевищує 50% статутного фонду або суми вартості основних і оборотних коштів.

Окремим випадком особливої інформації є інформація про випуск цінних паперів.

Регулярна інформація надається АТ до територіальних органів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у формі квартальних, піврічних та річних звітів. Відкриті акціонерні товариства та емітенти облігацій, у яких сумарна номінальна вартість кожного виду випущених цінних паперів не перевищує 500000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян повинні подавати річний звіт, а емітенти, у яких сумарна номінальна вартість кожного виду випущених цінних паперів більше 500000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян повинні подавати річний та піврічний звіти. Закриті АТ подають щоквартальні звіти спрощеної форми.

До складу щорічного звіту, що подають ВАТ входять такі документи:

1. Основні відомості про емітента.

2. Відомості про цінні папери емітента.

3. Опис бізнесу (діяльності) емітента.

4. Основні показники фінансово-господарської діяльності емітента.

5. Аудиторський висновок.

6. Копія протоколу останніх зборів акціонерів.

У вітчизняній практиці інформування акціонерів про стан справ у акціонерному товаристві може регламентуватися “Положенням про порядок ознайомлення акціонерів з інформацією у ВАТ”. Згідно з типовою формою цього положення, яка рекомендована для застосування в якості внутрішнього нормативного документу для приватизованих підприємств Фондом держмайна України, акціонер має право отримати наступну інформацію:

· дані реєстру акціонерів;

· дані квартального та річного балансу і звіту;

· перспективний план розвитку товариства;

· протоколи загальних зборів акціонерів, засідань спостережної ради і правління товариства.

Окрім того, документами, відкритими для ознайомлення акціонерів є внутрішні нормативні акти товариства та установчі документи.

Для ознайомлення акціонерам не може бути надана інформація, що є комерційною таємницею, перелік якої встановлюється правлінням або головою правління товариства.

Аудиторська перевірка дає підтвердження правильності і точності складання бухгалтерської звітності, адекватного відображення в ній фінансового стану фірми, наявності ефективного контролю за веденням бухгалтерського обліку.

Аудиторську перевірку здійснюють зовнішні аудитори – представники спеціалізованих незалежних аудиторських фірм, діяльність яких ліцензується та сертифікується відповідно до національного законодавства. Аудитор повинен відповідати певним вимогам. Він повинен бути:

1) незалежним від керівництва фірми, що підлягає аудиту;

2) незацікавленим у результатах її діяльності;

3) високопрофесійним спеціалістом.

Згідно міжнародних стандартів, за результатами перевірки аудитор складає висновок за однією із наступних форм :

· стандартний висновок;

· стандартний висновок з поясненнями;

· негативний висновок;

· відмова від представлення висновку;

· нестандартний висновок.

Аудиторський висновок надається керівництву корпорації для включення його в річний звіт, що затверджується загальними зборами акціонерів. Як правило, в річному звіті аудиторський висновок, обсягом не більше сторінки, містить повідомлення про те, що фірма пройшла аудиторську перевірку та її фінансова звітність відповідає фактичному стану справ.

Висновок аудитора підтверджується аудиторським сертифікатом та накладає на аудитора юридичну відповідальність за результати перевірки. У випадку фальсифікації аудитором даних звітності або розголошення конфіденційної інформації, він може бути притягнутий до майнової або кримінальної відповідальності.

Аудиторська перевірка реалізує не лише контролюючі функції, вона покликана для консультування фінансової служби підприємства щодо ведення бухгалтерського обліку та оподаткування. Аудитор може надавати рекомендації керівництву фірми не тільки з питань оперативного керівництва корпорацією, але й допомагати в розробці стратегічних напрямків розвитку та довгострокових планів.

З метою сприяння посилення захисту прав акціонерів та інвесторів через розкриття достовірної інформації, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробила і затвердила вимоги щодо обов’язкової аудиторської перевірки відкритих акціонерних товариств та підприємств – емітентів облігацій, які здійснили випуск цінних паперів в Україні.

Ці вимоги окреслюють перелік питань, на підставі яких незалежні аудитори повинні підтвердити повноту та достовірність бухгалтерської звітності відкритих акціонерних товариств. Згідно згаданих вимог аудитор, у відповідності до нормативів аудиторської палати України, повинен сформулювати висновки про реальний фінансовий стан підприємства.

Питання для самоперевірки та контролю знань

1. Позитивні риси акціонерних товариств.

2. Характеристика негативних рис АТ.

3. Навести історичні аспекти виникнення акціонерної форми господарювання.

4. Пояснити, чому право власності є одним з основних засад корпоративного управління.

5. Розкрити суть поняття “ статутний фонд” та його зв’язок з емісією цінних паперів АТ.

6. Описати основні етапи створення АТ.

7. Пояснити різницю між відкритою підпискою на акції та розподілом акцій між засновниками.

8. Навести характеристику вищих органів управління акціонерним товариством.

9. Порядок скликання та організації роботи загальних зборів акціонерів.

10. Розкрити основні функції загальних зборів акціонерів.

11. Права і обов’язки правління АТ у період між загальними зборами.

12. Описати основні функції спостережної ради.

13. Призначення і функції ревізійної комісії.

14. Дати визначення поняттю “стратегія” і розкрити його суть.

15. Охарактеризувати основні етапи процесу стратегічного управління.

16. Навести характеристику регулярної та особливої інформації емітента цінних паперів.

17. Назвати основні форми аудиторського висновку.

18. Навести показники фінансово-господарської діяльності АТ, що аналізуються в процесі аудиту.

19. Визначити відмінні риси формування корпоративного сектора в Україні.