ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ Й ЗАХИСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсове проектування починається з одержання студентом від керівника індивідуального завдання, що оформляється на спеціальному бланку у вигляді завдання на проектування, що містить назву теми, вихідні дані, об'єм роботи, строк подання роботи до захисту й т.д. Індивідуальне завдання (номер варіанту) видається на першому консультативному занятті. У тижневий строк студент повинен розробити й затвердити в керівника календарний графік виконання роботи.

Курсова робота повинна бути виконана не пізніше, ніж за тиждень до початку екзаменаційної сесії. Своєчасне одержання завдання, складання календарного графіка виконання роботи і його дотримання, систематичні консультації й контроль виконання роботи є необхідними умовами своєчасного і якісного виконання курсової роботи. Студентам, що не з'явилися за одержанням завдання у встановлений термін, завдання видається керівником тільки з дозволу деканату.

Керівник курсової роботи видає завдання, допомагає студентові скласти календарний графік виконання проекту й проводить систематичні консультації. На вступному занятті керівник роз'ясняє вимоги, пропоновані до роботи, сутність виданих завдань, вузлові питання найбільш типового завдання й дає загальні вказівки по виконанню роботи. Керівник рекомендує студентам основну літературу й довідкові матеріали по темі курсової роботи, призначає в календарному графіку термін виконання окремих розділів курсової роботи й періодичних звітів про хід виконання роботи. При значному відставанні студента від затвердженого календарного графіка керівник вправі підняти на засіданні кафедри питання про доцільність продовження роботи над курсовим проектуванням і про не допуск студента до захисту роботи.

Контроль керівника ні в якій мірі не звільняє студента від відповідальності за правильність ухвалених рішень і виконання проекту. У виборі тих або інших технічних рішень ініціатива надається студентові. Тільки коли студент розглянув кілька можливих варіантів, керівник може підказати й інші рішення. Студент повністю відповідає за прийняті науково-технічні рішення, правильність виконаних розрахунків, якість виконання й оформлення курсової роботи, а також за своєчасне завершення роботи.

Готову роботу студент передає керівнику для остаточної перевірки. Керівник перевіряє роботу й дає вказівки про виправлення й доповнення, які студентові варто розглянути й внести в роботу, після чого підписує пояснювальну записку. На цьому виконання роботи вважається закінченим, і робота може бути представлена до захисту.

Для здійснення захисту курсової роботи кафедрою може бути сформована приймальна комісія, до складу якої включаються два-три ведучі викладача кафедри. Один зі членів комісії повинен здійснювати нормоконтроль, його підпис на пояснювальній записці обов'язкова. Захист проводиться при особистій участі керівника проекту. Під час захисту перевіряється рівень виконання студентом роботи й глибина розуміння їм виконаної роботи: студент повинен показати гарні знання за курсом відповідно до тих питань, які розглядаються в курсовій роботі, проявити вміння логічно мислити, переконливо обґрунтовувати й відстоювати (при необхідності) свою точку зору.

У результаті захисту курсова робота оцінюється диференційованою оцінкою по чотирьохбальній системі. Позитивна оцінка заноситься в залікову книжку за підписом керівника проекту.

Студент, що не виконав курсову роботу в строк, доробляє проект самостійно. Консультації в цьому випадку організуються з урахуванням причин відставання. Рішення про організацію консультацій виносить кафедра на підставі письмової заяви студента. При цьому кафедра визначає кількість годин консультацій, графік проектування й строк його виконання. Відповідно до заяви студента завідувач кафедрою призначає день засідання комісії для захисту роботи. У випадку одержання незадовільної оцінки на захисті студент отримує нове завдання на курсову роботу для повторного проходження проектування по даній дисципліні.

Список використаної літератури

1. Автоматика и управление в технических системах: В 11 кн. Кн..2. Киричков В.Н. Идентификация объектов систем управления технологическими процесами. /Под ред. А. А. Краснопрошиной. – К.: Выща шк.., 1990. – 263с.

2. Гроп Д., Методы идентификации систем. - М.: Мир, 1983. - 302с.

3. Барабащук В.И. и др.. Планирование эксперимента в технике. – К.: Техніка, 1984. – 200с.

4. Райбман Н.С., Чадеев В.М. Построение моделей процессов производства. – М.: Энергия, 1975. –376с.

5. Костюк В.И., Киричков В.И., Суботін Н.Я., Гнучка ідентифікація систем і обьектов. Математичні моделі й структурна ідентифікація, - Київ: КПИ, 1987, 89с.

6. Цыпкин П., Основи ідентифікації систем керування - М. : Мир, 1975,688.

7. В.Б. Тихомиров, Планування й аналіз зксперимента - М. : Легка індустрія, 1979, 423с.

8. Ю.П. Адлер, Ю.В. Грановский, Планування зксперимента при пошуку оптимальних умов - М.. Наука, 1971.

9. Дьяконов В. Mathcad 2000: учебный курс. – СПб.: Питер, 2000. – 592с.